Berberis karkaralensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Berberis karkaralensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Барбарисові (Berberidaceae)
Рід: Барбарис (Berberis)
Вид:
B. karkaralensis
Біноміальна назва
Berberis karkaralensis

Berberis karkaralensis (каз. Қарқаралы бөріқарақаты, укр. барбарис каркаралінський[1]) — рослина роду барбарис з родини барбарисових — Berberidaceae.

Опис[ред. | ред. код]

Мезоксерофільний чагарник до 0,7-2 м заввишки. Старі гілки вкриті сірою корою, молоді (річні) червонувато-коричневою, блискучою. Суцвіття — небагатоквіткова китиця, що складається з 5-9 жовтих квіток. Чашолистки яйцеподібні, пелюстки оберненояйцевидні, плоди довгасто-оберненояйцевидні, яскраво-червоні, однонасіннєві або іноді не мають насіння.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Вузький ендемік, ареал якого обмежений центральним Казахстаном. Зростає в Каркаралінських горах (гірсько-сопковий масив Кент) в гірсько-сопкових борах, на щебенистих схилах, гранітах, на висоті 600—1000 м над рівнем моря під пологом рідкісних сосен разом з іншими видами чагарників. Релікт хвойнолистяних лісів четвертинного періоду.

Розмножується насінням. Цвітіння відбувається в травні, плодоношення — в серпні-вересні. В умовах культури плодоносить з 6-го року життя, стійкий до посух.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню[ред. | ред. код]

Berberis karkaralensis входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи на межі зникнення (CR).

Дуже рідкісний вид, що зустрічається лише спорадично, приурочений до крихітної області в Центральному Казахстані. Популяції фрагментовані. Чисельність мала, достовірно відомий лише з одного пункту (урочище Байкара); збереглися лише деякі екземпляри виду. Незважаючи на те що він існує на охоронюваних територіях, він пошкоджується туристами, худобою і пожежами. Чисельність рослин постійно знижується.

Входив до Червоної книги СРСР. Занесений до Червоної книги Казахстану[2].

Культивування[ред. | ред. код]

Зростає в Карагандинському і Алматинському ботанічних садах, а також в Саласпілсі (Латвія). Зустрічається у штучних парках природно-заповідного фонду степу України[3].

Використання[ред. | ред. код]

Вид має харчове значення. Ягоди збираються місцевим населенням, туристами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Berberis karkaralensis Kornil. & Potapov. Плантариум: открытый онлайн атлас-определитель растений и лишайников России и сопредельных стран. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 30.11.2019. (рос.)
  3. А. С. Власенко. Аутфітосозологічний аналіз екзотичної дендрофлори штучних парків природно-заповідного фонду степу України // Науковий вісник НЛТУ України. — 2013. — № 23.5. — С. 319-323.

Література[ред. | ред. код]

  • Абдулина С. А. Список сосудистых растений Казахстана. — Алматы : Және фитоинтродукция институты, 1999. — 187 с. — ISBN 9965011893.
  • Мынбаева Р. О., Куприянов А. Н., Адекенов С. М. Биоморфологические особенности Berberis karkaralensis Kornilova et Potapov в культуре // Рукопись депонир. В КазГосИНТИ. 08.02.96 г. № 6718-Ка-1996. — 12 с

Джерела[ред. | ред. код]

  • Berberis karkaralensis Kornilova et Potapov. Редкие растения РК. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 30.11.2019. (рос.)
  • Г. К. Асанова, З. К. Шаушеков, И. О. Байтулин, С. М. Адекенов. Введение в культуру in vitro барбариса каркаралинского (Berberis karkaralensis Korn. et Potap.) // Известия Национальной академии наук Республики Казахстан. Серия биологическая и медицинская. — 2016. — № 3. — С. 15-20. — ISSN 2224-5308. Архівовано з джерела 24 жовтня 2018. Процитовано. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]