GNU Hurd
 |
|
|---|---|
 HURD Live CD |
|
| Розробник(и) | Thomas Bushnell Roland McGrath Marcus Brinkmann та інші |
| Стабільний випуск | L1 (19 жовтня 2009) |
| Операційна система | GNU |
| Тип | ядро |
| Ліцензія | GPL |
| Сайт | www.gnu.org |
GNU Hurd — офіційне Ядро операційної системи GNU. Використовує мікроядерну архітектуру. Є вільним програмним забезпеченням. Проект має за мету створення комплексу системних програм-серверів, що функціонують подібно ядру операційної системи, і здатні замінити ядро UNIX в Unix-подібній операційній системі GNU. Розробка Hurd ведеться з 1990, але поки що проект далекий від завершення.
Зміст |
Назва [ред.]
HURD — це непрямий рекурсивний акронім від англ. HIRD of Unix-Replacing Daemons англ. — HIRD демонів, що замінюють UNIX. В свою чергу HIRD — це непрямий рекурсивний акронім від HURD of Interfaces Representing Depth (HURD інтерфейсів, що втілюють глибину).
GNU/HURD — назва операційної системи від проекту GNU, що використовує GNU Hurd як ядро. Назву побудовано за аналогією з «GNU/Linux», що застосовується для операційних систем GNU на ядрі Linux. Використовується, коли потрібно явно вказати на відміну від GNU/Linux. Наприклад, проект Debian використовує його в назві ОС Debian GNU/Hurd,[1] щоб відрізнити її від інших своїх систем на основі GNU — Debian GNU/Linux та Debian GNU/kFreeBSD.
Ідеї Hurd [ред.]
Hurd має мікроядерну архітектуру. Воно являє собою набір невеликих, автономно працюючих програм — серверів, які обмінюються між собою та програмами користувача формалізованими повідомленнями. Основа Hurd — мікроядро GNU Mach, реалізація Mach забезпечує тільки взаємодію цих програм між собою.
Особливий клас серверів — транслятори — забезпечують можливість роботи з файловими системами, мережевими протоколами, контролюють доступ до файлів. Також пристрій файлової системи Hurd володіє деякими особливостями, які відрізняють GNU/Hurd від інших операційних систем.
Розв'язка компонентів операційної системи дозволяє модулізувати функції, зазвичай властиві монолітному ядру, і, таким чином, не тільки підвищити надійність операційної системи, але й спростити розпаралелювання завдань.
Статус розробки [ред.]
Зараз Hurd працює на комп'ютерах з архітектурою x86, однак вже багато років перебуває у стані, далекому від стабільної версії. Скептики вважають, що в найближчий розумний проміжок часу Hurd не досягне рівня стабільності та простоти використання, необхідного для повсякденного застосування. В 2002-му Ричард Столмен, керівник проекту GNU, заявив про швидкий вихід виробничої версії Hurd, проте його обіцянки не справдилися.[2]
Була зроблена спроба портування Hurd на високопродуктивне мікроядро L4, проте в наш час[Коли?] робота в цьому напрямку зупинена.[3]
В цей час (червень 2010) існує дистрибутив Debian GNU/Hurd L1, випущений в жовтні 2009 року[4]. У 2005 році розроблявся інший дистрибутив під назвою Bee GNU/Hurd. Цей проект, судячи з усього, мертвий, так як останній snapshot (версія 0.3 beta Bee 1) у системі CVS датований 22 грудня 2005.[5] Також, нещодавно (квітень—травень 2010) з'явився новий дистрибутив на базі GNU/Hurd та Archlinux — Arch Hurd.[6]
Іменування дисків в Hurd [ред.]
Іменування дисків — це нотація, яка визначає порядок формування ідентифікаторів або імен для звернення до пристроїв зберігання даних, які мають файлову систему певного типу, в середовищах різних операційних систем.
Якщо мова йде про йменуванні диску SCSI, необхідно знати номер пристрою SCSI; якщо це IDE диск, то необхідно знати, на якому контролері знаходиться цей диск, а також ведучий він чи підпорядкований. Система Hurd використовує угоду про найменування дисків, аналогічну вживаній в BSD; за цією угодою диски впорядковуються згідно з їхнім фізичним розташуванням за номерами починаючи з нуля. Ця схема найменування нагадує свій аналог у Linux. Там ведучий диск на головному контролері позначається як «hda», а підпорядкований диск як «hdb». На вторинному контролері ведучий диск та пыдпорядкований позначаються «hdc» і «hdd» відповідно. В системі Hurd диск «hda» буде називатися «hd0», а диск «hdb» буде позначатися «hd1» і т. д.
У системі Hurd, як і в BSD, розділи диску називаються «slices» (шари) і нумеруються, починаючи з одиниці. Тому, щоб сформувати ім'я для певного розділу диску, береться ім'я диску, до нього додається префікс «s» і слідом за ним додається номер розділу. Знову таки, це схоже на іменування дисків та розділів в Linux за винятком того що там немає префіксу «s», а для позначення диску використовується літера, а не цифра. Так, для прикладу, «hda1» називатиметься «hd0s1», тобто ім'я диску «hd0s1» — це перший розділ (slice) першого диска типу IDE.
GRUB — це програма початкового завантаження операційної системи. Вона використовує зовсім іншу номенклатуру іменування дисків: вона отримує від BIOS дані про наявні диски та перетворює їх на свою внутрішню структуру в форматі масиву. Таким чином диски та розділи нумеруються в GRUB починаючи з нуля. Формат іменування дисків в GRUB такий: «(<диск>, <розділ>)». Тому ім'я «hd (0, 1)» позначає другий розділ на першому диску, який було виявлено засобами BIOS самого комп'ютера.[7] Оскільки GRUB в наш час має функції tab-доповнення, користувачеві не потрібно докладати багато зусиль для визначення коректного значення імені диску та розділу.
Примітки [ред.]
- ↑ Debian — Debian GNU/Hurd
- ↑ Free Software Sees Gnu Loose of Linux — PCWorld
- ↑ Porting the Hurd to L4: Hurd/L4
- ↑ http://ftp.debian-ports.org/debian-cd/current/ — поточна версія
- ↑ GNU chapters
- ↑ Arch Hurd
- ↑ У GRUB2 нумерація розділів (slice) починається з одиниці. Таким чином другий розділ на першому диску буде мати ім'я hd (0,2).
Посилання [ред.]
- GNU Hurd Homepage (англ.)
- L4-Hurd-Homepage (англ.) — проект портування Hurd на Мікроядро L4 (замість GNU Mach).
- Wiki-проект про GNU Hurd (англ.)
- Debian GNU/Hurd Homepage (англ.)
- Debian GNU/Hurd Live-CD (на базі ядра GNU Mach) (англ.)
 |
Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|||||
