Мовчанівський Теодосій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
джерела, уточнення
Рядок 5: Рядок 5:
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
| дата народження = 1899
| дата народження = 09.05.1899
| місце народження = [[Берестівка|Берестовка]]
| місце народження = [[Берестівка|Берестовка]]
| дата смерті = 1938
| дата смерті = 10.05.1938
| місце смерті = [[Київ]]
| місце смерті = [[Київ]]
| резиденція =
| резиденція =
Рядок 30: Рядок 30:
}}
}}


'''Мовчанівський Феодосій (Тодосій) Миколайович''' (*[[1899]], с. [[Берестівка|Берестовка]] [[Уманський повіт|Уманського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] — †[[1938]], м. [[Київ]]) — [[археолог]], [[краєзнавець]], музейний діяч.
'''Мовчанівський Феодосій (Тодось) Миколайович''' (*[[9 травня]] [[1899]], с. [[Берестівка|Берестовка]] [[Уманський повіт|Уманського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] — †[[10 травня]] [[1938]], м. [[Київ]]) — [[археолог]], [[краєзнавець]], музейний діяч.


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 39: Рядок 39:
З 1934 р. очолював відділ слов'янської археології [[Інститут історії матеріальної культури ВУАН|Інституту історії матеріальної культури]]. Був учасником археологічних робіт в околицях [[Десятинна церква|Десятинної церкви]] та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 р.).
З 1934 р. очолював відділ слов'янської археології [[Інститут історії матеріальної культури ВУАН|Інституту історії матеріальної культури]]. Був учасником археологічних робіт в околицях [[Десятинна церква|Десятинної церкви]] та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 р.).


4 лютого 1938 р. політичний режим [[СРСР]] його звинуватив за ст. 54-7, 54-11 КК УРСР (58 КК РСФСР) у причетності до «антирадянської націоналістичної організації», за «підривну шкідницьку діяльність в області науки». 17 лютого 1938 р. його заарештували і відправили до [[Лук'янівська в'язниця|Лук'янівської в'язниці]] Києва. Київське обласне управління [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВС]] 8 травня 1938 р. засудило його до вищої міри покарання. А 10 травня був [[розстріл]]яний [[радянська влада|радянською владою]]. З розкриттям [[документ]]ів в [[архів]]і [[СБУ]] стало відоме місце поховання науковця — [[Биківнянські могили]].
У 1938 р. був заарештований і [[розстріл]]яний [[радянська влада|радянською владою]].

12 травня 1971 року він був посмертно [[Реабілітація жертв політичних репресій в СРСР|реабілітований]].


== Наукова діяльність ==
== Наукова діяльність ==
Рядок 45: Рядок 47:


Упорядкував путівник «Бердичівський державний історико-культурний заповідник» (1931).
Упорядкував путівник «Бердичівський державний історико-культурний заповідник» (1931).

== Джерела ==
* ''Гнидюк О. В.'', Повернення із забуття. Постаті української археології (життєпис Т. Мовчанівського та І. Іванцова): Вип. 20, 2005. — (Магістеріум. Археол. студії) // Магістеріум. Археол. студії. — С.100-104.
* ''Ярмошик І. І.'', Бердичівський соціально-історичний музей в контексті історичного краєзнавства східної Волині 20-тих pp. XX ст. // Бердичів древній і вічно молодий: Науковий збірник «Велика Волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т.32 / Голов. ред. М. Ю. Костриця. — У 2-х тт. — [[Житомир]]: Косенко, 2005. — Т.1, С.171-176.

== Посилання ==
* ''Павлова В.'', [http://prostir.museum/ua/post/27662 Мовчанівський Теодосій Миколайович (1899—1938)], Музейний простір України.
* [http://my.berdychiv.in.ua/images/postati/postaty_movchanivskiy.htm Мовчанівський Теодосій Миколайович]
* [http://shkolaw.in.ua/mabuldrd/%D0%92%D1%87%D0%B5%D0%BDi+%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E+%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B8d/part-10.html Мовчанівський Ф. М. (1899—1938)]


[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
Рядок 51: Рядок 62:
[[Категорія:Українські археологи]]
[[Категорія:Українські археологи]]
[[Категорія:Випускники Одеської семінарії]]
[[Категорія:Випускники Одеської семінарії]]
[[Категорія:Бранці Лук'янівської в'язниці]]

Версія за 17:14, 14 квітня 2016

Феодосій Миколайович Мовчанівський
Народився9 травня 1899(1899-05-09)
Берестовка
Помер10 травня 1938(1938-05-10) (39 років)
Київ
ПохованняНаціональний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльністьархеолог, музейник
Alma materОдеська духовна семінарія
Київська духовна семінарія
Галузьархеологія
ЗакладВУАК, ВУАН
Посададиректор музеюd

Мовчанівський Феодосій (Тодось) Миколайович (*9 травня 1899, с. Берестовка Уманського повіту Київської губернії — †10 травня 1938, м. Київ) — археолог, краєзнавець, музейний діяч.

Біографія

Народився у сім'ї священика. Навчався в Уманському духовному училищі, з 1913 р. — у Київській духовній семінарії, звідки був виключений; у 19141918 рр. — в Одеській духовній семінарії. З 1919 р. вчителював у с. Берестовці, з 1922 р. — директор Краснопільської трудової школи, з 1924 р. викладав суспільствознавство у школі с. Верхнячки. У 1925 р. на запрошення Бердичівської окружної політичної освіти розпочав організацію краєзнавчого музею та архіву в м. Бердичеві.

У 1928—1932 рр. — був директором Бердичівського державного історико-культурного заповідника. Брав участь в археологічних розкопках в околицях сіл Плискова, Райків, Скраглівців тощо. У 1932 р. переїхав до Києва, де співробітничав у Всеукраїнському археологічному комітеті (ВУАК) та секції історії матеріальної культури при ВУАН.

З 1934 р. очолював відділ слов'янської археології Інституту історії матеріальної культури. Був учасником археологічних робіт в околицях Десятинної церкви та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 р.).

4 лютого 1938 р. політичний режим СРСР його звинуватив за ст. 54-7, 54-11 КК УРСР (58 КК РСФСР) у причетності до «антирадянської націоналістичної організації», за «підривну шкідницьку діяльність в області науки». 17 лютого 1938 р. його заарештували і відправили до Лук'янівської в'язниці Києва. Київське обласне управління НКВС 8 травня 1938 р. засудило його до вищої міри покарання. А 10 травня був розстріляний радянською владою. З розкриттям документів в архіві СБУ стало відоме місце поховання науковця — Биківнянські могили.

12 травня 1971 року він був посмертно реабілітований.

Наукова діяльність

Опублікував численні наукові праці та розвідки з археології: «Обробка металу на Україні в XII—XIII ст. за матеріалами Райковецького городища» (1934); «Райковецьке городище XI—XIII ст.»; «Експедиційні роботи Інституту історії матеріальної культури в 1935 р.» (1935); «Нові археологічні розкопки у Києві» (1936); «Матеріали дослідної роботи Райковецької археологічної експедиції в 1934 р.», «Археологічна розвідка на території колишнього Михайлівського собору в Києві» (1937) та ін.

Упорядкував путівник «Бердичівський державний історико-культурний заповідник» (1931).

Джерела

  • Гнидюк О. В., Повернення із забуття. Постаті української археології (життєпис Т. Мовчанівського та І. Іванцова): Вип. 20, 2005. — (Магістеріум. Археол. студії) // Магістеріум. Археол. студії. — С.100-104.
  • Ярмошик І. І., Бердичівський соціально-історичний музей в контексті історичного краєзнавства східної Волині 20-тих pp. XX ст. // Бердичів древній і вічно молодий: Науковий збірник «Велика Волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т.32 / Голов. ред. М. Ю. Костриця. — У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т.1, С.171-176.

Посилання