!ФЕСТ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Холдинг емоцій «!FEST»
Тип Публічна компанія
Форма власності публічна компанія
Гасло «Боротьба триває...
Засновано 2007
Засновник(и) Юрій Назарук, Андрій Худо, Дмитро Герасімов[1]
Штаб-квартира Україна Україна, Львів
Співробітники 1600 осіб[джерело?]
Сайт fest.lviv.ua

«!FEST» — мережа концептуальних авторських ресторанів та напрямків, заснована у Львові 2007 року. Поява багатьох ресторанів мережі викликала запеклі дискусії у суспільстві (зокрема, щодо «Мазох-café» та «Криївка»). Це забезпечило популярність та знаність мережі по всій Україні та увагу до всіх її нових проектів. Окрім власне ресторанного бізнесу, мережа також створила кілька атракцій. Так, наприклад, біля входу в «Мазох-café» встановили пам'ятник видатному львів'янинові Леопольдові фон Захер-Мазоху.

Заклади мережі[ред. | ред. код]

Криївка[ред. | ред. код]

вигляд одного із залів Криївки

Перший відкритий заклад мережі «!ФЕСТ». Знаходиться у підвалі одного із будинків львівської площі Ринок. Концепція ресторану полягає у висвітленні подій часів ОУНУПА. Заклад пабного типу із бандерівською музикою, оздоблений під справжню партизанську криївку, схрон. Кухня — українська, польова. Страви подають у військовому посуді. У ресторані є такі атракції, як тир та вільне користування зброєю. Традиція входу до закладу передбачає знання гасла, та перевірку чаркою медовухи.

Дім Легенд[ред. | ред. код]

«Дім легенд»

Кав'ярня, що знаходиться в семиповерховому будинку на вулиці Староєврейській, 48. Їжа з п'єцу, домашні смаколики, власні настоянки.

Мазох-café[ред. | ред. код]

Пам'ятник Леопольдові фон Захер-Мазоху біля входу в ресторан. Скульптор Володимир Цісарик

Ресторан мережі, розташований на вулиці Сербській, у центральній частині Львова. Відтворює камерну атмосферу у стилі творів Леопольда фон Захер-Мазоха, на стінах цитати та предмети пов'язані із мазохізмом, двері до ресторану виконані у вигляді замкової шпарини, яка символізує вуаєризм.

Перед входом до закладу споруджено перший у світі пам'ятник письменнику Леопольду фон Захер-Мазоху. Скульптор — Володимир Цісарик. Пам'ятник, висотою 160 см, виконаний з бронзи.

Особливості кухні: їжа з афродизіаками, індивідуальні екстремальні коктейлі, атракційне обслуговування, тематичні атрибути та сувеніри. У Мазох-cafe проводяться тематичні акції та презентації книг.

Біля Діани[ред. | ред. код]

Кав'ярня просто неба на площі Ринок навколо пам'ятника Діані, одного з чотирьох пам'ятників розташованих по периметру площі.

Гасова лямпа[ред. | ред. код]

інтер`єр закладу

Ресторан-музей розташований на вулиці Вірменській у центральній частині міста Львова. Заклад присвячений винайденню гасової лампи в 1853 році саме у Львові. У ресторані знаходяться експонати близько 200 гасових ламп, а також копія оригіналу найпершого винаходу. Саме тому являє собою ресторацію-музей.

Атмосфера справжнього львівського пабу доповнена вибухами, спалахами, запахом гасу та музикою у стилі гранж і рок. Ресторан охоплює три поверхи та літню терасу з краєвидом львівських стріх. На терасі розташований великий ліхтар у вигляді гасової лампи, який видно здалеку. Саме тому гаслом ресторану став вираз «Йди на світло». Фірмові гримучі суміші (п'янка алхімія): бензинівка, нафтівка, гасівка, солярка.

Старенький трамвай[ред. | ред. код]

Зовнішній вигляд кав'ярні

Кав'ярня у Львові на Галицькій площі, власність мережі ресторанів !ФЕСТ. Розмістилася у вагоні, що стоїть на рейковій платформі. Є точною копією вагонів львівського трамваю 1913 року. Заклад концептуальний, із тематичними оздобленням і сувенірами. Всередині вагону інтер'єр 30-х років XX століття. У кав'ярні демонструється відео з маршрутами львівських трамваїв під батярську музику; рахунок приносять у компостері, як штраф за безквитковий проїзд. Має літній майданчик.

Під Золотою Розою[ред. | ред. код]

Галицька жидівська кнайпа. Ресторан, що відтворює затишок та тепло справжньої єврейської оселі. Цей ресторан розташований на вулиці Староєврейській неподалік місця, де до 1942 року стояла синагога Золота Роза, у центральній частині Львова.

Ресторан оформлений скатертинами ручної роботи, швейними машинками, скрипками, свічками та менорами. Однією із концептуальних традицій є омивання рук гостей перед початком трапези. Меню являє собою літературний альманах, що розповідає про історію євреїв Львова. Ще одна особливість меню — відсутність цін. Це дає змогу відвідувачам та офіціанту торгуватись за ціни замовлених страв.

Особливості кухні: фарширований щупак, форшмак, рублена печінка, хумус (мастило до маци), вареники з рибою, цимес (морква з чорносливом). Додаткові атракції: примірка пейсів та капелюхів, частування «пейсихівкою» (настоянкою на родзинках), жива клезмерська музика.

Антикризова кнайпа[ред. | ред. код]

Тимчасова кнайпа на площі Ринок, яку було закрито після закінчення кризи в Україні. Знаходилася на площі Ринок, 10

Лівий Берег. Кнайпа-музей Львівської опери[ред. | ред. код]

Ресторан, що розташований у підвалі Львівської опери в центральній частині міста. Будова Львівської опери розташована на Полтві — єдиній річці у місті. Особливістю інтер'єру є ілюзія підтопленого приміщення, тріснутого та скошеного. Але поза тим, Лівий берег — це кнайпа-музей. Тут, у «нестійкому середовищі», зібрані мистецькі артефакти, що їх встигли врятувати. Кнайпа у невимушений спосіб пабного штибу демонструє всю історію Театру опери та балету від проекту Зигмунта Горголевського до вагітної богині Слави, прими Соломії Крушельницької, сценографій Лисенка чи особистих речей видатних діячів, доля яких торкнулась славного Оперного. Весь пафос і класика театрального інтер'єру розповідає легенду і демонструє факти. Приміщення за легендою занурюється, проте історія і мистецтво живе і тлумачить свою неповторність.

Найдорожча ресторація Галичини[ред. | ред. код]

Закритий клуб у Львові, площа Ринок 14, навпроти Ратуші під крилатим Левом. Відтворює атмосферу осередку обраних, масонської ложі. За автентичними традиціями, увесь персонал закладу — чоловіки. Найдорожча ресторація Галичини — це закрита для стороннього ока кнайпа. Найдорожча ресторація Галичини — це напівтемрява залів та таємні товариства. Найдорожча ресторація Галичини — це найбільші ціни Львова. А також масонська символіка, таємні символи, свічки та неймовірна вишуканість високого товариства.

Львівська майстерня шоколаду[ред. | ред. код]

Виробляє шоколадні вироби ручної роботи з бельгійського шоколаду. Асортимент налічує 42 види цукерок, з них 16 видів трюфелів зі різними смаками, цукерки з марципаном, кремові начинки і горішки в шоколаді. В майстерні у Львові діє маленька кав'ярня, де можна скуштувати гарячого шоколаду і кави. На першому поверсі можна через скло спостерігати за процесом виробництва.[2]

Львівська майстерня шоколаду — єдиний із закладів !ФЕСТу, який працює також поза межами Львова, зокрема в Івано-Франківську, Житомирі, Ужгороді, Харкові (дві майстерні), Києві (дві майстерні), Чернігові,[3] Одесі, Херсоні[джерело?] та у Кракові.[4].

17 грудня 2015 року, після відмови приймати російські рублі від т.зв. «мера» Донецька, закрилася «Львівська майстерня шоколаду».[5], яка знаходилася у центрі Донецька, за Драматичним театром, по бульвару Пушкіна, 16.[6] Як розповів один із засновників холдингу Андрій Худо: «існування Майстерні шоколаду в період російської окупації в Донецьку — це готовий сюжет для гарного голлівудського фільму».[7]

В київському закладі проводить свої заходи, зокрема «Посиденьки на Запусти» Молодіжний клуб Львівського товариства в Києві.[8]

Зеник-Митник. Пиво з дерунами[ред. | ред. код]

Заклад пабного типу. Встановлена довжелезна активна барна стійка. Стилізований під митницю.

Львівська копальня кави[ред. | ред. код]

Перша в Україні найдовша кав'ярня-книгарня, створена за легендою над кавовою шахтою просто на площі Ринок. Львів давно асоціюють із кавою і саме Львівська копальня кави демонструє і реалізовує легенду власне львівської кави. Основа концепції, що кава у Львові — ні що інакше, як корисна копалина, яку видобувають так само, як вугілля чи торф. Ця шахта розповідає історію видатного кавомана світу — Юрія Кульчицького, увесь зв'язок кави львівської із походеньками турків чи промоцію у Відні, історію самої будівлі на Ринку, 10 — палацу Любомирських як Дому товариства «Просвіта» та роль львівської кави у державотворенні України. Каву тут видобувають, обсмажують та готують понад 30 видів кавових напоїв. Разом із кав'ярнею та шахтою продовжує діяти і книгарня, яка сприяє поширенню та промоції україномовної книги.

Вар'яти[ред. | ред. код]

Сендвіч-бар «Вар'яти» у форматі бістро, що знаходиться на вул. Архітекторська біля Національного університету «Львівська політехніка». На даний момент не працює.

Перша Львівська Грильова Ресторація М'яса та Справедливости[ред. | ред. код]

Розташована у дворі бернардинського монастиря. 2011 року після низки судів виконавча служба демонтувала літній майданчик ресторану, як незаконний.[9]

Театр пива «ПРАВДА»[ред. | ред. код]

Ресторан у якому варять пиво з шишками свіжого хмелю, цвітом бузини чи соняшником.[10]

За три роки, пива, які зварили в Театрі пива «Правда» зібрали 14 медалей у світових пивних конкурсах:

  • Сила – «бронза» на European Beer Star 2016 (Німеччина);
  • Сила – «золото» на World Beer Idol 2017 (Чехія);️
  • Львівська Весна – «срібло» на World Beer Idol 2016 (Чехія);
  • Квадрупль – «бронза» на World Beer Idol 2016 (Чехія);
  • Від Сяну до Дону – «бронза» на Brussels Beer Challenge 2015 (Бельгія);
  • Від Сяну до Дону – «срібло» на World Beer Idol 2016 (Чехія);
  • Від Сяну до Дону – «срібло» на Brussels Beer Challenge 2017 (Бельгія);
  • Obama Hope – «бронза» на World Beer Idol 2017 (Чехія);
  • Червоні Очі – «золото» на Brussels Beer Challenge 2016 (Бельгія);
  • Lobster – «срібло» на World Beer Idol 2017 (Чехія);
  • American Wheat – «срібло» на Brussels Beer Challenge 2017 (Бельгія);
  • Putin Huilo – «бронза» на World Beer Idol 2018 (Чехія);
  • Frau Ribbentrop – «бронза» на World Beer Idol 2018 (Чехія);
  • Той, що пройшов крізь вогонь – «срібло» на World Beer Idol 2018 (Чехія).[11]

Реберня «Під Арсеналом»[ред. | ред. код]

Заклад відкрився наприкінці травня 2016 року в приміщенні де раніше був нічний клуб "Під Арсеналом". Головна страва закладу - смажені ребра, які готують на відкритій кухні на мангалі. М'ясо замовляють у фермерів з області, які гарантують, що воно завжди свіже. Знаходиться на вулиці Підвальній, 5.[12]

П'яна Вишня[ред. | ред. код]

Винний бар, в якому можна скуштувати найліпшу львівську настоянку, зроблену за традиційним рецептом на ліпшому коньячному спирті з відбірних вишень.

Адреси закладів:

  • м. Львів, пл. Ринок, 11;
  • м. Львів, вул. Краківська 1/3;
  • м. Трускавець, вул. Шевченка, 2;
  • м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 25;
  • м. Київ, вул. Бориса Грінченка 2/1;
  • м. Київ, вул. Велика Васильківська, 16;
  • м. Київ, просп. Степана Бандери, 11А;
  • м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18;
  • м. Одеса, Аркадіївська алея, 1;
  • м. Одеса, вул. Гаванна, 12;
  • м. Миколаїв, вул. Шевченка, 65.[13]

Львівські пляцки[ред. | ред. код]

Перша міська пекарня сирників та штруделів.

Адреси закладів:

  • м. Львів, пл. Ринок, 13;
  • м. Львів (Сокільники), вул. Стрийська, 30;
  • м. Київ, вул. Полярна, 20д;
  • м. Київ, вул. Спаська, 5;
  • м. Київ, вул. Саксаганського, 22а;
  • м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 10;
  • м. Київ, просп. Перемоги, 33;
  • м. Київ, просп. Степана Бандери, 11а;
  • м. Дніпро, вул. Європейський, 2;
  • м. Чернівці, вул. Кобилянської, 25;
  • м. Запоріжжя, просп. Соборний, 186;
  • м. Миколаїв, вул. Шевченка, 65;
  • м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 37.[14]

Кафе-пекарня «Пошта на Друкарській»[ред. | ред. код]

Зали кафе оздоблені колекцією старих листівок у кількості близько чотирьох тисяч. Для декору всюди розставлені раритетні телефонні апарати, старовинні поштові ваги. Відвідувачі можуть власноруч виготовити листівку й відправити авторський твір вказаному адресатові. У кафе відкрита кухня – за склом гості можуть спостерігати процес приготування страв. У меню фірмові пироги з різними начинками: фрукти, ягоди, сири, лосось, м'ясо. Серед напоїв є крафтове пиво, глінтвейн, різні сорти кави та домашні наливки.[15]

Кнайпа «Пструг, хліб та вино»[ред. | ред. код]

Ресторан «Пструг, хліб та вино» було відкрито 2012 року. Як і більшість закладів у Львові, має свою особливу історію. Згідно з нею це помешкання колишніх мешканців ратуші, яка завалилася 1826 року через тріщину внаслідок будівельних маніпуляцій. Руїни поховали під собою двох жовнірів, п'ятьох робітників та сурмача. З того часу сім'я сурмачів покинула вежу ратуші назавжди та оселилась поруч із помешканням львівського дзигармайстра в жидівській дільниці. Тут близько до ратуші та й безпечніше. Заробітки муніципальних працівників невеликі, тому довелось у вільний час зайнятись тим, що найкраще вміли робити. Дзигармайстер добре знається на вині та випікає найсмачніший у місті хліб. А сурмач з родиною готує в печі найсмачнішу карпатську форель, по-гуцульськи пструг.[16][17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрій Назарук, Андрій Худо, Дмитро Герасимов: Холдинг емоцій — Криївка.
  2. http://www.chocolate.lviv.ua/
  3. Львівська майстерня шоколаду, Доставка МістерАМ
  4. Дипломатична хроніка. 20 квітня 2012
  5. «Львівська майстерня шоколаду» зачинилась у Донецьку // Галина Терещук, radiosvoboda.org, 18.12.2015
  6. Львовская мастерская шоколада // Кафе Донецка. Отзывы, фотографии, меню
  7. У «Львівській майстерні шоколаду» розповіли, як вели бізнес в окупованому Донецьку // dn.depo.ua, 17 грудня 2015, 21:26
  8. Молодіжний клуб запрошує на «Забаву на Запусти»
  9. «!Фест» — демонтаж // Львівська пошта. — 4 жовтня 2011. — № 112 (1144). — С. 4.
  10. Про нас. Театр пива "ПРАВДА". Львів // pravda.beer
  11. Міжнародні нагороди. Театр пива «ПРАВДА». Львів // pravda.beer
  12. Топ-5 нових гастро-закладів у Львові, які варто відвідати: секретний бар та ресторан, де смажать найсмачніші реберця // m-ukraine.com
  13. П'яна Вишня // fest.lviv.ua
  14. Перша міська пекарня сирників та штруделів «Львівські пляцки» // fest.lviv.ua
  15. Кафе Пошта на Друкарській в Львові вул. Друкарська 3 // Tomato.ua
  16. Ресторан «Пструг, хліб та вино» — Львів — вул. Братів Рогатинців, 49 // lviv.virtual.ua
  17. Пструг, хліб та вино // fest.lviv.ua

Посилання[ред. | ред. код]