Євлогій (Георгіївський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євлогій
Митрополит Евлогий.jpg
Ім'я при народженні рос. Василий Семёнович Георгиевский
Народився 22 квітня (4 травня) 1868
Сомове, Q4331770?, Тульська губернія, Російська імперія
Помер 8 серпня 1946(1946-08-08) (78 років)
Париж, Франція
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність священнослужитель, політик, священик
Alma mater Тульська духовна семінарія
Посада Депутат Державної думи Російської імперії[d] і митрополит

Євлогій (у миру — Василь Семенович Георгієвський; 10 квітня 1868, Тульська губернія — 8 серпня 1946, Париж) — російський церковний діяч, митрополит Західноєвропейський.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Тульській губернії (нині територія РФ). Закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я (1892). Від 1894 — викладач Тульської духовної семінарії. 1895 архімандрит Антоній (Храповицький) постриг його в чернецтво. Від 1897 — ректор Холмської духовної семінарії. 12 січня 1903 відбулась єпископська хіротонія Євлогія в єпископа Люблінського, вікарія Холмської єпархії. Від 18 липня 1905 — єпископ, од 20 травня 1912 — архієпископ Холмський і Люблінський. Член Державної думи 2-го та 3-го скликань (див. Державна дума Російської імперії). Його стараннями утворено Холмську губернію й виведено її зі складу Царства Польського. Від 14 травня 1914 — архієпископ Волинський і Житомирський. Учасник Помісного собору РПЦ (15 серпня 1917 — 1 вересня 1918). Емігрував 1919 із Росії. Перебуваючи на еміграції, не спрацювався ні з митрополитом Антонієм (Храповицьким), ні з митрополитом Сергієм (Страгородським); останній 1930 звільнив Євлогія від управління російськими церквами в Західній Європі й заборонив йому священнослужіння. Євлогій разом з вірними йому приходами перейшов у юрисдикцію Константинопольського патріархату. 2 вересня 1945 Євлогій возз'єднався з РПЦ і його призначили екзархом російських православних приходів у Західній Європі.

Помер і похований у м. Париж (Франція).

Посмертно видано спогади Євлогія «Путь моей жизни» (1947).

Джерела та література[ред. | ред. код]