glibc
 |
|
|---|---|
| Розробник(и) | GNU Project |
| Стабільний випуск | 2.17 (25 грудня 2012) |
| Написано на | C |
| Операційна система | багатоплатформний |
| Платформа | багатоплатформний |
| Стан розробки | активний |
| Тип | програмна бібліотека |
| Ліцензія | GNU Lesser General Public License |
| Сайт | gnu.org/software/libc |
glibc (англ. GNU C Library — GNU бібліотека Сі) — стандартна бібліотека мови Сі з проекту GNU. Вона написана Фондом вільного програмного забезпечення для операційних систем родини GNU. glibc повністю відповідає вимогам стандартів ISO C99, C11 та POSIX.1-2008, і випущена під ліцензією GNU LGPL.
glibc є основою більшості Linux-дистрибутивів, за винятком OpenWrt, Debian і Ubuntu, які перейшли на використання системної бібліотеки Eglibc. Бібліотека Eglibc побудована на актуальній кодовій базі Glibc і повністю сумісна з нею на рівні API і ABI, відрізняючись інтеграцією деяких додаткових напрацювань для вбудовуваних систем, нижчими системними вимогами (підтримується складання з відключеними компонентами для забезпечення сумісності), можливістю гнучкого налаштування компонентів, поліпшеною підтримкою кросс-компіляції і крос-тестування.
Зміст |
Історія [ред.]
Бібліотека створена Фондом вільного програмного забезпечення (Free Software Foundation, FSF) для операційних систем GNU. Розробка бібліотеки була переглянута комітетом з 2001[1] на чолі з провідним розробником і підтримувачем Ульріхом Дреппером Ulrich Drepper з Red Hat.
Спочатку glibc була написана Роландом Мак-Гратом (Roland McGrath), котрий працюваа у FSF в 1980-x роках. У лютому 1988 року FSF представила glibc як бібліотеку, що має найповнішу функціональність, необхідну для ANSI C.[2] У 1992 були імплементовані функції ANSI C-1989 та POSIX.1-1990 і робота переведена у спосіб POSIX.2.[3]
Тимчасовий форк glibc [ред.]
На початку 1990-х років розробники ядра Linux створили форк glibc. Він був названий «Linux libc». Коли FSF випустила в 1996 році glibc 2.0, яка підтримувала IPv6, 64-бітовий доступ до даних, багатонитеві програми, сумісність з майбутніми версіями і більше стерпний сирцевий код, розробники Linux перервали розробку Linux libc і почали використовувати glibc від FSF.
Підтримувані архітектури та ядра [ред.]
Glibc використовується в системах, на яких працює багато різних ОС, і на різних архітектурах. Найбільш часто glibc використовується на машинах x86-архітектури з ОС Linux. Але також офіційно підтримуються такі архітектури: SPARC, Motorola 68k, DEC Alpha, PowerPC, ARM, ETRAX CRIS, s390.
Критика [ред.]
glibc критикують за її «роздутість» і повільну роботу в порівнянні з іншими минулими бібліотеками. Тому були створені кілька альтернативних стандартних бібліотек мови Сі (dietlibc, uClibc і Newlib).
Виноски [ред.]
- ↑ «glibc homepage». «In 2001 The GNU C Library Steering Committee ..., was formed and currently consists of Mark Brown, Paul Eggert, Andreas Jaeger, Jakub Jelinek, Roland McGrath and Andreas Schwab.»
- ↑ «http://www.gnu.org/bulletins/bull4.html». «Most libraries are done. Roland McGrath [...] has a nearly complete set of ANSI C library functions. We hope they will be ready some time this spring.»
- ↑ «GNU's Bulletin, vol. 1 no. 12». «It now contains all of the ANSI C-1989 and POSIX.1-1990 functions, and work is in progress on POSIX.2 and Unix functions (BSD and System V)»
Посилання [ред.]
|
|||||||||||||||||||
