Головаха Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Євген Головаха)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Іванович Головаха
Євген Головаха у 2013
Народився13 серпня 1950(1950-08-13) (73 роки)
Київ
ГромадянствоСРСР СРСР, Україна Україна
Діяльністьсоціологія, психологія
Відомий завдякикаузометрія
суспільна амбівалентність
Alma materМДУ
Науковий ступіньдоктор філософських наук
Посадапрофесор, директор Інституту соціології НАН України
БатькоІван Петрович Головаха
МатиМарія Львівна Злотіна
У шлюбі зНаталія Вікторівна Паніна
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головаха.

Євге́н Іва́нович Голова́ха (*13 серпня 1950, Київ) — український психолог, соціолог та громадський діяч; доктор філософських наук, професор, директор Інституту соціології НАН України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї українських радянських філософів. Батько — професор філософії, завідувач кафедри марксистсько-ленінської філософії АН УРСР Іван Петрович Головаха (1916—2012)[1]; мати — Марія Львівна Злотіна (1921—2000)[2][3] викладала філософію в Київському державному університеті. Євген Головаха закінчив факультет психології Московського державного університету ім. М. Ломоносова (1967–1972) за фахом «психолог, викладач психології». В 1977 захистив кандидатську дисертацію «Структура групової діяльності: соціально-психологічний аналіз» (Інститут філософії АН УРСР). У 1990 році захистив докторську дисертацію «Життєва перспектива та професійне самовизначення молоді» (Інститут філософії АН УРСР).

З 1972 по 1991 — старший лаборант, аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, завідувач сектору механізмів демократизації суспільства відділу соціального управління Інституту філософії АН УРСР. З 1991 — завідувач сектору соціологічної конфліктології, зав. відділу соціальної психології, заступник директора з наукової роботи, з 1996 — головний науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України. В 1977–1979 рр. — старший викладач, Київського інституту театрального мистецтва.

Завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (з 2002). Заступник директора інституту з наукових питань. Головний редактор журналу «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» (з січня 1988).

30 листопада 2021 року на загальних виборах колективу майже одноголосно Головаху обрали директором Інституту соціології Національної академії наук.[4]

Науковий доробок

[ред. | ред. код]
  • Співавтор техніки «каузометрії» — біографічної психотерапевтичної методи, яка набула поширення в 1980-х роках у СРСР.
  • Автор власної психолого-соціологічної інтерпретації масового психологічного явища соціальної амбівалентності українського суспільства.

Членство в організаціях

[ред. | ред. код]
Українських
  • Громадська рада експертів із внутрішньополітичних питань (з листопада 2000)
  • Робоча група з підготовки проекту Концепції реформування політичної системи України (з березня 2001)
  • Комісія сприяння демократизації та розвитку громадянського суспільства (з жовтня 2002).
Міжнародних
  • Комітет політичної соціалізації Міжнародної асоціації політичних наук
  • Європейська асоціація експериментальної соціальної психології
  • Американська асоціація досліджень особи та соціальної психології.

Нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Наталія Паніна (1949–2006), український соціолог.
  • Дочка — Інна Євгенівна Головаха-Хікс (нар. 1970), вчений-фольклорист, кандидат філологічних наук.[5]
  • Брат — Анатолій Головаха (нар. 1948), літератор, поет і перекладач; співавтор Євгена Головахи у кількох виданнях.[6][7][8]

Цитата

[ред. | ред. код]
  • З інтерв'ю газеті «День»:

    Вікіпедія — це, на мою думку, «звалище». До речі, не довіряйте їй. Там можуть написати що завгодно. Читайте серйозну літературу, енциклопедії, а Вікіпедія — для тих, хто не дуже любить працювати. Тому я просто пишаюся тим, що мене там немає.[9]

Публікації

[ред. | ред. код]

Євген Головаха — автор та співавтор понад 200 наукових праць, зокрема:[10]

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Е. Головаха, А. Горбачик и др. Субъективная надежность: теория и метод измерения (ИСН) // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2008. — № 1.
  • Е. Головаха. Научная школа Юрия Левады о социокультурных изменениях в постсоветском обществе // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2006. — № 4.
  • Е. И. Головаха. Альтернативная философия. Словарь для неслужебного пользования А—Я. — К.: ПАРАПАН, 2008. — 96 с.
  • Социологическая публицистика, 2001.
  • Sociological Indicators. (2001)
  • Sociology in Ukraine (2000, співавтор)
  • (співавтор) Тенденції розвитку українського суспільства (1994–1998 роки). Соціологічні показники, 1999.
  • Є. І. Головаха. Суспільство, що трансформується: досвід соціологічного моніторингу в Україні. — Фонд «Демократичні ініціативи», 1997. — 154 с. ISBN 9667321142
  • Є. І. Головаха, Н. В. Паніна. Інтегральний індекс соціального самопочуття (ІІСС): конструювання і застосування соціологічного тесту в масових опитуваннях. — К., Інт. соціології НАН України, 1997. — 106 с. ISBN 9660203780
  • Е. И. Головаха, Н. В. Панина. Социальное безумие: история, теория и современная практика. — К.: Абрис, 1994. — 168 с. ISBN 5868280202
  • (співавтор) Стратегія соціально-політичного розвитку України, 1994.
  • Е. И. Головаха, Н. В. Панина, Н. Н. Чурилов. Киев — 1990–1991. Социологический репортаж. — К. : Наук.думка, 1992. — 138 с. ISBN 5120034276
  • Е. И. Головаха, И. Э. Бекешкина, В. С. Небоженко. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии. — К., Наук. думка, 1992. — 128 с. ISBN 5120028284
  • Е. Головаха, А. Головаха. Наедине с сестрой таланта. [Афоризмы] — Красноярск, изд-во Краснояр. ун-та, 1990. [1] [Архівовано 16 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Е. И. Головаха, Н. В. Панина. Психология человеческого взаимопонимания. — К., Политиздат Украины, 1989. — 189 с. ISBN 5319002491
  • Е. И. Головаха. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. — К., Наук. думка, 1988. — 142 с. ISBN 512000010X
  • Е. И. Головаха, А. А. Кроник. Психологическое время личности, 1984/ 2-е вид. 2008. ISBN 9785893572483
  • Структура групповой деятельности: Социально-психологический анализ. 1979

Статті

[ред. | ред. код]
  • Головаха Е. И., Кроник А. А. К исследованию мотивации жизненного пути личности: техника «каузометрии». // Кн. Мотивация личности. Под ред. А. Л. Бодалева. — М.: АПН СССР, 1982, С. 99-107.
  • Головаха Е. И., Панина Н. Н. Эмоциональная константность // Развитие прикладных психологических исследований и разработок. — Красноярск. — 1986.
  • Головаха Е. И., Панина Н. Н. Регуляция эмоций: к постановке вопроса о законе эмоциональной константности // Методологические проблемы оснований науки. — Киев. — 1986.
  • Головаха Е. И., Панина Н. В. Критерии и принципы разумной организации жизни // Разумная организация жизни личности. — Киев: Наукова думка, 1989. — С. 88-104.
  • Головаха Е. И., Панина Н. Н. Рациональность поведения и эмоции // Рациональность и семиотика поведения. — Киев: Ин-т философии АН УССР. — 1989.
  • Головаха Є., Паніна Н. Досвід комплексного дослідження соціального самопочуття, психологічного стану, самооцінки здоров'я та радіобіологічних показників у зоні радіаційного забруднення. // Соціальні наслідки чорнобильської катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-95 р.р.). — Харків: Фоліо,1996. — С. 25-35.
  • Головаха Є., Паніна Н. Соціальний резонанс і психологічний ефект гуманітарної медичної допомоги постраждалому населенню. // Соціальні наслідки чорнобильської катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-95 р.р.). — Харків: Фоліо, 1996. — С. 36-50.
  • Головаха Є., Паніна Н. Концептуальні засади вимірювання соціального самопочуття та психологічного стану потерпілого населення і постчорнобильська соціальна політика. // Соціальні наслідки чорнобильської катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-95 р.р.). — Харків: Фоліо, 1996. — с. 51-56.
  • Головаха Є. І., Паніна Н. В. Тенденції розвитку українсько-російських відносин у громадській думці України та Росії // Українсько-російські відносини: гуманітарний вимір, 1998
  • Головаха Е. И., Панина Н. В. Двуязычие в Украине: реальное состояние и перспективы (результаты социологических исследований) // Российско-Украинский Бюллетень. 2000. — N6-7. — С.142-147.
  • Головаха Є., Паніна Н. Показники стилю життя особистості // Життєтворчість: концепція, досвід, проблеми. — Запоріжжя: Центріон, 2004. — С. 52-61.

Сценарії

[ред. | ред. код]

У 1985 році як консультант та ведучий брав участь у створенні науково-популярного фільму студії «Київнаукфільм» «Інтерв'ю з самим собою» за мотивами дослідження «Психологическое время личности, 1984». Режисер-постановник фільму — В'ячеслав Прокопенко.[джерело?]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ В. Д. Білодід. Головаха Іван Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. ↑ В. Г. Табачковський. Злотіна Марія Львівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ Пам'яті Марії Львівни Злотіної (1921–2000) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – №4. – С. 178–196. Евгений Головаха. Слово сына. – С. 178–181.
  4. ↑ Вітаємо Євгенія Івановича ГОЛОВАХУ! | Інститут соціології НАН України. i-soc.com.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  5. ↑ Біографія Н. В. Паніної. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
  6. ↑ Є. Головаха, А. Головаха. Гноми та велетні. — К.: «Факт», 2007. ISBN 9789663591797. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2013.
  7. ↑ Анатолий Головаха, Евгений Головаха. Очень толковый словарь. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 2 березня 2013.
  8. ↑ А. И. Головаха, Е. И. Головаха. Наедине с сестрой таланта : Афоризмы. — Красноярск, изд-во Краснояр. ун-та, 1990. ISBN 5747001809. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2013.
  9. ↑ «Як народжується іронія?» — День, №123, 15 липня 2010
  10. ↑ Список основних публікацій Євгена Головахи на сайті Інституту соціології [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Головаха Євген Іванович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Головаха_Євген_Іванович&oldid=43076721