MANTIS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Mantis.
MANTIS NBS C-RAM
Тип зенітний артилерійський комплекс ближнього радіусу дії
Походження Німеччина Німеччина
Історія виробництва
Розроблено 2007-2010
Виробник Rheinmetall Defence
Виготовлення 2011-нині
Характеристики
Вага 5800 кг
Обслуга 4
Калібр 35 мм
Підвищення 100
Траверс 360
Темп вогню 1000
Дульна швидкість 1050 м/с
Дальність вогню
Ефективна 5 км для великих цілей, 3 км для малих
MANTIS у Вікісховищі

MANTIS (англ. Modular, Automatic and Network-capable Targeting and Interception System — модульна автоматична і мережева система наведення і перехоплення), нім. Nächstbereichschutzsystem MANTIS — зенітний артилерійський комплекс ближнього радіуса дії (англ. Short Range Air Defense, скорочено SHORAD) виробництва компанії Rheinmetall Defence. Колишня назва: NBS C-RAM.

MANTIS призначена для захисту військових і стратегічних об'єктів цивільної інфраструктури від маловисотних повітряних загроз, у тому числі пілотованих і безпілотних літальних апаратів.

NBS MANTIS ближнього радіусу дії здатна виявити, відстежити і збити снаряди на близькій відстані від об'єкта, що охороняється.

У майбутньому MANTIS також стане важливою складовою частиною комплексної системи ППО Бундесверу Sys Fla. Комплекси MANTIS повністю інтегруються з системами управління, що знаходяться на озброєнні в німецьких збройних силах.

Історія[ред. | ред. код]

Бундесвер не володів системою C-RAM для перехоплення невеликих атакувальних боєприпасів. Німецькі військові бази у Мазар-і-Шаріфі Кундузі неодноразово зазнавали вогневих нападів з боку повстанців. Концепт зенітного-артилерійського комплексу, що отримав назву Skyshield і міг вирішувати завдання C-RAM, був успішно випробуваний у березні 2007 р. Бундесвером на полігоні навчального центру ППО сухопутних військ поблизу Тодендорф. [1]

У розробці Skyshield брав участь консорціум компаній Rheinmetall Air Defence, MBDA та KMW. Результати випробувань засвідчили ймовірність ураження мін у польоті 0.7.[1] За результатами випробувань Бундесвер звернувся до Rheinmetall Air Defence з проханням розробити на основі Skyshield систему ППО ближнього радіусу дії NBS C-RAM. Сума контракту на розробку склала 48 мільйонів євро.

NBS MANTIS була спеціально розроблена для захисту передових баз німецької армії, розміщених в Афганістані. Раніше відома як NBS C-RAM (проти ракет, артилерійських і мінометних снарядів), 35-міліметрова, повністю автоматизована система ППО була розроблена компанією Rheinmetall Air Defence (Rheinmetall) протягом 12 місяців за завданням Німецького Федерального Відомства Оборонних Технологій і Закупівель (German Federal Office of Defence Technology and Procurement) і була успішно випробувана в умовах максимально наближених до бойових у Туреччині влітку 2008-го року. Згідно з початковим планом, система повинна була надійти на озброєння у 2010-ому році і повинна була бути розгорнута в Афганістані у 2011-му році. Другу систему Німеччина планувала використовувати для навчання особового складу і подальшої модернізації.

Опис системи[ред. | ред. код]

Система C-RAM NBS MANTIS оснащена 35-міліметровими автоматичними гарматами, двома блоками давачів і центральною наземною командною станцією. Сенсорна система складається з радара, ефекторів і оптико-електронних давачів, встановлених по охоронному периметру бази. До двох блоків давачів можливе підключення до 8 гармат GDF 020 (до 4 гармат на один блок сенсорів). Система MANTIS повністю автоматизована і працює цілодобово без перерв.

Радар системи здатний виявляти атакуючі боєприпаси з відстані від трьох кілометрів. Система автоматично відкриває вогонь по цілі, вражаючи її у розрахунковій точці траєкторії польоту. Система NBS MANTIS заснована на зенітній установці Skyshield[1] компанії Rheinmetall. Установка Skyshield являє собою модульну наземну систему протиповітряної оборони малої дальності (SHORAD). Скорострільність системи становить близько 1000 пострілів на хвилину.[1]

Гармата програмується на стрільбу згідно з конкретним завданням. Використовуються боєприпаси повітряного вибуху (англ. air burst advanced hit efficiency and destruction, AHEAD)[1] розроблені компанією Rheinmetall Weapons and Munitions. Кожен снаряд містить 152 вольфрамових вражаючих елементів[1] вагою 3.3 грама кожен.

Скорострільна 35-міліметрової гармата револьверного типу з боєприпасами повітряного вибуху AHEAD може бути інтегрована у кілька систем ППО. Ці гармати успішно використовуються силами НАТО з 1996-го року, зокрема в ЗСУ Skyranger і корабельному ЗАК Millennium MDG-3. Гармата MANTIS стріляє чергою з 24-х снарядів.

Снаряди програмуються на підрив через визначений момент часу через розміщену на стволі електромагнітну котушку індуктивності[1]. Вольфрамові вражаючі елементи утворюють конусоподібну хмару на траєкторії польоту атакованої цілі. Час відгуку системи від виявлення цілі і до її обстрілу становить 4,5 секунди. В залежності від вимог, система може мати у розпорядженні до восьми наземних артилерійських установок GDF 020. Дві системи можуть працювати разом, доповнюючи одна одну. Переключення з однієї цілі на іншу займає близько 3-4 секунд. Система управління MANTIS також здатна відстежувати місце розташування джерела вогню і передбачуване місце падіння атакуючого боєприпасу.

MANTIS має модульну конструкцію, що дає можливість модернізації і розширення системи у майбутньому. За даними Rheinmetall, на додаток до своєї нинішньої, 35-міліметрової гармати, у майбутньому система буде оснащена додатковими вражаючими засобами, такими як зенітні ракети LFK NG або високоенергетичні лазери. MANTIS з лазерною системою ураження була продемонстрована в 2011 році.

Застосування[ред. | ред. код]

Німецький контингент ISAF[ред. | ред. код]

Попри початкові плани використання системи для захисту військових баз в Афганістані, було вирішено відмовитись від поставки систем[2][3]. Причиною було названо пониження рівня загрози, а також неготовність системи до використання в бойових умовах[4].

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Німеччина: 12 артилерійських установок (дві батареї по шість), станом на 2021 рік

Німеччина[ред. | ред. код]

ВПС Німеччини взяли на озброєння першу батарею 35-міліметрового калібру. Офіційна церемонія відбулася 26 листопада 2012-го року на німецькій військовій базі Husum — місце базування Першої протиповітряної батареї в складі Першого зенітно-ракетного дивізіону «Schleswig-Holstein» Люфтваффе. Батарея складається з шести наземних артилерійських установок, двох станцій системи управління вогнем і командного пункту.

Вартість системи MANTIS склала близько € 150 мільйонів. Контракт на поставку двох систем коштував Бундесверу €110.8 мільйони, ще €20 мільйонів було виділено на навчання та документування системи. Також було підписано додатковий контракт на €13.4 мільйони з Rheinmetall на поставку набоїв[5].

Бундесвер отримав першу систему MANTIS 1 січня 2011[6].

Словаччина[ред. | ред. код]

В грудні 2022 року під час візиту до країни міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт оголосила про рішення передати Словаччині дві батареї MANTIS з наявності Бундесверу. Ці установки прикриватимуть пунтки технічного обслуговування та ремонту переданої Німеччиною Україні важкої техніки[7].

Відповідний наказ начальник німецького генерального штабу отримав на початку лютого 2023 року. Невдовзі мало розпочатись навчання словацьких військових[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Надійшла на озброєння перша батарея ЗАК MANTIS. Військова панорама. 6 грудня 2012. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 9 грудня 2012.
  • NBS MANTIS Air Defence Protection System, Germany [Архівовано 3 квітня 2011 у Wayback Machine.]
  • MANTIS schießt scharf – die neue Flugabwehr der Bundeswehr [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // YouTube, 25 серпня 2018

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Слюсар, В.І. (2009). Нове завдання ППО сухопутних військ (PDF). Камуфляж. - 2009. - № 4. с. С. 12 - 13. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2019. Процитовано 31 жовтня 2018. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  2. ↑ Helmut Michelis: Neuer Raketenschutz kommt aus Düsseldorf [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.]. In: «Rheinische Post» vom 19. Mai 2009.
  3. ↑ Mit High-Tech gegen Raketenangriffe: Rheinmetall liefert Schutzsysteme an die Bundeswehr [Архівовано 8 вересня 2012 у Archive.is]. Rheinmetall-Pressemitteilung vom 19. Mai 2009.
  4. ↑ Rheinmetall Abwehrsystem wird in Kundus nicht eingesetzt [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] Handelsblatt, 5. September 2011
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 9 грудня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ http://defpro.com/news/details/20961/?SID=a320d52cc0c2279bd9415750c03ec017[недоступне посилання з червня 2019]
  7. ↑ Slowakei soll weitere Flugabwehr erhalten. Tagesschau. 19 грудня 2022.
  8. ↑ Німецькі зенітки MANTIS захищатимуть базу для ремонту техніки ЗСУ, але є нюанс. Defense Express. 12 лютого 2023.
Дочірні підприємства
Поточні продукти
Застарілі продукти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=MANTIS&oldid=40426175