Шерпа (народ)
| Шерпа ཤར་པ |
|
|---|---|
 Непальський шерпа |
|
| Загальна кількість | 150 тис. |
| Найбільші розселення |  Непал Індія КНР |
| Близькі етнічні групи | Тибетці, джирели |
| Мова | Шерпа |
| Релігія | Переважно ламаїзм, також індуїзм, бон, християнство |
Шерпа (тиб. ཤར་པ — шаркхомбо — «східний народ») — народ, що мешкає в Східному Непалі, поблизу гори Джомолунгма, а також в Індії та Тибеті.
1975 року чисельність становила близько 25 тис. осіб[1], а 2001, за оцінкою уряду Непалу, було зареєстровано 154 622 представники цього народу. З них майже 93% — буддисти, 6,26% — індуїсти, 0,63% — християни і 0,20% сповідають Бон. Мова народу — шерпа, що належить до тибето-бірманських мов.
Шерпа — нащадки тибетців, що переселилися на південь від Головного Гімалайського хребта 300—400 років тому.
Діяльність шерпів у Непалі полягає в землеробстві (картопля, овес), тваринництві, особливо яків; у минулому вони були посередниками в торгівлі між Непалом і Тибетом. В Індії значна роль у торгівлі ще зберігається. Також шерпа часто беруть участь у схожденнях на гірські вершини як носильники та провідники, через що термін «шерпа» іноді вживають щодо всіх гімалайських провідників, хоч би якою була їхня етнічна належність.
