Шерпа (народ)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Шерпа ཤར་པ |
|
|---|---|
| Непальський шерпа | |
| Загальна кількість | 150 тис. |
| Найбільші розселення | |
| Мова | Шерпа |
| Релігія | Переважно ламаїзм, також індуїзм, бон, християнство |
| Близькі народи | Тибетці, джирели |
Шерпа (тиб. ཤར་པ — шаркхомбо — «східний народ») — народ, що мешкає в Східному Непалі, в районі гори Джомолунгма, а також в Індії і Тибеті.
У 1975 році чисельність складала близько 25 тис. чоловік[1], а в 2001, за оцінкою уряду Непалу, було зареєстровано 154 622 представника цього народу. З них майже 93 % — буддисти, 6,26 % — індуїсти, 0,63 % — християни і 0,20 % сповідають Бон. Мова народу — шерпа, що відноситься до тибето-бірманських мов.
Шерпа — нащадки тибетців, що в переселилися на південь від Головного Гімалайського хребта 300—400 років тому.
Заняття шерпів в Непалі полягають в землеробстві (картопля, овес), тваринництві, особливо яків, у минулому вони були посередниками в торгівлі між непалом і Тибетом. В Індії велика участь в торговлі все ще зберігається. Також шерпа часто беруть участь у схождениях на гірські вершини в якості носильників і провідників, через що термін «шерпа» також інколи посилається на гімалайських проводників, незалежно від етнічної приналежності.
[ред.] Посилання
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |