Шверін

Шверін Schwerin
Герб Шверіна Прапор Шверіна
Шверінський замок
Основні дані
Країна	Німеччина
Регіон	Мекленбург — Передня Померанія
Населення	95 300 (31.12.2011)
Площа міста	130,46 км²
Густота населення	730 осіб/км²
Поштові індекси	19053, 19055, 19057, 19059, 19061, 19063
Телефонний код	+49 385
Географічні координати	53°38′00″ пн. ш. 11°25′00″ сх. д.
Висота над рівнем моря	38 м
Поділ міста	18 підрайонів
Міська влада
Адреса	Am Packhof 2-6 19053 Schwerin
Веб-сторінка	www.schwerin.de
Мер міста	Ангеліка Грамков (нім. Angelika Gramkow)(Ліві)
Шверін

Швері́н (нім. Schwerin, лат. Suerinum, Squirsina, Zuarina) — місто в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Мекленбург — Передня Померанія.

Місто розташоване серед системи озер та ставків, головним з яких є Шверінське озеро.

Історія

Ніклот, князь ободритів

Як свідчить хроніка міста Мерзебурга (Thietmars von Merseburg), Шверін виник поблизу зруйнованого 1018 року слов'янського (ободритського) укріплення Зверін (Zuarin, в.-луж. Zwěrin) у 1160 році за велінням Генріха Льва, ставши при цьому першим містом на відвойованій у слов'ян території.

Шверін у XIV сторіччі

Протягом 1167–1648 років місто було резиденцією єпископа та духовним осередком усього регіону.

У 1358 році герцог Мекленбурга Альбрехт Другий отримав у спадок місто, що мало право бути місцем резиденції графа й оселився в за́мку, який за виключенням двох перерв, правив за місце перебування герцогів Мекленбурзьких аж до 1918 року. Так, у 1628—31 роки герцоги були змушені покинути свій родовий замок у покарання за їхні союзницькі відносини з Данією, а в 1756–1837 роки їхня резиденція містилася в Людвіґслюсті.

У XVI столітті місто було відоме як «Північна Флоренція».

Пам'ятки та музеї

Шверінський замок

Шверінський замок

Шверінський замок зведений на острові на місці старішої будівлі. Споруда являє собою в плані неправильний п'ятикутник, утворений п'ятьма флігелями, і вважається найвідомішою в місті.

Сучасний вигляд замок отримав у 1845—57 роки. Перед цим герцог Фрідріх Франц Другий вислав свого придворного архітектора Георга Адольфа Деммлера, вже відомого своїми роботами в місті, здійснюваними починаючи від 1825 року, та будівничого Германа Віллебранда у відрядження до Англії та Франції. Вони вирушили 1844 року, і отримали найсильніші враження від замку Шамбор на Луарі, риси якого можна убачити і в Шверінському замку. Взагалі ж Шверінський замок архітектурно є сумішшю різноманітних стилів, відтак являючи чи не найкращий зразок модного в той час узагальненого стилю історизм.

За задумом Готфріда Земпера будівля повинна була мати головну, 70-метрову башту. 1851 року архітектор будівлі Деммлер вимушений був усунутись на деякий час від роботи (з політичних мотивів), і його працю продовжив Фрідріх Август Штюлер. На зверненому до замкового саду фасаді замку він зробив глибоку нішу, в яку помістив кінну статую слов'янского князя Ніклота, підступно вбитого у битві. Статую виготовив Христіян Геншоу.

26 травня 1857 року герцог і герцогиня Макленбурзькі з великою помпою в'їхали у свою нову резиденцію.

Перед флігелем, що виходить на Замкове озеро, 1935 року було встановлено скульптуру, Великого герцога Пауля Фрідріха, виконану ще 1849 року Христіаном Даніелем Раухом.

У теперішній час деякі з приміщень замкового комплексу в Шверіні зайняті місцевим ландтагом. У решті будівель — функціонують музейні експозиції.

Палацовий сад

Палацовий сад вважається видатним зразком садово-паркового мистецтва, однією з пам'яток загальнодержавного культурного значення Німеччини. Парк створено прусським королівським директором парків Петером Йосифом Ленне. Після останньої реконструкції сад знову відкритий для відвідування в 2001 році.

На території Парку:

• Шельфова церква;
• Церква Пауля;
• будівлі архітектора Г. А. Деммлера;
• Ратуша

Музей

Музей

Будівлю музею збудовано Германом Віллібрандом у пізньому класицизмі на місці розпочатого Деммлером герцогського палацу, і вона являє собою споруду з монументальними сходами й портиком, утвореним іонічними колонами.

Колекція цього музею бере початок від колишнього Музею Великого герцога (1877-82). Музейне зібрання було розширено в 1901—2 роках. Нині музей є складовою Державного Музею міста Шверіна.

Мекленбурзький державний театр

Державний театр. На задньому тлі — вежа собору

Шверін багатий на театральні традиції. Влітку просто неба в місті, переважно на території палацового комплексу, відбуваються масштабні постановки опер.

Будівля Мекленбурзького державного театру з його монументальним центральним ризалітом розташована на місці згорілої споруди авторства Деммлера. Цей будинок звів Георг Даніель у 1883—85 роках у стилі неоренесансу.

Шверінський кафедральний собор

Сучасна будівля кафедрального собору Шверіна є 3-ю за ліком культовою спорудою на цьому місці.

1228 року тут було освячено романську базиліку, від якої зберігся лише парадний портал біля південного бічного нефу.

Пізніше, у 1270–1416 роках на цьому місці зводили тринавну базиліку.

Сучасного вигляду кафедральний собор набув лише 1988 року.

За своїми розмірами Шверінський Кафедральний собор вважається однією з найбільших споруд у стилі т.зв. цегляною готики. Головна нава собору, маючи завдовжки 100 метрів, робить собор найбільшою церквою ганзейського періоду на Балтиці. Висота його вежі, зведеної аж у 1889—93 роках Георгом Даніелем, становить 117,5 м. У храмі міститься бронзова епітафія герцогині Єлені, відлита в нюрнберзькій майстерні Петера Фішера в 1527 році.

Персоналії

• Кузик Сергій — український режисер;
• Єлизавета Мекленбурґ-Шверінська

Галерея

• 

  Аерознімок Шверіна

• 

  Пам'ятник Фрідріху Францу II

• 

  Будинок Деммлера

• 

  Стовп Перемоги. Пам'ятник Франко-Пруській війні 1870-71 рр. Архітектор — Герман Віллебранд (1874)

Посилання

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Примітки

Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.