Бекешкіна Ірина Ериківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ірина Ериківна Бекешкіна
Bekeshkina Iryna.jpg
Народилася 4 лютого 1952(1952-02-04)
Івдель
Померла 20 березня 2020(2020-03-20) (68 років)
Київ
·рак шлунка
Країна Україна Україна
Діяльність соціологиня
Alma mater Філософський факультет КНУ (1974)
Заклад Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Інститут соціології НАН України і Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
Ступінь кандидат філософських наук

Іри́на Ериківна Беке́шкіна (4 лютого 1952, Івдель, Свердловська область, Російська РФСР — 20 березня 2020, Київ[1][2]) — українська соціологиня, спеціалістка у галузі політичної та електоральної соціології. Директорка фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ірина Бекешкіна народилася 4 лютого 1952 року у місті Івдель Свердловської області РРФСР.

У 1974 році закінчила філософський факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка, згодом аспірантуру Інституту філософії АН УРСР. Кандидат філософських наук.

Вона спочатку працювала науковим редактором журналу «Філософська думка», а у 1977 році стала молодшим, пізніше — старшим науковим співробітником Інституту філософії АН УРСР. З 1990 року працює науковим співробітником Інституту соціології НАН України.[4]

У 1996 році Ірина Бекешкіна стала заступником директора Фонду «Демократичні ініціативи», а у 2001 році — його науковим керівником. Вона була науковим редактором бюлетеню «Політичний портрет України» фонду «Демократичні ініціативи».[4] Фонд одним з перших почав проводив екзит-поли в України, а екзит-пол під час виборів Президента України 2004 року, який зафіксував масштабні фальсифікації і став одним з каталізаторів Помаранчевої революції[5].

У 2010 році, після смерті керівника фонду Ілька Кучеріва, очолила Фонд «Демократичні ініціативи»[4][6][7]. За часів керівництва нею Фондом, він став однім із провідних аналітичних центрів країни, який регулярно проводив дослідження громадської думки і аналізував важливі для українців процеси[8][9], зокрема, у 2015 році «Демініціативи» увійшли до рейтингу 90 найвпливовіших аналітичних центрів Східної і Центральної Європи за версією Пенсильванського університету (США)[10].

У 2007, 2008 та 2019 роках входила у список 100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус»[11][12][13]. Пізніше, у 2018 та 2020 роках вона входила до «ТОП-100 успішних жінок України» у сфері «Суспільство» за версію журналу «НВ»[14][10][15]

Вона займалася розробкою критеріїв оцінки рівня демократії у посткомуністичних країнах[12]. Також Ірина Бекешкіна запропонувала українським соціологам під час публікації результатів соціологічного дослідження вказувати його замовника[11].

Під час Євромайдану Ірина Бекешкіна критикувала авторитарний режим Віктора Януковича і передбачала можливість початку громадянської війни в разі тиску правоохоронців на опозицію[5].

Вона до останніх днів свого життя плідно працювала над проведенням опитувань, заходів, мала нові ідеї та плани.[16]

Ірина Бекешкіна померла 20 березня 2020 року у віці 68 років[1][16] від швидкоплинного раку шлунка [1]. Свої співчуття з приводу її смерті висловили в Офісі Президента України[17].

Науковий доробок[ред. | ред. код]

До кола наукових інтересів Ірини Бекешкіної належали проблеми вивчення тенденцій громадської думки щодо найважливіших політичних процесів всередині країни, зокрема реформ у ключових сферах, а також проблеми комунікації держави з прифронтовими територіями Донбасу.[4]

Вона є авторкою структурної моделі особистості як об'єкту комплексного дослідження та концепції електоральної поведінки, її особливостей в Україні.

Автор понад 100 наукових праць та великої кількості публікацій у ЗМІ.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Структура личности как объект комплексного исследования (1986);
  • Демократизація суспільства і розвиток особистості. Від тоталітаризму до демократії / Є. І. Головаха, І. Е. Бекешкіна, В. С. Небоженко. — Київ: Наукова думка, 1992. — 267 с.
  • Соціальні конфлікти і молодь / В. П. Перебенесюк, І. Е. Бекешкіна; Укр. НДІ проблем молоді. — Київ: Наук. думка, 1994. — 107 c.;
  • Конфліктологічний підхід до аналізу ситуації в Україні / І. Е. Бекешкіна. — Київ: Абрис, 1994. — 48 с;
  • Вибори-2002 в оцінках населення і експертів (2002, головний редактор);
  • Exit-poll: парламентські вибори-1998, президентські вибори-1999, парламентські вибори-2002 (2002, головний редактор).
  • Субкультурна варіативність українського соціуму / Л. Аза, І. Бекешкіна, О. Вишняк та ін.; Ін-т соціології НАН України. — Київ: Ін-т соціології НАН України, 2010. — 287 c.

Публікації

  • Україна передвиборча: реалії громадської думки та їх можливий вплив на електоральний вибір // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. 2019. Вип. 11 (21).
  • Післявиборчі зміни і громадянське суспільство // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 2019. Вип. 6 (20).
  • Громадяни про громадянське суспільство: що змінилося? // Громадянське суспільство України: політика сприяння та залучення, виклики та трансформації: аналіт. доп. / [Яблонський В. М., Бекешкіна І. Е., Гелетій М. М. та ін.] ; за заг. ред. О. А. Корнієвського, Ю. А. Тищенко, В. М. Яблонського. Київ: НІСД, 2019. C. 13–24.
  • Вступне слово // Національний екзит-пол'2019: президентські і парламентські вибори. К.: Фонд «Демократичні ініціативи», 2019.
  • Розділ 6. Мотивація електорального вибору: президентські і парламентські вибори // Національний екзит-пол'2019: президентські і парламентські вибори. К.: Фонд «Демократичні ініціативи», 2019.
  • Розділ 8. Вибори-2019: суспільні наслідки і перспективи // Національний екзит-пол'2019: президентські і парламентські вибори. К.: Фонд «Демократичні ініціативи», 2019.
  • Громадянське суспільство в Україні: погляд громадян // Соціологічні виміри громадянського суспільства в Україні / за наук. ред. О. Резніка. Київ: Інститут соціології НАН України, 2019. C. 110—119.
  • Українське громадянське суспільство: самооцінка і діагностика // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2019. № 3. С. 18–21.
  • Суспільні настрої, влада та громадянське суспільство: за результатами соціологічних досліджень // Громадянське суспільство України: сучасні практики та виклики розвитку. Аналітична доповідь — К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2018. С. 17–34.
  • Соціальні протести: коли і чому? // Громадські протести в контексті державотворення. Київ: Дух і літера, 2018. С. 48–51.
  • Держава і громадські протести // Філософська думка. 2018. № 1. С. 41–44.
  • Що об'єднує і що роз'єднує українців. Ірина Бекешкіна про пост-Майданну Україну // Українська правда. 21 червня 2018 року.
  • Ставлення українців до політичних партій та перспективи побудови партійної системи в Україні // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Вип. 4 (18). К.: Інститут соціології НАН України, 2017. C. 42–48.
  • Вирішальний 2014-й: роз'єднав чи з'єднав Україну? // Трансформації суспільних настроїв в умовах протидії агресії Росії на Донбасі: регіональний вимір / Наук. ред. О. Гарань. К.: Стилос, 2017. С. 8–39.
  • Партійна система України після Майдану: регіональні особливості в умовах незавершеної трансформації // Трансформації суспільних настроїв в умовах протидії агресії Росії на Донбасі: регіональний вимір / Наук. ред. О. Гарань. К.: Стилос, 2017. С. 40–70.
  • Чи може соціологія прогнозувати протести? // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2017. № 4. С. 214—216.
  • Війна і мир: цілинне поле для соціологів // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2017. № 2. С. 16–18.
  • Реформи і соціологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2017. № 13. С. 48–50.
  • Що українці знають і думають про права людини: загальнонаціональне дослідження / [І. Бекешкіна, Т.Печончик, В.Яворський та ін.]; під заг. ред. Т. Печончик. Київ, 2017. 308 с.
  • Шекспірівський соціальний космос Майдану // Філософська думка. 2016. № 4. С. 12–14.
  • Донбас-2015: деякі проблеми реінтеграції регіону // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Вип. 2 (16). К. : Інститут соціології НАН України, 2015. С. 40–50.
  • Донбас як особливий регіон України // Соціальні виміри суспільства. Вип. 7 (18). К.: ІС НАН України, 2015. С. 66–74
  • Партійні вибори в Україні: радикальні зміни // Національний екзит-пол: парламентські вибори — 2014. К.: Фонд "Демократичні ініціативи, 2015. С. 35–42.
  • Ukraine–2014: How has the Society Chalanged // Belarus Realyty, 2014, № 14, p. 2–7.
  • Рік 2014-й: від президентських виборів до парламентських. До єдності чи роз'єднаності? // Українське суспільство 1992—2014. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг. К.: ІС НАН України, 2014. С. 83–91.
  • Майдан: хто, чому і навіщо? // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. К.: ІС НАН України, 2014. С. 304—313.
  • Президентські вибори — 1999, 2004, 2010, 2014 у вимірах Екзит-полу // Національний екзит-пол: президентські вибори — 2014. К.: Фонд "Демократичні ініціативи, 2014. С. 36–40.
  • Президентські вибори — 2015: стартові позиції кандидатів // Українське суспільство 1992—2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек. н. В.Ворони, д.соц. н. М.Шульги. К.: Інститут соціології НАН України, 2013. С. 16–22.
  • Вибори 2012: динаміка рейтингів та мотивація вибору // Соціальні виміри суспільства. Зб. наук. праць. Вип. 5 (16). К.: Інститут соціології НАН України, 2013. С.239–254.
  • Вибори 2012: оцінки, мотивація, інформованість виборців // Україна 2012: політичний портрет. — К.: Фонд «Демократичні ініціативи», 2013, № 39. С. 5–36.
  • Партійні вибори в Україні: стабільність і зміни // Національний екзит-пол: парламентські вибори 2012. — К.: Фонд «Демократичні ініціативи», 2013. С. 47–54.
  • Українські партії на парламентських виборах і структурованість українського суспільства // Українське суспільства 1992—2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В.Ворони, д. соц. н. М.Шульги. К.: ІС НАН України, 2012. С.59–71.
  • Ставлення населення до створення об'єднань співвласників багато-квартирних будинків // Громадська думка. 2012. № 1. С.3–12.
  • Моніторинг системи вищої освіти в Україні і Болонський процес / І.Бекешкіна, О.Злобіна // Методологія, теорія і практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірних наукових праць. — Харьків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2012. Вип. 18. С.393–399.
  • Корупційні ризики у сфері надання адміністративних послуг. К.: Рада Європи, 2009. 41 с.
  • Ставлення населення до бізнесменів у політиці / Соціальні виміри суспільства. Інститут соціології НАН України. 2008
  • Динаміка оцінок населенням стану демократії в Україні (2004—2007) / Українське суспільство 1992—2007. Динаміка соціальних змін. — Київ, 2007. — С. 24-37.
  • Цінності громадянського суспільства і моральний вибір: український досвід / Міжнар. фонд «Відродження», Ін-т лібер. сусп-ва; Г. Бабінський, І. Е. Бекешкина, О. В. Білий та ін.. — Київ: Етна-1, 2006. — 363 с.
  • Демократичні процеси в Україні / Політичний портрет України: бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи».–К.:"Демократичні ініціативи. 2001
  • Демократія, політична культура та громадянське суспільство в Україні / Розвиток демократії в Україні: Матеріали міжнар. наук. конф. — К. 2001. с. 629—638
  • Довіра та оцінка діяльності як показники політичного успіху / І. Е. Бекешкіна // Українське суспільство — моніторинг 2000 р. Інфор-маційно-аналітичні матеріали / за ред В. М. Ворони, А. О. Ручки. — К. :Ін-т соціології НАН України , 2000. — С. 141—151.
  • Чи є в Україні загальнонаціональні лідери? / Політична думка, 20-21, 1994.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ірина Бекешкіна була незаміжньою[7][11][12][18].

Виростала Ірина Бекешкіна у Києві на Солом'янці[19]. У дитинстві в неї була мрія стати акторкою, проте згодом зацікавилась ідеями давньогрецьких скептиків, агностиків і в результаті поступила на філософський факультет КДУ імені Тараса Шевченка[13]. Також у дитячі роки найулюбленішою в нею була казка Ганса Християна Андерсена «Гидке каченя»[19].

У ранні юнацькі роки мала собі Ернеста Гемінгвея за кумира[19]. Ірина Бекешкіна з юнацьких років захоплювалась туризмом. У 2008 році нею було здійснено екстремальний сплав річкою Тара у Чорногорії[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Пішла з життя Ірина Бекешкіна (Доповнено). Детектор медіа. 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  2. Пішла з життя Ірина Бекешкіна//Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва
  3. Ірина Бекешкіна Архівовано 11 липень 2012 у Wayback Machine., директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
  4. а б в г Інститут соціології НАН України. Бекешкіна Ірина Еріківна. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  5. а б Пішла з життя відома українська соціологиня Ірина Бекешкіна. Mind.ua. 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  6. Померла Ірина Бекешкіна.. zbruc.eu. «Збруч». 21.03.2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  7. а б Левый берег. Досье. Персоны. Бекешкина Ирина Эриковна. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.  (рос.)
  8. "Українці інколи тупцюються на місці". Найяскравіші думки соціологині Ірини Бекешкіної. ТСН.ua. 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  9. Топ-100 успішних жінок України // НВ. — 2018. — № 8. — 2 березня. Архівовано 21 березня 2020 у Wayback Machine.
  10. а б Топ-100 успішних жінок України // НВ. — 2020. — № 8. — 5 березня. Архівовано 21 березня 2020 у Wayback Machine.
  11. а б в Бекешкина, досье «Фокуса» 2007 год (рос.)
  12. а б в г Бекешкина, досье «Фокуса» 2008 год (рос.)
  13. а б Стратеги и бизнесвумен. 100 самых влиятельных женщин. Фокус. 21 жовтня 2019. Процитовано 17 березня 2020.  (рос.)
  14. Науковиці Академії ввійшли до топ-100 найуспішніших жінок України. Національна академія наук України. 23 березня 2018. Процитовано 21 березня 2020. 
  15. Антикорупціонерки, соціологині і блогерки. Топ-14 найвпливовіших громадських діячок в Україні. НВ. 6 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  16. а б Померла соціолог Ірина Бекешкіна. BBC Україна. 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  17. Померла Ірина Бекешкіна – відома українська соціологиня. 24 канал. 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  18. Померла видатна соціологиня Бекешкіна: що про неї відомо. «Обозреватель». 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  19. а б в Последнее слово. "Очень не хочется покидать мир". Ирина Бекешкина - о своей жизни, украинцах и Украине. LIGA.net. 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Статті