Координати: 51°8′59.234280099999″ пн. ш. 34°18′32.686560099989″ сх. д. / 51.14979° пн. ш. 34.30908° сх. д. / 51.14979; 34.30908

Вир (археологічна пам'ятка): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
| початок будівництва =
| початок будівництва =
| закінчення будівництва =
| закінчення будівництва =
| стан = зруйноване
| стан = зруйнований
| сховище =
| сховище =
| веб-сторінка =
| веб-сторінка =
Рядок 23: Рядок 23:
'''Вир''' — [[археологічна пам'ятка]], давнє [[місто]] на лівому березі річки [[Вир (притока Сейму)|Вир]] (приток Сейму, басейн Дніпра), у гирлі її притоки річки [[Крига (річка)|Крига]]. Нині тут лежить місто [[Білопілля]].
'''Вир''' — [[археологічна пам'ятка]], давнє [[місто]] на лівому березі річки [[Вир (притока Сейму)|Вир]] (приток Сейму, басейн Дніпра), у гирлі її притоки річки [[Крига (річка)|Крига]]. Нині тут лежить місто [[Білопілля]].


Вперше Вир згадано в [[Іпатіївський літопис|Iпатіївському літописі]] під 1113. Місто складалося з [[Дитинець|дитинця]] (1,5 га), що займав високий (15-18 м) мис лівого берега річки Крига, та «окольного міста» («[[Острог (фортеця)|острога]]»), до якого прилягав відкритий [[посад]] (7-10 га). Згадується в літописах під 1147, 1160, 1161 у зв'язку з боротьбою проти [[половці]]в та феодальними [[Міжусобні війни|усобицями]] на південних землях [[Київська Русь|давньої Русі]] як центр однойменної волості між верхів'ями річок Сула та Сейм (площа — понад 8 тис. км²), що у 12 столітті не раз переходила з рук в руки. У 1159-62 роках — столиця [[уділ]]у [[Ізяслав Давидович|Iзяслава Давидовича]]. Надалі разом з Курським Посейм'ям Вир входив до складу [[Сіверське князівство|Новгород-Сіверського князівства]]. Відігравав важливу роль у системі оборони південно-східних кордонів Русі, контролюючи «степовий коридор» — прохід у половецький степ. Знищений 1239 року під час [[Монгольська навала на Русь|монголо-татарської навали]].
Вперше Вир згадано в [[Іпатіївський літопис|Iпатіївському літописі]] під 1113. Місто складалося з [[Дитинець|дитинця]] (1,5 га), що займав високий (15-18 м) мис лівого берега річки Крига, та «окольного міста» («[[Острог (фортеця)|острога]]»), до якого прилягав відкритий [[посад]] (7-10 га). Згадується в літописах під 1147, 1160, 1161 у зв'язку з боротьбою проти [[половці]]в та феодальними [[Міжусобні війни|усобицями]] на південних землях [[Київська Русь|Русі]] як центр однойменної волості між верхів'ями річок Сула та Сейм (площа — понад 8 тис. км²), що у 12 столітті не раз переходила з рук в руки. У 1159-62 роках — столиця [[уділ]]у [[Ізяслав Давидович|Iзяслава Давидовича]]. Надалі разом з Курським Посейм'ям Вир входив до складу [[Сіверське князівство|Новгород-Сіверського князівства]]. Відігравав важливу роль у системі оборони південно-східних кордонів Русі, контролюючи «степовий коридор» — прохід у половецький степ. Знищений 1239 року під час [[Монгольська навала на Русь|монголо-татарської навали]].


У 16 столітті в давньоруському дитинці завдяки наявності земляних укріплень та сприятливому рельєфу розташовувався опорний пункт путивльської прикордонної сторожі [[Московське князівство|Московського князівства]]. Поблизу була переправа через річку Вир.
У 16 столітті в руському [[Дитинець|дитинці]] завдяки наявності земляних укріплень та сприятливому рельєфу розташовувався опорний пункт путивельської прикордонної сторожі [[Московське князівство|Московського князівства]]. Поблизу була переправа через річку Вир.


Локалізований богословом та істориком [[Філарет (Гумілевський)|Філаретом]] (Гумілевським) у середині 19 століття. Його досліджували [[Богусевич Володимир Андрійович|В. Богусевич]] (1958-59) та В. Приймак (1985-93); загалом в різних частинах городища розкопано близько 800 м². Виявлено рештки житлових та виробничо-господарських споруд, зафіксовано сліди залізоробного, ковальського, ювелірного, кісткорізального ремесел.
Локалізований богословом та істориком [[Філарет (Гумілевський)|Філаретом]] (Гумілевським) у середині 19 століття. Його досліджували [[Богусевич Володимир Андрійович|В. Богусевич]] (1958-59) та В. Приймак (1985-93); загалом в різних частинах городища розкопано близько 800 м². Виявлено рештки житлових та виробничо-господарських споруд, зафіксовано сліди залізоробного, ковальського, ювелірного, кісткорізального ремесел.


== Література ==
== Література ==
* Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.-Л., 1962;
* Іпатіївський літопис. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.-Л., 1962;
* Зайцев А. К. Черниговское княжество. В кн.: Древнерусские княжества X—XIII вв. М., 1975;
* Зайцев А. К. Черниговское княжество. В кн.: Древнерусские княжества X—XIII вв. М., 1975;
* Приймак В. В. Деякі підсумки вивчення давньоруського міста Вир і Вирівської волості. В кн.: Проблеми ранньослов'янської і давньоруської археології Посейм'я. Білопілля, 1994.
* Приймак В. В. Деякі підсумки вивчення руського міста Вир і Вирівської волості. В кн.: Проблеми ранньослов'янської і руської археології Посейм'я. Білопілля, 1994.


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 20:04, 13 травня 2019

Вир
51°8′59.234280099999″ пн. ш. 34°18′32.686560099989″ сх. д. / 51.14979° пн. ш. 34.30908° сх. д. / 51.14979; 34.30908
СтатусГородище
Статус спадщинипам'ятка археології[d]
Країна Україна
РозташуванняБілопілля
Засновано1113
Перша згадка1113
Станзруйнований
Вир (археологічна пам'ятка). Карта розташування: Україна
Вир (археологічна пам'ятка)
Вир (археологічна пам'ятка) (Україна)
Мапа
CMNS: Вир у Вікісховищі

Вир — археологічна пам'ятка, давнє місто на лівому березі річки Вир (приток Сейму, басейн Дніпра), у гирлі її притоки річки Крига. Нині тут лежить місто Білопілля.

Вперше Вир згадано в Iпатіївському літописі під 1113. Місто складалося з дитинця (1,5 га), що займав високий (15-18 м) мис лівого берега річки Крига, та «окольного міста» («острога»), до якого прилягав відкритий посад (7-10 га). Згадується в літописах під 1147, 1160, 1161 у зв'язку з боротьбою проти половців та феодальними усобицями на південних землях Русі як центр однойменної волості між верхів'ями річок Сула та Сейм (площа — понад 8 тис. км²), що у 12 столітті не раз переходила з рук в руки. У 1159-62 роках — столиця уділу Iзяслава Давидовича. Надалі разом з Курським Посейм'ям Вир входив до складу Новгород-Сіверського князівства. Відігравав важливу роль у системі оборони південно-східних кордонів Русі, контролюючи «степовий коридор» — прохід у половецький степ. Знищений 1239 року під час монголо-татарської навали.

У 16 столітті в руському дитинці завдяки наявності земляних укріплень та сприятливому рельєфу розташовувався опорний пункт путивельської прикордонної сторожі Московського князівства. Поблизу була переправа через річку Вир.

Локалізований богословом та істориком Філаретом (Гумілевським) у середині 19 століття. Його досліджували В. Богусевич (1958-59) та В. Приймак (1985-93); загалом в різних частинах городища розкопано близько 800 м². Виявлено рештки житлових та виробничо-господарських споруд, зафіксовано сліди залізоробного, ковальського, ювелірного, кісткорізального ремесел.

Література

  • Іпатіївський літопис. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.-Л., 1962;
  • Зайцев А. К. Черниговское княжество. В кн.: Древнерусские княжества X—XIII вв. М., 1975;
  • Приймак В. В. Деякі підсумки вивчення руського міста Вир і Вирівської волості. В кн.: Проблеми ранньослов'янської і руської археології Посейм'я. Білопілля, 1994.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вир_(археологічна_пам%27ятка)&oldid=25150299