Збаразький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збаразький район
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6122400000
Утворений: 4 грудня 1939
Населення: 58 482
(на 1.08.2013)
Площа: 863 км²
Густота: 68 осіб/км²
Тел. код: +380-3550
Поштові індекси: 47300—47387
Населені пункти та ради
Районний центр: Збараж
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 36
Міста: 1
Смт: 1
Села: 74
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 47302, Тернопільська обл., м. Збараж, майдан І.Франка, 1, 2-23-46
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Островський Олег Варфоломійович
Голова ради: Розвадовська Надія Іванівна

Зба́разький райо́н (також Збара́зький) — район в Україні, на півночі Тернопільської області. Центр — місто Збараж. Створений 1940. Площа — 900 км².

Населення — 60 тисяч осіб (2003): українці — 98,3%, мешкають також росіяни, поляки, біло­руси та інші національності.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Площа району 863 кв. км. Район знаходиться в північній частині Тернопільської області. Він межує з такими районами: на півночі та на північному заході з Кременецьким, на заході із Зборівським, на південному заході та півдні з Тернопільським, на південному сході із Підволочиським, на сході із Лановецьким і на північному сході з Шумським районом.

У районі — місто Збараж (райцентр і залізнична станція), смт Вишнівець і 73 сільських населених пунк­ти.

Географія[ред.ред. код]

3баразький район розташований на Волино-Подільській височині. У південній його частині — Товтровий кряж (гори Медобори).

Клімат на території Збаразького району, як і на кожній ділянці поверхні Землі, формувався під впливом радіаційних умов, атмосфери циркуляції та географічних факторів.

Найвищі суми тепла припадають на червень—липень, а найменші — на січень. Річна сума тепла на більшій частині району коливається межах 35—40 ккал/см2 (згідно з даними Тернопільської метеостанції).

Радіаційні умови визначають загальний фон температурного режиму. Однак температура повітря, опади та інші елементи клімату залежать від циркуляції атмосфери.

Циркуляція атмосфери на території району характеризується частим вторгненням повітряних мас Атлантики і таким же чин проходженням циклонів. Відмічається вплив континентального і навіть арктичного повітря, а також антициклонів, особливо східноєвропейських.

За даними спостережень 2006–2008 років переважає західне перенесення повітряних мас, що зумовлює перевагу вітрів західної чверті горизонту над вітрами східної чверті (див. розу вітрів нижче). Частіше всього спостерігаються вітри північно-західних, західних і південно-західних напрямків, найменше — північних, південних і східних.

Загальні риси клімату району визначаються річним ходом основних метеорологічних елементів (температура, опади) і розподілом їх по території. Термічний режим району характеризується континентальним типом річного ходу температури повітря. За даними спостережень на Медоборах середньомісячна температура липня становить 16 — 18 С, а найхолоднішого — січня — 5—6°С. Дуже чітко спостерігається взаємозалежність температур та атмосферного тиску (див дод. 2,3,4,8)
Протягом року в середньому випадає 600–700 мм опадів, найбільше на 700 мм — на Товтровій гряді і на Авратинській височині, менше — 550–560 мм — в долині р. Горинь.
Найвища точка — гора Зубова біля села Доброводи (432 м). Поклади глини, вапняків, пісковиків, крейди.

Внутрішні води

Річки та потоки району займають 406 га (0,6%) площі. належать до басейнів річок Дністра, Прип'яті, Збруча.
В північній частині району головною водною артерією є р. Горинь.
Річки південної частини району належать до басейну р. Дністер, зокрема до басейну р. Гнізна, лівої притоки р. Серет.

До басейну р. Збруч в Збаразькому районі належать річки (їх верхів'я) Самчик і Вовчак. Для річок Збаражчини характерне змішане живлення. Замерзають річки наприкінці грудня, скресають на початку березня. Водний режим річок визначається особливостями їх живлення. Досить чітко виділяється висока весняна повінь, низька зимова і літня межень, яка порушується зливовими дощовими паводками. В зимовий період під час відлиг і спостерігаються підйоми рівня води в річках. Паводкові підйоми рівня можна спостерігати під час осінніх дощів.

На ріках розташовано 23 ставки для риборозведення та рекреації.

Ґрунти Ґрунтовий покрив району формувався протягом плейстоцену та голоцену. Територія Збаражчини належить до ґрунтової зони Волино-Подільського лісостепу. Переважають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені з різним ступенем поверхневого змиву, з підвищеною кислотністю.

Рослинний світ Природна флора Збаражчини багата і різноманітна. Поряд з тим на сучасній карті району вона зосереджена на невеликих ділянках лісів, ярах і балках, на горах Товтрового кряжу, по долинах річок, адже територія району сильно розорана і агроосвоєна.

Серед лісів зустрічаємо діброви, грабово-дубові деревостани. У першому ярусі таких лісів переважають дуб звичайний, у другому — граб липа серцелиста, клен гостролистий, клен польовий, на окремих масивах — береза, осика, черешня. В підліску зустрічаємо бруслину європейську бородавчасту, свидину кров'яну, ліщину звичайну, жимолость пухнасту калину-гордовину. У розвиненому флористично багатому трав'яному покриві особливо рясно виростають осока волосиста, яглиця, папороть зірочник лісовий, копитняк європейський, маренка запашна, підлісник європейський, перлівка поникла, зеленчук жовтий, осока лісова, підмаренник весняний, медунка темна, куцоніжка лісова, веснівка дволиста; цілий ряд ранньовесняних рослин-квітів: підсніжник звичайний, ряст порожнистий і Геллера, печіночниця звичайна, анемона дібровна і жовтецева, зірочки жовті, конвалія травнева, барвінок малий, фіалка запашна.

В багатьох місцях району є незначні посадки соснових лісів віком від 20 до 30 років. На території району є ділянки із степовою, лучно-степовою рослинністю. Нескельні степи зосереджені на південних схилах пониженнях рельєфу. Найбільш поширені угруповання осоки низької, ковили борознистої. Такі ділянки можна зустріти в околицях сіл Добриводи, Залужжя, Старий Збараж, Максимівка, Киданці. Лучно-степова рослинність в історичні часи займала майже суцільно плакорні і при Подільського плато. Але тепер майже всі площі під лучними степами використовуються під орні землі. Збереглися окремі фрагменти лучних степів Товтрового кряжу (схили), але й вони зазнали суттєвого людської діяльності. Зустрічаються борознисто-типчатники з шавлією, чебрецем, келерією стрункою, люцерною жовтою, лядвенцем рогатим, підмаренником справжнім, трясучкою середньою, їдким, перстачем пісковим, еспарцетом; низькосочники з типчаком борознистим, келерією стрункою, віхалкою гіллястою, маренкою дзвониковидною, суховершками великоквітковими, еспарцетом звичайним.

Заплавні луки справжні займають невеликі ділянки в долинах і потоків. В основному їх творять угруповання: лучнокостричники, червонокостричники, біломітличники, лучнотонконіжники. Трав'яний ярус таких лук формують : костриця лучна і червона, мітлиця біла, тонконіг лучний, конюшина лучна, осока рання, райграс високий, біловус стиснутий, і повзуча, куничник наземний, бекманія звичайна, пахуча трава. Інші: пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, грястиця збірна. Травостій — трьохярусний, тільки на лучнотонконіжниках — чотирьохярусний. На невеликих ділянках зустрічаються болотисті та торфові луки. Боліт на території мало. Площа боліт 0,3 тис. га.

Тільки в долинах річок Горині, Гнізної міню у верхів'ях), Гнилої Гнізної трапляються заболочені ділянки. Переважають трав'яні і трав'яно-мохові болота. Лісові болота поширені мало. Серед трав'яних боліт переважають купино-осокові з лепешником, комишем, лепехою, рогозом, ситником, хвощем.

Тваринний світ. За своїм сучасним зоогеографічним положенням Збаразький район належить до Європейської лісостепової зоогеографічної зони Дністрово-Галицької округи, Подільсько-Тернопільської степової дільниці, Волино-Подільського лісостепового зоогеографічного району.

У зооценозі орних земель, суходільних лук та пасовищ зустрічаємо зелену і сіру ропуху, трав'яну жабу; серед птахів : грака, корону, польового горобця, галку, вівсянку, коноплянку, куріпку, щиглика, посмітюха. Весною до них долучаються шпак, польовий жайворонок, чайка, сільська ластівка, жовта плиска, одуд, лелека звичайний, горлиця; зустрічаються шуліка рудий, яструб-горобятник.

Ссавці орних земель такі : кріт, їжак, білозубка, ласка, заєць-русак, миша, подільський сліпак. У зооценозі листопадних лісів поширені трав'яна і гостроморда жаба, квакушка, кумка, ропуха, тритон; трапляються ящірка, вуж, гадюка звичайна. Серед птахів переважають горобині, дятел, одуд, зозуля, сойка, пугач. Ссавці лісів представлені кротом, мишею, їжаком, летючою мишею, дикою свинею, козулею, лисицею, борсуком.

Зооценоз водойм і заплавних вологих лук становлять коропові, окуневі, в'юнові; є щука, сом, озерна та ставкова жаба, кумка, ропуха, квакша, ящірка, вуж. Зустрічається видра, ондатра. Дуже різноманітне птаство : кулик, мартин, болотяна сова, качині, горобині, чапля сіра. Середнім є зооценоз горбистих підвищень, зокрема Товтр. Земноводні тут не численні. Типовими плазунами є зелена ящірка. З птахів зустрічаємо звичайну кам'янку та птахів інших зооценозів. В нішах і гротах, в печерах Товтр знаходять притулок летючі миші (малий підковоніс, нічниця)

Історія[ред.ред. код]

Від кінця 10 століття до 1349 територія сучасного 3баразького району належала до Київської Русі та Галицько-Волинської держави. В 2-ій половині 14 століття захопила Литва; від середини 15 до кінця 16 ст. існувало ва­сальне від Литви і Польщі Збаразьке князівство, яке згодом стало волостю в Кременецькому повіті Волинського воєводства Речі Посполитої.

17731918 територія Збаражчини, за винятком Вишнівецької округи, входила до Австрії (від 1869 — Австро-Угорщина). Вишнівеччина від 1795 належала Росії. Від листопада 1918 до липня 1919 Збаразький повіт входив до ЗУНР. 19201939 належав до Волинського і Тернопільського воєводств Польщі, 19391991 — УРСР.

Під час Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмель­ницького козацьке військо воювало на Збаражчині 1648, 1649, 1651, 1655 і 1657.

Промисловість[ред.ред. код]

Нині в Збаразькому районі пра­цюють промислові підприємства:

  • ТОВ «Збаражцукор»,
  • завод продтоварів,
  • хлібозавод,
  • тарний комбінат (місто Збараж)
  • Зарубинецький спиртозавод,
  • Вишнівецький консервний з-д,
  • тепличний комбінат (село Романове Село) та інші.

Сільське господарство[ред.ред. код]

На початку 2003 діяло 32 колективні сільських господарства, з них най­більші:

Працювало також 28 фермерських господарств.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У районі:

  • 58 загальноосвітніх шкіл,
  • 2 музичних школи,
  • 2 ДЮСШ,
  • 2 ПТУ
  • 4 лікарні,
  • 8 амбулаторій,
  • 56 ФАП,
  • 4 фельдшерських пункти.

Культура[ред.ред. код]

Діють:

  • 16 Будинків культури,
  • 44 клуби,
  • 62 бібліотеки,
  • 2 кінотеатри,
  • 51 кіноустановка,

22 колективи художньої самодіяльності мають звання «народний», серед них:

  • чоловіча хорова капела «Гомін»,
  • районний духовий оркестр,
  • жіночий хор «Союзу українок»,
  • чоловічий хор Братства ОУН-УПА,
  • хори сіл Котюжини й Залісці.

Спорт[ред.ред. код]

В районі — футбольні клуби «Авангард» і «Галич», спортивний клуб з вільної боротьби «Чемпіон».

Релігія[ред.ред. код]

Діють 97 релігійних громад:

Список усіх дерев'яних храмів[ред.ред. код]

Назва населеного пункту Патрон церкви Рік побудови
Великі Вікнини святого Великомученика Георгія Побідоносця 1741
Залісці церква Святої Покрови Пресвятої Богородиці 1898
Киданці Святого Димитрія 16 століття
Колодне Святого Миколая 1575, реставрована у 1991
Котюжини Святого Великомученика Степана 1930
Лози Покрови Пресвятої Богородиці 1898
Раковець Святої Трійці 1970
Старий Вишнівець Різдва Христового 1845
Чагарі-Збаразькі Святого Юрія
Вишнівець Архистратига Михаїла 1726, реконструкція у 1768, 1840
Вишнівець

Решнівка

Вознесіння Господнього

Покрови Пресвятої Богородиці

1530, реконструкція у 1872, 1989


Заповідний фонд[ред.ред. код]

1994 створено Збаразький державний історико-архітектурний заповідник, до якого належить Збаразький замок і Вишнівецький палац.

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

На території Збаразького району виявлено залишки палеолітичних стоянок людей (20-15 тис. р. до н. е.), па­м'ятки трипільської культури (4-3 тис. р. до н. е.), епох мідно-кам'яного, бронзового та ранньозалізнього віків, ранньослов'янської та давньоруської культур.

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці[ред.ред. код]

Уродженці Збаразького району:

  • хімік, академік Іван Горбачевський,
  • правники:
    • А. Горбачевський,
    • Степан Небеш[1]
    • Г. Сла­вута,
  • фізик О. Смакула,
  • винахідник В. Джус,
  • єпископи УГКЦ:
  • архі­єпископ Й. Верещинський
  • військовик Р. Ду­динський
  • громадські діячі:
    • Р. Осінчук,
    • М. Січинський,
    • А. Шмигельський
    • Я. Остапчук,
  • перший коман­дуючий УПА Д. Клячківський (Клим Савур),
  • письменники:
    • І. Гнатюк,
    • І. Горбатий,
    • М. Качалуба,
    • О. Лятуринська,
    • П. Сорока,
    • Б. Харчук,
  • літературознавці
    • В. Жила
    • А. Музичка,
  • вчений-латиніст, професор В. Маслюк,
  • нар. оповідач А. Грицуняк,
  • мовознавець А. Залеський,
  • художники:
  • 0. Куца-Ковалишин,
  • Т. Левків та інші.

Люди, пов'язані із Збаражчиною[ред.ред. код]

Працювали письменники:

Перебу­вали І. Мазепа (1707), Т. Шевченко (1846), І. Франко (18951898, 1900, 1902), Д. Дорошенко (19161917), Н. Романович-Ткаченко (1916), Павло Тичина (1958), Олесь Гончар (1977), Дмитро Павличко та ін. відомі діячі.

В серпні 1705 як пол­ковник Миргородського полку війська Івана Мазепи пе­ребував Данило Апостол під час походу на Варшаву[2].

Виноски[ред.ред. код]

  1. Б.Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина.— Тернопіль: Тернограф, 2012. 280 с. ISBN 978-966-457-087-6. с. 261-262
  2. В. Ханас. Апостол Данило // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.  — ISBN 966-528-197-6. — Т. 1: А-Й. — 2004. — 696 c.

Література[ред.ред. код]

Данилейко В. Історія досліджень археологічних пам'яток Збаразького району Тернопільщини