Магеллановий собака
| Кульпео | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lycalopex culpaeus (Molina, 1782) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Зорро магелановий, або магеллановий пес, патагонська лисиця, кульпео (Lycalopex culpaeus) — вид південноамериканських диких псів роду Зорро (Lycalopex).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений від Еквадору та Перу на південь до Патагонії та Вогняної Землі. Найчастіше мешкає на західних схилах Анд, де населяє відкриті простори та листопадні ліси. Загалом же використовує безліч типів середовищ існування, починаючи від гірських місцевостей аж до лінії дерев униз до глибоких долин і відкритих пустель, чагарникових пампасів і до широколистяних букових лісів на півдні. Кульпео використовує весь спектр градієнтів вологи довкілля від сухої пустелі до широколистяних вологих лісів. В Андах Перу, Чилі, Болівії та Аргентині, кульпео досягає висоти 4800 м[1]. Також окремі популяції існують на заході Фолклендських островів, де вони були інтродуковані людиною. Вимерлий фолклендський вовк ймовірно є найближчим родичем цієї тварини.
Морфологія[ред. | ред. код]
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 58,5-101 см, вага: 4-12 кг. Це другий за розміром представник псових (Canidae) на континенті, після гривастого вовка (Chrysocyon brachyurus).
Опис. Зовнішнім виглядом нагадує руду лисицю, має сіре або руде хутро, щоки білуваті, білу шию та тонку смугу на спині. Зовнішні сторони ніг світло-рудувато-коричневі. Хвіст пухнастий, 50% довжини голови й тіла, з чорним закінченням і чорною плямою на верхній стороні біля основи.
Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42[2].
Поведінка та відтворення[ред. | ред. код]
Дієта магелланового собаки складається з гризунів, кролів, птахів і ящірок, рідше рослинної їжі та падла. Інколи нападає на овець, через що на нього часто полюють[3]. Головним чином кульпео ведуть нічний спосіб життя.
Вагітність триває 55-60 днів. У Чилі період вагітності обчислили рівним 65 дням і розмір приплоду від трьох до п'яти. Лисенята народжуються із закритими очима; вони відлучаються від молока у двомісячному віці, досягають розмірів дорослого у семимісячному віці[2].
Генетика[ред. | ред. код]
Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=74. Фундаментальне число, FN=76[2].
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
В деяких районах вид рідкісний, але загалом далекий від вимирання. Основними загрозами є мисливство заради хутра і переслідування через те, що кульпео нападає на худобу та птицю. Проживає у багатьох природоохоронних областях[1].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lucherini, M. (2016) Lycalopex culpaeus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.1) (англ.) 04 березня 2016
- ↑ а б в Andres J. Navaro Lycalopex culpaeus / Mammalian Species No. 558, 1997, pp. 1–8 (англ.)
- ↑ Macdonald, David Whyte; Claudio Sillero-Zubiri (2004). The Biology and Conservation of Wild Canids. Oxford University Press. ISBN 0198515553. (англ.)
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
