GNOME

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
GNOME
Логотип GNOME
GNOME 3.10GNOME 3.10
Розробник(и) Спільнота розробників GNOME
Стабільний випуск 3.12 (26 березня 2014; 157 днів тому)
Операційна система Багатоплатформова
Доступні мови Багатомовна (більше 25)
Українська так[1]
Тип Робоче середовище
Ліцензія GNU Lesser General Public License
GNU General Public License
Сайт www.gnome.org

GNOME (абревіатура від GNU Network Object Model Environment) — оточення робочого столу. GNOME будується повністю з вільних і відкритих кодів програм. Він був створений двома мексиканськими програмістами — Мігелем де Ікаса і Федеріко Мена. GNOME є частиною проекту GNU і може бути використаний з різними Unix-подібними операційними системами, передусім Linux, і як частина Java Desktop System у Solaris.

GNOME орієнтується на створення повністю вільного середовища, доступного всім користувачам незалежно від рівня технічних навичок, фізичних обмежень й мови. У межах GNOME розробляються як власні застосунки для кінцевих користувачів, так і набір інструментів для створення нових застосунків, які тісно інтегруються в робоче середовище.

Історія[ред.ред. код]

У 1996 році було розпочато проект KDE. KDE був з самого початку вільним з відкритим сирцевим кодом, але учасники проекту GNU були залежні від KDE. У серпні 1997 року, у відповідь на це були розпочаті два проекти: Harmony toolkit (безкоштовна заміна для бібліотек Qt) та GNOME (інший робочий стіл, який не використовував Qt. Початкові лідери проекту GNOME були Мігель де Ікаса і Федеріко Мена. На місці інструментарію Qt, GTK+ був обраний як базовий робочий стіл GNOME. GTK+ використовує GNU Lesser General Public License (LGPL), ліцензія на вільне програмне забезпечення, що дозволяє GPL-несумісному програмному забезпеченню посилатися на нього. Наявність інструментарію та бібліотек, написаних під LGPL, дозволяло додаткам, написаним для GNOME використовувати набагато ширший набір ліцензій. У 2000 році версія Qt 2.2 була випущена на умовах GNU GPL, в результаті чого ліцензійні проблеми KDE були ліквідовані. Однак проект GNOME, до того часу вже достатньо розвинений, продовжив своє існування, а до теперішнього моменту здобув масову популярність і використовується у багатьох дистрибутивах UNIX.

Організація[ред.ред. код]

Від початку свого виникнення, як і більшість проектів вільного програмного забезпечення, проект GNOME не має чіткої організації. Обговорення розробки GNOME доступне для усіх і проходить у кількох розсилках.

Для чіткої та ефективної координації над проектом було створено GNOME Foundation — відкриту організацію, що складається з добровольців, професіоналів та компаній. GNOME Foundation є громадською безприбутковою організацією, яка допомагає спільноті GNOME у фінансових, організаційних та правових питаннях, визначає бачення проекту та його плани.

Цілі[ред.ред. код]

За інформацією з сайту GNOME, проект GNOME надає дві можливості: інтуїтивний і привабливий робочий стіл для користувачів, та платформу для розробки додатків, які інтегруються в інші частини робочого столу. Проект GNOME ставить акцент на простоті, зручності, і розробці програм, які «просто працюють». Іншими цілями проекту є:

  • Свобода для створення робочого середовища з легкодоступними сирцевими кодами для повторного використання під вільною ліцензією.
  • Доступність робочого столу для будь-якої людини, незалежно від технічних навичок або фізичних обставин.
  • Інтернаціоналізація та локалізація. Зараз GNOME перекладений на 161 мову.
  • Легкість написання програмного забезпечення, яке легко інтегрується з робочим столом, і дає розробникам вільний вибір мови програмування.
  • Дотримання регулярного циклу випуску і обслуговування.
  • Забезпечення підтримки інших установ за межами спільноти GNOME.

Платформи[ред.ред. код]

Середовище GNOME працює на багатьох UNIX-подібних операційних системах — GNU/Linux.

Попри те, що спочатку GNOME був середовищем для GNU/Linux, зараз він може бути запущена на більшості UNIX-подібних систем: AIX, IRIX, різновидах BSD, HP-UX; також GNOME було частково адаптовано фірмою Sun Microsystems для ОС Solaris замість застарілого CDE. Sun Microsystems також випустила Java Desktop System — робоче середовище на базі GNOME. Існує порт GNOME для Cygwin, здатний працювати під управлінням Microsoft Windows.

Поширення[ред.ред. код]

Робоче середовище GNOME поширюється у складі вільних та комерційних операційних систем, таких як Debian, Fedora, Mandriva, RedHat, OpenSolaris, SLED, Mint, FreeBSD та Ubuntu.

Архітектура[ред.ред. код]

GNOME побудований на багатьох відкритих проектах, як ось GTK+, GConf, LibXML, GNOME VFS та інших. Застосунки до GNOME пишуться на багатьох мовах програмування C++ (gtkmm), C# (Gtk#), Java (Java-GNOME), Python (PyGTK), Perl (gtk2-perl) тощо, хоча сам GNOME написаний на мові Сі.

Взаємодія між застосунками[ред.ред. код]

Мігель де Ікаса створював проект GNOME, перебуваючи під враженням від компонентних технологій компанії Майкрософт (COM і ActiveX). Планувалося зробити аналогічні технології (на основі CORBA) важливою частиною GNOME.[2] Технологія CORBA реалізована в GNOME у вигляді брокера ORBit. Засоби для створення графічних компонентів, підтримка складних документів надається бібліотекою Bonobo.

Проте сьогодні основним засобом взаємодії між застосунками є D-Bus[3] — полегшений механізм межпроцессної взаємодії, спеціально розроблений для настільного застосування. Від використання CORBA і Bonobo планується з часом відмовитися.[4]

Графіка і мультимедіа[ред.ред. код]

Як графічні і мультимедіа-інструменти в GNOME використовуються деякі проекти freedesktop.org.

Бібліотека Cairo забезпечує виведення векторної графіки. Вона використовується в GTK+ для відображення елементів інтерфейсу.[5]

Технологія GStreamer забезпечує «прозору» роботу з аудіо і відео різних форматів — введення, обробку і виведення. Її використовують, зокрема, мультимедіа-програвач Totem[6] і програма витягання аудіо з компакт-дисків Sound Juicer[7].

Poppler — бібліотека відображення PDF-документів, заснована на xpdf.[8] Вона використовується застосунком проглядання документів Evince.[9]

Tango Desktop Project — це спроба створити єдиний візуальний стиль для вільного програмного забезпечення, в першу чергу в області значків. Офіційна тема значків GNOME слідує рекомендаціям проекту Tango за зовнішнім виглядом значків, а також відповідає специфікаціям найменування значків freedesktop.org.[10]

Налаштування середовища[ред.ред. код]

Для зберігання налаштувань середовища і застосунків та відстеження їхніх змін використовується система GConf.[3] Самі дані налаштувань зберігаються, як правило, в XML-файлах. Для користувача і застосунків вони представляються у вигляді єдиного «дерева» опцій, подібно до реєстру Windows. Застосунки, що використовують GConf, можуть надавати описи для окремих опцій, які потім можуть бути перекладені іншими мовами в рамках загального процесу локалізації середовища.

При зміні якогось значення налаштування система GConf автоматично сповіщає про це всі «зацікавлені» застосунки, чим забезпечується миттєве застосування нових налаштувань. Крім того, GConf дозволяє системним адміністраторам обмежити зміну тих або інших налаштувань, зробивши їх обов'язковими для користувачів.

Основні підпроекти[ред.ред. код]

GNOME спирається на велику кількість різних проектів.

  • Bonobo — складовий документ технології (застарілий у поточній версії).
  • GConf — для зберігання налаштувань програми (GSettings в GNOME 3).
  • GVFS — віртуальна файлова система.
  • GNOME Keyring — для зберігання шифрування ключів та інформаційної безпеки.
  • Переклад GNOME Project — для перекладу документів та програм на різні мови.
  • GTK+ — використовується для побудови графічних додатків. Використання GTK+ як базового віджет-інструментарію дає GNOME вигоду від певних функцій, таких як тематизація (можливість зміни зовнішнього вигляду програми) і згладжування графіки.
  • LibXML — бібліотека XML.
  • ORBit — CORBA ORB для програмного забезпечення комплектуючі.
  • Доступна велика кількість мовних прив'язок, що дозволяє писати застосунки на різних мовах програмування, наприклад C++ (gtkmm), Java (Java-GNOME), Ruby (Ruby-gnome2), C# (GTK#), Python (PyGTK), Perl (gtk2-Perl), Tcl (Gnocl) і багато інших. Офіційні релізи GNOME містять застосунки, написані на C, C#, Python і Vala.

Історія релізів[ред.ред. код]

GNOME 3.0[ред.ред. код]

Реліз стільничого оточення GNOME 3.0 був представлений 6 квітня 2011 після трьох років розробки. Це найзначніший реліз проекту з моменту випуску GNOME 2.0 дев'ять років тому. У розробці GNOME 3.0 взяло участь понад 3500 осіб, включаючи працівників 106 компаній. Незважаючи на досить сильні внутрішні зміни і перехід на бібліотеку GTK+ 3, всі створені для GNOME 2 програми будуть працювати у GNOME 3 без модифікації.

Оцінити можливості нового користувальницького оточення GNOME 3 можна за допомогою спеціально підготовлених Live-дистрибутивів: на базі openSUSE і Fedora Linux. Користувачі Ubuntu можуть встановити нову версію GNOME із спеціально підготовленого PPA-репозиторію. Для роботи нової оболонки користувача GNOME Shell необхідна наявність сучасної відеокарти і підтримка графічних драйверів OpenGL. При запуску на застарілих системах або в середовищі віртуалізації буде запущений режим сумісності, заснований на старій класичній оболонці GNOME. Відеоролики з демонстрацією ключових нововведень GNOME 3 можна знайти на сайті gnome3.org.

З істотних нововведень GNOME 3 можна відзначити:

  • Нова оболонка робочого столу Gnome Shell, котра об'єднала в собі такі сутності, як GNOME Panel і віконний менеджер Mutter. Забезпечує роботу таких функцій, як запуск застосунків, доступ до документів, виконання аплетів і перемикання вікон. У GNOME Shell активно задіяні можливості сучасних графічних карт і представлена інноваційна концепція користувацького інтерфейсу, що відрізняється простотою використання і візуальною привабливістю, завдяки широкому використанню анімаційних та візуальних ефектів. Частина коду GNOME Shell написана на мові JavaScript з використанням GObject інтроспекції і Біндінга Gjs;
  • Інтерфейс максимально спрощений, забезпечена можливість швидкого перегляду відкритих вікон, запущених зараз застосунків і найчастіше використовуваних програм. У лівій частині екрана представлена спливаюча панель Activities Overview, яка є воротами до завдань, що вирішуються користувачем. Наприклад, через Activities Overview можна разом подивитися вміст усіх вікон, переключитися на іншу задачу або запустити новий застосунок;
  • Вбудований комунікаційний фреймворк, який дозволяє агрегувати в загальний список контактів елементи з різних джерел (з менеджера з'єднань Telepathy, з Evolution, з Facebook тощо). Функції швидкого відправлення повідомлень і написання відповідей інтегровані в область повідомлень;
  • Перероблена система повідомлень, які тепер виводяться в тлі, зберігаються і не заважають поточній роботі, що дає можливість переглянути накопичені повідомлення коли з'явиться нагода. Повідомлення є інтерактивними, тобто якщо натиснути на повідомленні, то відбудеться перемикання на пов'язане з ним вікно, в якому буде наданий вибір подальших дій;
  • Забезпечено швидкий доступ до всіх елементів робочого столу, застосунків і документів. Досить натиснути на клавіатурі кнопку «Windows» і ввести певну маску в пошуковому полі (наприклад, маска «photo» відобразить посилання на свіжі фотографії, програми для обробки фотографій, накопичувачі на які зберігалися фотографії та налаштування колірних профілів);
  • Перероблений процес управління робочими столами. Нова концепція угруповання вікон усередині окремих робочих просторів дозволяє спростити організацію роботи і виділити пов'язані з виконанням певних завдань програми в окремі віртуальні робочі столи (наприклад, робочі столи для навігації в Мережі і для роботи над документами). Переміщати застосунки між робочими столами можна шляхом перетягування мишею;
  • Додана підтримка тайлінг, що дає можливість автоматично розміщувати відкриті вікна без перекриття, одне поруч з іншим, використовуючи багатофреймову парадигму, реалізовану в таких віконних менеджерах як Ion. З області заголовка вікна вилучені кнопки згортання вікна і його розкриття на повний екран. Як причини вилучення кнопок називається їхня низька затребуваність користувачами — дослідження поведінки користувачів показало, що кнопками мінімізації та максимізації вікна мало хто користується, до того ж з реалізацією ідеї множинних робочих просторів у GNOME 3 операції згортання окремого вікна втрачають смисл;
  • Повністю перероблений інтерфейс для налаштування параметрів системи, який дозволяє управляти всіма параметрами в рамках одного вікна та надає можливість пошуку потрібної настройки. Додано новий агент автентифікації на базі PolicyKit, інтегрований новий індикатор налаштування мережі на базі NetworkManager 0.9;
  • Додана нова система контекстної допомоги, орієнтована на виведення підказки з конкретних тем, що дозволяє знайти відповідь на шукане питання без необхідності перегляду довгих настанов. Істотно прискорений процес пошуку потрібної теми в розділах допомоги;
  • Додана панель Dash, призначена для організації швидкого доступу до часто використовуваних застосунків;
  • За умовчуванням використовується новий шрифт Cantarell. Шрифт створений Девідом Кросслендом (David Crossland) спеціально для GNOME 3, розповсюджується під ліцензією Open Font License і відноситься до сімейства гуманістичних гротесків (Humanist sans-serif);
  • Проведено редизайн файлового менеджера Nautilus. Новий інтерфейс легший і елегантніший. Нова бічна панель дозволяє спростити перехід в найважливіші каталоги. Перероблений діалог з'єднання із сервером;
  • Покращена чуйність інтерфейсу веб-браузера Epiphany, здійснено переведення на нову версію рушія WebKit. Реалізовано новий менеджер завантажень, перероблений статусний рядок, покращений інтерфейс користувача;
  • Помітно розширено можливості текстового редактора gedit, в якому з'явилася підтримка роботи з файлами з стиснених архівів, додана інтелектуальна система перевірки правопису, реалізована можливість обробки документів, що містять неприпустимі символи. Додано новий інтерфейс пошуку, що дозволяє шукати відразу в декількох документах, відкритих у різних вкладках. Реалізована функція угруповання вкладок, що дозволяє одноразово проглядати декілька документів;
  • У Empathy з'явилася функції блокування небажаних повідомлень і підтримка пошуку контактів на зовнішніх серверах;
  • У програмі для роботи з веб-камерами Cheese додані нові візуальні ефекти;
  • У Evince реалізована можливість установки закладок на документи, що переглядаються;
  • У програмі для перегляду фотографій Eye of GNOME проведена оптимізація продуктивності і реалізована підтримка плагінів підключення;
  • У Totem 3.0 покращена робота з потоковим відео і аудіо.

Попередні релізи[ред.ред. код]

Скріншоти віхових релізів GNOME
GNOME 1, Березень 1999  
GNOME 2.6, Березень 2004  
GNOME 2.20, Вересень 2007  
GNOME 2.28, Вересень 2009  
GNOME 2.30, Березень 2010  
GNOME 3  
Версія Дата Інформація
Серпень 1997 Початок розвитку GNOME[11]
1.0 Березень 1999 Перший стабільний випуск GNOME[12]
1.0.53 Жовтень 1999 «Жовтень» (October)[13]
1.2 Травень 2000 «Бонго» (Bongo)[14]
1.4 Квітень 2001 «Спокій» (Tranquility)[15]
2.0 Червень 2002 Значні удосконалення у зв'язку з переходом на GTK+ 2.0. Впровадження прав Human Interface Guidelines.[16]
2.2 Лютий 2003 Мультимедіа та поліпшений менеджер файлів.[17]
2.4 Вересень 2003 «Temujin»: Epiphany, доступність підтримки.[18]
2.6 Березень 2004 Nautilus змінений до просторового файлового менеждера, та впроваджується новий GTK+.[19]
2.8 Вересень 2004 Покращена підтримка знімних пристоїв, доданий Evolution.[20]
2.10 Березень 2005 Знижені вимоги до пам'яті та продуктивності. Додані нові аплети панелі та додатки Totem і Sound Juicer.[21]
2.12 Вересень 2005 Поліпшений Nautilus; покращення у вирізати/вставити між додатками. Додані: PDF-менеджер Evince; нова тема за замовчуванням Clearlooks; редактор меню; менеджер ключів і засоби адміністрування. На основі GTK+ 2.8 з підтримкою Cairo.[22]
2.14 Березень 2006 Підвищення продуктивності (в деяких випадках більше ніж на 100%); мультимедійний фреймворк GStreamer 0.10. Додані: додаток відеоконференції Ekiga; панель пошуку; редактор блокування Pessulus; швидке перемикання користувачів; інструмент системного адміністрування Sabayon.[23]
2.16 Вересень 2006 Покращення продуктивності. Додані: Tomboy; аналізатор використання диска Baobab; читальник екрану Orca, GNOME Power Manager (збільшення строку життя батареї ноутбука); поліпшення Totem, Nautilus; підтримка Metacity, нові теми значків. На основі GTK+ 2.10 з новим діалогом виведення на друк.[24]
2.18 Березень 2007 Покращення продуктивності. Додані: програма безпеки Seahorse GPG, що дозволяє шифрувати повідомлення електронної пошти і локальні файли; режим перегляду у вигляді кругової діаграми для аналізатора використання диска Baobab; підтримка MP3 і AAC аудіокодування; нові ігри — судоку та glchess. Поліпшено Evince, Epiphany, GNOME Power Manager і регулятор гучності.[25]
2.20 Вересень 2007 Функція резервного копіювання в Evolution; поліпшення в Epiphany, EOG, GNOME Power Manager; пароль брелка управління в Seahorse. Додані: редагування PDF-форм в Evince, інтегрований пошук в діалогах файлового менеджеру; автоматична інсталяція мультимедійних кодеків.[26]
2.22 Березнь 2008 Додані Cheese; основне вікно підтримкі композиції в Metacity, впровадження GVFS; поліпшення підтримки відтворення DVD-дисків і YouTube, MythTV підтримки в Totem; інтернаціоналізований аплет-годинник; підтримка Google Calendar і значки повідомлення в Evolution; покращення в Evince, Tomboy, Sound Juicer та калькуляторі.[27]
2.24 Вересень 2008 Додавання Empathy, Ekiga 3.0, вкладок в Nautilus, краща підтримка декількох екранів і поліпшена підтримка цифрового телебачення.[28]
2.26 Березень 2009 Нова програма для запису дисків Brasero, простий обмін файлів, поліпшення медіаплеєру, підтримка декількох моніторів і зчитувача відбитків пальців.[29]
2.28 Вересень 2009 Додавання модуля Bluetooth у GNOME. Покращення веб-браузера Epiphany, IM-клієнту Empathy, Time Tracker і доступністі. Оновлення GTK+ до версії 2.18.[30]
2.30 Березень 2010 Покращення файлового менеджеру Nautilus, IM-клієнту Empathy, Tomboy, Evince, Time Tracker, Epiphany і Vinagre. Часткова підтримка пристроїв iPod і iPod Touch через gvfs за допомогою libimobiledevice. Використовує GTK+ 2.20[31].
2.32 Вересень 2010 Додавання Rygel та GNOME Color Manager. Покращення IM-клієнту Empathy, Evince, файлового менеджеру Nautilus.[32]
3.0 Квітень 2011 Перехід на GTK+ 3, доданий GNOME Shell, низка вдосконалень; збережена сумісність з попередніми випусками GNOME[33].
3.2 Серпень 2011 враховані багато побажань користувачів, виявлених після знайомства з GNOME 3, допрацьовані багато підсистем і додані нові компоненти, такі як екранна клавіатура, нова адресна книга, спеціальний застосунок для пошуку і перегляду документів, новий екран входу в систему і система управління колірними профілями
3.4 Березень 2012 доданий застосунок для управління віртуальними машинами і організації віддаленого доступу Boxes, інтегровані функції пошуку документів, поліпшена підтримка графічних планшетів, реалізовано глобальне меню для застосунків
3.6
3.8 27 березня 2013
3.10 25 вересня 2013 експериментальна підтримка роботи з Wayland; єдине системне статусне меню; заголовочний рядок, що об'єднав заголовок та панелі інструментів; новий застосунок для роботи з картами; новий аудіоплеєр; доведення до готовності програми для ведення нотаток; підтримка автентифікації з використанням смарткарт
3.12 26 березня 2014 огляд

Виноски[ред.ред. код]

  1. [1]
  2. Мігель де Іказа. «The Story of the GNOME Project» (англійською). Процитовано 15 15 січня 2009. 
  3. а б Шон МакКенс. (2005). «Overview of the GNOME Platform» (англійською). Процитовано 15 січня 2009. 
  4. «GNOME 2.17.x Developer Platform» (англійською). Процитовано 15 січня 2009. 
  5. Маттіас Класен. (13 серпня 2005 года). «GTK+ 2.8.0 released» (англійською). Процитовано 15 січня 2009. 
  6. «Totem» (англійською). Процитовано 15 січня 2009. 
  7. «Sound Juicer» (англійською). Процитовано 15 січня 2009. 
  8. «Poppler» (англійською). Процитовано 15 січня 2009. 
  9. «Supported Document Formats» (англійською). Процитовано 15 січня 2009. 
  10. «Подготовка к эпохе украшений». GNOME. 6 сентября 2006 года. Процитовано 15 січня 2009. 
  11. de Icaza, Miguel. «The story of the GNOME project». 
  12. «GNOME press release for version 1.0». Процитовано October 31, 2010. 
  13. Lee, Elliot (1999-10-12). «"October GNOME" release now available». gnome-announce mailing list. Процитовано 2007-09-20. 
  14. «GNOME press release for version 1.2». Процитовано October 31, 2010. 
  15. «GNOME press release for version 1.4». Процитовано October 31, 2010. 
  16. Waugh, Jeff (2002-06-27). «GNOME 2.0 Desktop and Developer Platform Released!». desktop-devel mailing list. Процитовано 2007-09-20. 
  17. «GNOME press release for version 2.2». Процитовано October 31, 2010. 
  18. Waugh, Jeff (2003-09-11). «Announcing the GNOME 2.4.0 Desktop & Developer Platform». gnome-announce mailing list. Процитовано 2007-09-20. 
  19. Sobala, Andrew (2004-03-31). «Announcing the GNOME 2.6.0 Desktop & Developer Platform». gnome-announce mailing list. Процитовано 2007-09-20. 
  20. «GNOME press release for version 2.8». Процитовано October 31, 2010. 
  21. «GNOME press release for version 2.10». Процитовано October 31, 2010. 
  22. «GNOME 2.12 Release Notes». Процитовано October 31, 2010. 
  23. «GNOME 2.14 Release Notes». Процитовано October 31, 2010. 
  24. Newren, Elijah (2006-09-06). «Celebrating the release of GNOME 2.16!». gnome-announce mailing list. Процитовано 2007-09-20. 
  25. Newren, Elijah (2007-03-14). «Celebrating the release of GNOME 2.18!». gnome-announce mailing list. Процитовано 2007-09-20. 
  26. «GNOME 2.20 officially released». Ars Technica. 2007-09-19. Процитовано 2007-09-20. 
  27. Untz, Vincent (2008-03-12). «Celebrating the release of GNOME 2.22!». gnome-announce-list mailing list. Процитовано 2008-03-12. 
  28. Untz, Vincent (2008-09-24). «Celebrating the release of GNOME 2.24!». gnome-announce-list mailing list. Процитовано 2008-09-27. 
  29. Untz, Vincent (2009-03-18). «Celebrating the release of GNOME 2.26!». gnome-announce-list mailing list. Процитовано 2009-03-18. 
  30. Holwerda, Thom (2009-09-24). «GNOME 2.28 Released». OS News. Процитовано 2009-04-05. 
  31. Holwerda, Thom (2010-03-31). «GNOME 2.30 Released». OS News. Процитовано 2010-04-04. 
  32. «GNOME 2.32 Release Notes». Процитовано October 31, 2010. 
  33. «GNOME 3.0 Release Notes». Процитовано 10 вересня, 2011. 

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]