Шверінський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шверінський замок
нім. Schweriner Schloss
Шверінскій замок, вид з фронту
Шверінскій замок, вид з фронту
Країна: Німеччина
Місце розташування: Шверін
Географічні координати: 53°37′27″ пн. ш. 11°25′08″ сх. д. / 53.62417° пн. ш. 11.41889° сх. д. / 53.62417; 11.41889Координати: 53°37′27″ пн. ш. 11°25′08″ сх. д. / 53.62417° пн. ш. 11.41889° сх. д. / 53.62417; 11.41889
Автор проекту: Георг Адольф Деммлер
Початок будівництва: 1845
Завершення будівництва: 1857

Шверінський замок (нім. Schweriner Schloss) — палац, що знаходиться у місті Шверин в Німеччині, земля Мекленбург — Передня Померанія.

Побудований на замовлення великого герцога Мекленбург-Шверинського в середині XIX століття архітектором Георгом Адольфом Деммлером.

Замок розташований на острові, який з'єднаний з двома мостами, що сполучають його з містом і палацовим садом.

Замок являє собою змішання архітектурних стилів.

В даний час в замку розташовуються ландтаг землі Мекленбург — Передня Померанія, музей та оранжерея.

Історія[ред.ред. код]

Schwerin Castle Aerial View Island Luftbild Schweriner Schloss Insel See.jpg

XX століття[ред.ред. код]

Перші відомості про замок на цьому місці, були зроблені сефардським торговцем Ібрагімом ібн Якубом у 973 році, який подорожував слов'янськими землями в Європі. Тут існував форт плем'я полабських слов'ян військово-племінного об'єднання західних слов'ян Ободрицького союзу на острові великого Шверінського озера.

XII століття[ред.ред. код]

У 1160 році форт став мішенню німецьких дворян, що планували розширити свої володіння на схід під керівництвом Генріха Лева (1129-1195). Ободрицький союз під егідою Ніклота зруйнували форт і залишили його через німецьку військову перевагу. Заснування міста Шверін відбулося в цьому ж році.

Тим не менше, німецькі завойовники визнали стратегічне і естетичне цікаве місце розташування острова і почали будувати новий форт. Шверін став резиденцією єпископа.

У 1167 році, Генрі надав територію поблизу Шверіна своєму васалу Ганзіленц фон Хагену. Частина території навколо міста була повернута сину Ніклота Прібіславу, сформувалася герцогська спадкова лінія, яка тривала аж до 1918 року.

XIV століття[ред.ред. код]

У 1358 році місцевість Шверін була придбана нащадком Ніклота, якого було піднято у герцоги Макленбурга у 1348 році. Незабаром вони переїхали далі в глиб від Майкленбургського замку, що знаходиться поблизу міста Вісмар до Шверіну. Наприкінці готичної архітектури, зростання процвітіння і положення герцогів, вело до підвищення необхідності мати представницький замок, а це означало про архітектурні зміни у фортечному поселенні. Єпископський будинок з того часу залишається незмінним.

XVI століття[ред.ред. код]

За панування герцога Джоанна Альберта I (1525-1576), замок зазнав деяких суттєвих змін. Фортеця стала замком і оборонні функції фортеці були замінені на оздоблення замку і комфорт. Через кілька років після доопрацювання самого замку, з 1560 по 1563, Йоганн Альбрехт відновив замкову каплицю. Вона стала першою новою протестантською церквою держави.

XVII & XVIII століття[ред.ред. код]

Оранжерея

Перед Тридцятирічною війною, архітектор Черт Еверт Пілоот, який увійшов у Мекленбургську службу в 1612 зробив плани повного відновлення замку у стилі голландського ренесансу. У 1617 році робота розпочалася під його керівництвом, але незабаром будівництво довелося припинити через війну. Плани Пілоота були частково покладені на практиці в подальшому між 1635 та 1643: будинок над замковою кухнею та каплиця були зруйновані і зроблені у новому стилі голландському ренесансі.

XIX століття[ред.ред. код]

У 1837 році герцогська резиденція повернулася до Шверіну, але будівля була у відносно поганому стані. Великий герцог Фрідріх (1800-1842) вирішив відбудувати замок, і доручив це зробити архітекторові Георгу Адольф Деммлеру (1804-1886).

XX століття[ред.ред. код]

Шверінський замок, передня сторона

У 1913 році в замку відбулася пожежа. В результаті революції 1918 року Великий Герцог зрікся престолу була зроблена лише зовнішня реконструкція замку. Пізніше замок став музеєм і в 1948 місцезнаходженням парламенту. Німецька Демократична Республіка, вороже настроєна до дворянства, використовувати його в якості коледжу для вихователів дитячих садків з 1952-1981. Пізніше замок знову став музеєм до 1993. Оранжерея була технічним музеєм з 1961. З 1974 року, деякі відремонтовані приміщення були використані в якості художнього музею. З кінця 1990 року замок знову став місем розташування уряду і представництва в якості парламенту департаменту Мекленбург — Передня Померанія. З тих пір величезні зусилля були проведені по оновленню замку і через складність будови замку та його розмірів його оновлення й досі триває.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]