Євдокименко Георгій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євдокименко Георгій Степанович
рос. Георгий Степанович Евдокименко
Народився20 жовтня 1914(1914-10-20) або 1914[1]
місто Веньов Веньовського повіту Тульської губернії, тепер Веньовського району Тульської області, Російська Федерація
Помер24 вересня 1996(1996-09-24)[1]
Москва, Росія
Національністьросіянин
Діяльністьвоєначальник
Alma materСанкт-Петербурзький державний аграрний університетd і Академія Федеральної служби безпеки Російської Федерації
Військове званнягенерал-лейтенант
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Георгій Степанович Євдокименко (20 жовтня 1914(19141020), місто Веньов Веньовського повіту Тульської губернії, тепер Веньовського району Тульської області, Російська Федерація — 24 вересня 1996, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, генерал-лейтенант, голова КДБ при РМ Казахської РСР. Депутат Верховної ради Казахської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7—9-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-бідняка. У 1930 році закінчив школу-семирічку в селищі Локоть Брасовського району Орловського округу Центрально-Чорноземної області.

У березні 1930 — травні 1933 року — завідувач міжрайонної сільськогосподарської станції молоді в селі Брасово Центрально-Чорноземної області.

З травня 1933 по вересень 1934 року навчався на робітнику факультету в Новому Петергофі. У вересні 1934 — серпні 1939 року — студент Ленінградського плодоовочевого інституту в Новому Петергофі.

У серпні — листопаді 1939 року — слухач Вищої школи НКВС СРСР.

У листопаді 1939 — червні 1941 року — оперуповноважений УНКВС (НКДБ) по Волинській області.

Член ВКП(б) з травня 1940 року.

У червні — листопаді 1941 року — помічник начальника відділення особливого відділу НКВС 5-ї армії Південно-Західного фронту. У листопаді 1941 — вересні 1942 року — старший оперуповноважений особливого відділу НКВС Північно-Кавказького військового округу. У вересні 1942 — березні 1943 року — старший оперуповноважений особливого відділу НКВС Північної групи військ Закавказького фронту. У березні — вересні 1943 року — начальник відділення управління контррозвідки СМЕРШ Північно-Кавказького фронту. У вересні 1943 — травні 1944 року — заступник начальника відділу управління контррозвідки СМЕРШ Окремої Приморської армії. У травні 1944 — червні 1945 року — заступник начальника відділу управління контррозвідки СМЕРШ 3-го Прибалтійського фронту.

У липні 1945 — жовтні 1947 року — старший помічник начальника інспекції, заступник начальника інспекції Союзної контрольної комісії в Угорщині.

У жовтні 1947 — вересні 1949 року — заступник начальника відділу, начальник відділу управління контррозвідки МДБ Центральної групи військ в Австрії.

У вересні 1949 — грудні 1950 року — заступник старшого радника МДБ СРСР при Управлінні державної безпеки Угорщини. У грудні 1950 — листопаді 1951 року — радник МДБ СРСР при Управлінні державної безпеки Угорщини.

1 грудня 1951 — лютий 1953 року — заступник начальника управління МДБ по Хабаровському краю.

17 березня — 5 червня 1953 року — начальник 3-го відділу 2-го головного управління МВС СРСР. 5 червня 1953 — 18 березня 1954 року — заступник начальника 7-го відділу 2-го головного управління МВС СРСР.

У вересні 1954 — квітні 1959 року — старший радник КДБ при РМ СРСР при Міністерстві громадської безпеки Польської Народної Республіки.

У 1959 — липні 1961 року — заступник начальника 11-го відділу 1-го головного управління КДБ при РМ СРСР.

15 липня 1961 — 6 листопада 1963 року — начальник Управління КДБ по Краснодарському краю.

6 листопада 1963 — жовтень 1975 року — голова КДБ при Раді міністрів Казахської РСР.

З жовтня 1975 року — на пенсії.

Помер 24 вересня 1996 року в Москві.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]