Джей Бреннан
Джей Бреннан | |
---|---|
англ. Jay Brannan | |
Jay Brannan | |
Основна інформація | |
Дата народження | 29 березня 1982 (42 роки) |
Місце народження | Х'юстон, Техас, США |
Роки активності | 2006 — донині |
Громадянство | США |
Професія |
вокаліст композитор актор |
Освіта | Університет Цинциннаті |
Співацький голос | тенор |
Інструменти | гітара |
Мова | англійська |
Жанр |
інді-рок акустична музика фолк |
Лейбл | Great Depression Records |
JayBrannan.com | |
Файли у Вікісховищі |
Джей Бре́ннан (англ. Jay Brannan;нар.29 березня 1982, Х'юстон, штат Техас, США) — американський музикант, співак, автор пісень, актор.
Біографія[ред. | ред. код]
Джей народився і виріс в Техасі.
Після закінчення школи один семестр провчився в Університеті Цинциннаті. Недовчившись, Джей переїхав у Каліфорнію, щоб спробувати вдачу і знайти роботу актора.[1] В Лос-Анджелесі він вирішив присвятити себе своїй новій пристрасті — музиці. У віці 20 років він уперше взяв до рук гітару і почав писати пісні. Для цього він не навчався і не користувався чиєюсь допомогою. Джерелом натхнення для початкового автора-виконавця стали пісні «самотніх співачок» із його музичної колекції.[2] Після двох років у Каліфорнії Джей переїхав до Нью-Йорка, де живе і зараз.
У 2002 році один із друзів Джея показав йому оголошення в журналі BackStage про кастинг на фільм «Клуб „Shortbus“» і Джей відправив своє відео-резюме.[1] У 2006 році він зіграв роль Сета в цьому фільмі, режисером якого був Джон Кемерон Мітчелл. Одна з пісень Джея Soda Shop увійшла в саундтрек до фільму.
Музична кар'єра[ред. | ред. код]
Кінематографічний дебют Джея Бреннана, що був доброзичливо сприйнятий пресою, відкрив йому шлях до музичного успіху: за кількістю скачувань в Інтернеті пісня Soda Shop, виконувана ним по ролі, стала найпопулярнішим треком фільму.[3] Презентації кінострічки, на яких він почав представляти свої пісні, відкрили доступ до міжнародної аудиторії і сприяли його популярності як музиканта. З цього часу Джей почав регулярно давати концерти. Свої виступи він поєднував з роботою коректора в перекладацькому бюро.
Прихильність Джея Бреннана до DIY-етики допомогла йому досягти в короткий період часу неабиякої популярності в Інтернеті. Багато своїх пісень він робив загальнодоступними для скачування або онлайн-стріммінгу відразу ж після їх написання. Популярність здобули і відео, зроблені ним самим і які він виставляв в інтернет. На Myspace, Facebook і YouTube їх переглянули близько 4 мільйонів шанувальників.[3]
Літом 2007 року Джей Бреннан випустив міні-диск Unmastered на своєму власному лейблі Great Depression Records. Лімітоване видання в 1000 екземплярів - кожний компакт-диск з іншим полароідним зображенням Джея - розійшлися за один день.[4]
Літом 2008 року вийшов альбом Goddamned. Потім почалися гастролі в США, Європі і Австралії. Альбом був записаний в Лос-Анджелесі разом з продюсером Will Golden. Мелодійні фолк-пісні в класичній північно-американській традиції авторського виконання мають акустичне аранжування з частковим використанням смичкових інструментів. За своєю образно-тематичною спрямованістю вони похмурі, песимістичні. З прямою відвертістю і без остраху зачепити чуттєві душі Бреннан розповідає про охоплений брехнею світ, зруйновані відносини, релігійне лицемірство і розчарування. Літом 2009 року Джей Бреннан випустив новий міні-диск In Living Cover. Поряд з двома власними композиціями він включає сім кавер-версій, в тому числі Blowing In The Wind Боба Ділана і Zombie групи The Cranberries.
27 березня 2012 року вийшов другий студійний альбом співака Rob Me Blind. 6 квітня він дебютував на 17-му місці чарту Top Heatseekers і на 11-му місці в Folk Albums.
Музичний стиль[ред. | ред. код]
Джей Бреннан поєднує у своїй творчості стиль північно-американського авторського виконання з елементами поп-музики. Для його пісень характерні досить просте звучання з переважно акустичним аранжуванням і мінімальною інструментовкою. Стилістично він орієнтується на таких авторів пісень і виконавців, як Трейсі Чепмен і Джоні Мітчелл, так як йому подобається «the sound of the angry, sad women».[1] Деякі критики вбачають музичну близькість до таких співачок, як Ані ДіФранко, Ліза Лоб, Шинейд О’Коннор та Ліз Фер.[5]
Дискографія[ред. | ред. код]
- Unmastered (2007)
- Goddamned (2008)
- In Living Cover (2009)
- Rob Me Blind (2012)
- Live at Eddie’s Attic (2012)
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2006: Клуб «Shortbus»
- 2007: Обіймаючи Тревора (англ. Holding Trevor)
- 2012: Поцілунок проклятого (англ. Kiss of the Damned)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Living Small, Thinking Large — New York Times. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2012.
- ↑ SydneyUnleashed.com. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 23 листопада 2012.
- ↑ а б Jay Brannan In Living Cover. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 23 листопада 2012.
- ↑ Off the bus — The Boston Globe
- ↑ allmusic. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 23 листопада 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт JayBrannan.com [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Джей Бреннан на сайті myspace.com (англ.)
- Джей Бреннан у соцмережі «Твіттер»
- Джей Бреннан на Facebook
- Джей Бреннан на сайті IMDb (англ.)
|