Список пакетів GNU

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Набір пакетів програмного забезпечення що було розроблено або підтримується Фондом вільного програмного забезпечення в рамках проекту GNU.

Що означає пакунок GNU[ред. | ред. код]

В 2013 році, Річард Столмен визначив дев’ять аспектів, які загалом стосуються того, щоб пакунок вважався пакунком GNU[1], але зазначив, що можливі винятки та гнучкість у випадку вагомих причин:[2]

  1. У пакунку має бути зазначено, що це пакунок GNU.
  2. Пакунок розповсюджується з ftp.gnu.org або іншого сайту, який пропонує доступ для всіх.
  3. Домашня сторінка пакунка має бути на вебсайті GNU.
  4. Розробники мають уважно ставитись до того, щоб їхнє програмне забезпечення було сумісним та працювало з іншими пакунками GNU.
  5. Документація має бути у форматі Texinfo або у форматі, який легко конвертувати у Texinfo.
  6. Для розширень слід використовувати мову програмування GNU Guile, але в цьому відношенні можливі винятки.
  7. Не рекомендувати користувачу невільне програмне забезпечення, а також не посилатись на не вільну документацію.
  8. Використовувати термінологія GNU, включаючи посилання на системи GNU/Linux і вільне програмне забезпечення в ситуаціях, коли інші оглядачі пишуть Linux і open source.
  9. Супроводжувач повинен бути доступним, принаймні іноді, для обговорення проблем у програмному забезпеченні або вирішення проблем із сумісністю.

Базова система[ред. | ред. код]

Офіційного визначення "базової системи" для операційних системи GNU не існує. GNU було створено як альтернативну операційним системам Unix 1980-х років. Будь-яке визначення "базової системи" включало більший набір компонентів. Приведений список є скоріше невеликим набором пакунків GNU які схожі на "основні" компоненти більше ніж інші. Такі питання щодо включення (наприклад такого пакунки як plotutils), і виключення (як наприклад стандартна бібліотека мови C) це, звичайно дуже дискутовні питання.

Назва Опис Утиліти що команда надає
bash GNU командна оболонка сумісна з UNIX bash
coreutils основні команди
cpio програма для архівування cpio
diffutils утиліти для порівняння файлів diff, cmp, diff3, sdiff
findutils утиліти для пошуку файлів find, locate, updatedb, xargs[3]
finger інформація про користувача Н/Д
grep пошук рядків (вмісту) в файлах grep
groff[en] система для обробки текстових документів (GNU roff) groff
GRUB Завантажувач операційної системи (GRand Unified Bootloader) grub
gzip утиліта для стиснення (gzip) gzip
hurd ОС що складається з мікроядра та набору програм-серверів Н/Д
inetutils Утиліти для роботи за допомогою мережевих протоколів. ftp, telnet, rsh, rlogin, tftp
linux-libre[en] ядро яке базується на модифікованих версіях Linux, в якому видалені компоненти, які мають закритий початковий код, або його код обфускований, або розповсюджується власницькою ліцензією Н/Д
plotutils[en] набір утиліт для малювання графіків graph, libplot, libplotter
readline[en] утиліта та бібліотеки для роботи програм, що працюють REPL-режимі readline
screen термінальний мультіплексор (менеджер віртуальних терміналів) screen
sysutils[en] системні утиліти для управління користувачами, групами, паролями, оболонками, тощо. add-shell, chage, chfn, chgroup, chgrpmem, chpasswd, chsh, chuser, cppw, expiry, gpasswd, grpck, gshadow, hwclock, isosize, last, lastlog, login, lsage, lsgroup, lsuser, mkgroup, mkuser, nologin, passwd, pwck, remove-shell, rmgroup, rmuser, setpwnam, vipw, wall, write
tar програма для архівування tar
texinfo[en] система для роботи з документацією, та перетворення її в інші формати Н/Д
time програма для визначення скільки комп'ютерного часу використовують інші програми time

Примітки[ред. | ред. код]

Розробка програмного забезпечення[ред. | ред. код]

Це програмне забезпечення яким користуються програмісти при розробці програмного забезпечення.

Набір інструментів GNU[ред. | ред. код]

Деякі бібліотеки та фреймворки[ред. | ред. код]

Ці бібліотеки та програмні каркаси часто використовуються разом з основними інструментами розробки та побудови програм. Щодо бібліотек для графічних застосунків є окремий список Стільниця.

Інші компілятори та інтерпретатори[ред. | ред. код]

Наступні пакунки містять компілятори та інтерпретатори для мов програмування, окрім тих, що входять до колекції компіляторів GNU.

Інші інструменти розробника[ред. | ред. код]

  • Data Display Debugger (GNU ddd) – інтерфейс зневаджувача для кількох зневаджувачів
  • GNU arch – розподілена система контролю версій (оголошена застарілою, та заміненою GNU Bazaar)
  • GNU AutoGen – інструмент для автоматичного створення коду
  • GNU Bazaar – розподілена система контролю версій
  • GNU cflow – інструмент, що створює діаграми викликів в C
  • GNU cppi – робить відступи у файлах директив препроцесора C, щоб відобразити їх вкладеність
  • GNU fontutils[d] – утиліти керування шрифтами
  • GNU gperf[d] – генератор ідеальних[4] хеш-функцій
  • GNU indent – програма для створення відступів у вихідному коді C та C++
  • GNU complexity[d] – вимірює складність вихідного коду C[5]
  • GNUnited Nations - програма для перекладу файлів html.[6]

Додатки для користувача[ред. | ред. код]

Програмне забезпечення зазвичай корисне для користувачів, які не займаються розробкою програмного забезпечення.

Стільниця (Графічний робочий стіл)[ред. | ред. код]

Пакунки що надають графічний інтерфейс робочого середовища, менеджери вікон і відповідні графічні бібліотеки.

  • GNUstep – реалізація бібліотек Cocoa / OpenStep і засобів розробки для графічних програм
  • Window Maker – менеджер вікон для середовища GNUstep

Загальне адміністрування системи[ред. | ред. код]

  • GNU Accounting Utils – набір утиліт, що надають статистику щодо користувачів і процесів (last, ac, accton, lastcomm, sa, dump-utmp, dump-acct)
  • GNU ddrescue – інструмент для читання та відновлення даних з пошкоджених носіїв
  • GNU Emacs – реалізація редактора Emacs
  • GNU fcrypt – інструмент для шифрування
  • GNU guix – менеджер пакунків
  • GNU libextractor – бібліотека та інструмент отримання метаданих з файлів
  • GNU Midnight Commander[7] – файловий менеджер з текстовим інтерфейсом, з підтримкою мережевих протоколів
  • mtools − набір інструментів для роботи з дискетами MS-DOS та файловими системами FAT.
  • GNU nano – текстовий редактор
  • GNU parallel – інструмент оболонки для паралельного виконання завдань
  • GNU parted – програма для розділення жорсткого диска
  • GNU Privacy Guard – заміна шифрування PGP
  • GNU Privacy Assistant, графічний інтерфейс для GNU Privacy Guard
  • GNU stow – керування встановленням програмних пакетів
  • pexec – інструмент командного рядка для паралельного виконання завдань

База даних[ред. | ред. код]

Наукове програмне забезпечення[ред. | ред. код]

Інтернет[ред. | ред. код]

  • Dld — редактор динамічних посилань функцій при розробці та побудові ПЗ
  • Jami (раніше GNU Ring) – програмне забезпечення для VoIP та відеодзвінків.
  • GNU Alexandria – використовує GNU Bayonne для забезпечення електронних даних та послуг для сліпих через телефонну мережу загального користування
  • GNU Anubis – частина клієнтської програми для електронної пошти, обробник пошти яку користувач надсилає серверу.
  • GNU FM – платформа музичної спільноти, скроблер (прослідковує яку музику слухає користувач, щоб отримувати релевантні пропозиції). Була пов’язана з Libre.fm, з 2023 не підтримується GNU, альтернативою пропонується The Hacienda.[8]
  • GNU Mailman – утиліти для керування електронними списками поштових розсилок
  • GNU Mailutils – утиліти для роботи з електронною поштою (включає інші реалізації mail, movemail та mh )[9]
  • GNU MediaGoblin – децентралізований обмін медіафайлами
  • GNU Artanis – програмний каркас для створення веб-додатків
  • GNU Social – розподілена соціальна мережа, яка є продовженням StatusNet
  • Gnu Sovix – система редагування вебсайтів на основі PHP
  • GNU wget – популярна утиліта командного рядку для закачування файлів з Інтернету, або інших протоколів
  • GNUnet – децентралізована однорангова комунікаційна мережа, створена для захисту від цензури
  • Gnuzilla – версія Mozilla Application Suite, що містить лише вільне програмне забезпечення (включає веб-браузер GNU IceCat )
  • GNU Lsh – GNU реалізація протоколу Secure Shell (SSH)
  • GNU LibreJS – надбудова для браузера, яка виявляє та блокує невільний і нетривіальний JavaScript[10]
  • GNU Taler – анонімна електронна платіжна система[11][12]
  • GNU Pipo BBS, BBS під загальною публічною ліцензією GNU[13]

Офісні застосунки[ред. | ред. код]

  • GNU Aspell – засіб перевірки орфографії, розроблений для заміни Ispell
  • GNU gcal – обчислення та друк календарів
  • GNU Miscfiles – різні дані, наприклад бази даних, які включають стандартні коди аеропорту, країни та мови
  • GNU Typist – застосунок для навчання друку
  • Gnumeric – застосунок для роботи з електронними таблицями (сумісна з Microsoft Excel)
  • Ocrad – оптичне розпізнавання символів

Мультимедіа[ред. | ред. код]

  • 3DLDF – графічний пакет для створення тривимірних технічних малюнків (спеціально для включення в документи TeX )
  • Dia – редактор діаграм
  • GIMP – програма обробки растрових зображень (схожий на Photoshop )
  • Gnash – плагін програвача та браузера для формату файлів Adobe Flash
  • GNU LibreDWG – бібліотека для читання та запису файлів .dwg (використовується в програмах САПР )
  • GNU LilyPond – програма для створення музики
  • Gnu Maverik – програмний каркас для підтримки тривимірного середовища віртуальної реальності з мікроядерною архітектурою
  • Gnu Panorama – тривимірний програмний каркас для трасування променів

Ігри[ред. | ред. код]

Бізнес-додатки[ред. | ред. код]

  • GNU Health – вільна медична та лікарняна інформаційна система
  • GNUmed – програмне забезпечення для управління медичними практиками
  • GnuCash – програма фінансового обліку
  • GNU remotecontrol[14] – веб-додаток для побудови системи та керування пристроями автоматизації
  • GNU Foliot – додаток для обліку часу для невеликих організацій[15]
  • GNU.FREE - вільна система голосування, призупинена в 2002 році
  • GNUe (GNU Enterprise) програмне забезпечення для автоматизації інформаційних систем підприємства.

Шрифти[ред. | ред. код]

  • GNU FreeFont – сімейство масштабованих векторних шрифтів[16]
  • GNU Unifont

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://lists.gnu.org/archive/html/emacs-devel/2013-04/msg00109.html
  2. ↑ https://lists.gnu.org/archive/html/emacs-devel/2013-04/msg00163.html
  3. ↑ Findutils. www.gnu.org (англ.). Процитовано 15 квітня 2019.
  4. ↑ https://www.gnu.org/software/gperf/ Хеш-функція називається ідеальною, що означає відсутність колізій у хеш-таблиці, а пошук елементів у хеш-таблиці потребує лише одного порівняння рядків.
  5. ↑ Release of version 1.5 of complexity. 29 лютого 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  6. ↑ GNUnited Nations. GNU.org. Free Software Foundation, Inc. Процитовано 19 грудня 2018.
  7. ↑ Midnight Commander.
  8. ↑ Fedi Network — some cool federated web projects. fedi.network. Процитовано 7 квітня 2024.
  9. ↑ GNU Mailutils. Процитовано 2024-01-07.04.2024.
  10. ↑ GNU LibreJS. The Free Software Foundation. Процитовано 8 грудня 2014.
  11. ↑ GNU Software. GNU.org. Процитовано 24 вересня 2015.
  12. ↑ GNU Taler - Taxable Anonymous Libre Electronic Reserve. Процитовано 24 вересня 2015.
  13. ↑ Greve, Georg C. F. (2001). Brave GNU World - Issue #26. gnu.org. Процитовано 14 серпня 2022. The ancestry-line of the GNU Pipo BBS reaches over YAWK ("Yet Another Wersion of Citadel") back to Citadel, although it is completely independent code-wise. In fact it was a disagreement with Kenneth Haglund, author of YAWK, because of copyright-problems that triggered the development of the GNU Pipo BBS. The original development-team were Grégory Vandenbrouck and Sébastien Aperghis-Tramoni who worked on the GNU Pipo BBS with help from volunteers like Sébastien Bonnefoy.
  14. ↑ GNU remotecontrol. directory.fsf.org. FSF. 30 вересня 2013.
  15. ↑ Foliot is now part of GNU and becomes GNU Foliot. Savannah. 27 лютого 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  16. ↑ GNU FreeFont. GNU.org.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_пакетів_GNU&oldid=42391448