Султанат Єгипет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Єгипетський султанат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Султанат Єгипет
السلطنة المصرية  (арабська)
Salṭanat al-Miṣrīyya
Протекторат Сполученого Королівства

1914 – 1922
Прапор Герб
Прапор Герб
Зелений: Султанат Єгипет
Світло-зелений: Англо-Єгипетський Судан кондомініум
Найсвітліший зелений: Передана від англо-єгипетського Судану до італійської Лівії у 1919


Столиця Каїр
Мова(и) Арабська, англійська
Релігія сунітський іслам
коптська православна церква
юдаїзм
Площа 3418,4 тис. км²
Населення 12,751,000 (1917)[1]
Форма правління конституційна монархія
Султан Єгипту і Судану
 - 1914–1919 Хусейн Каміль
 - 1919–1922 Ахмед Фуад I
Історія
 - Встановлення британського протекторату 19 грудня 1914
 - Революція 1919–1922
 - Визнання незалежності Великою Британією 28 лютого 1922
 - Проголошення Фуада I королем 15 березня 1922
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Султанат Єгипет

Султанат Єгипет (араб. السلطنة المصرية‎, трансліт. Salṭanat al-Miṣrīyya) — держава, що існувала під протекторатом Великої Британії з 1914 до 1922 року.

Передісторія

[ред. | ред. код]

Єгипетський хедиват де-юре перебував під суверенітетом Османської імперії, однак після наполеонівських війн він став значною мірою номінальним. Будівництво Суецького каналу (1859—1869) здійснювалося капіталом європейських, переважно французьких, підприємців. Утім, 1875 року значну частину акцій товариства Суецького каналу зосередила Велика Британія. Зокрема, британці скористалися фінансовими труднощами Єгипетського хедивату й викупили його частку за 4 млн. фунтів стерлінгів. Над каналом було встановлено англо-французький протекторат. 1879 року Англія та Франція усунули Ісмаїла-пашу та привели до влади його сина, Тауфіка. Однак, Єгипет відчував фінансові труднощі й надалі, зокрема 1881 року це призвело до збройних протистоянь у країні, що дозволяло Британії (за наявності в Єгипті її збройних сил та флоту) поступово збільшувати свій вплив.

Історія

[ред. | ред. код]

У грудні 1914 року, після початку Першої світової війни, міністерство закордонних справ Великої Британії оголосило про те, що Єгипет переходить під англійський протекторат. 19 грудня англійці усунули від влади хедива Аббаса II, який у той час перебував у Стамбулі. Влада перейшла до його дядька Хусейна Каміля, який узяв титул султана. Після смерті Хусейна 1917 року влада перейшла до його молодшого брата Ахмеда Фуада I. Ставши султаном, Фуад швидко отримав підтримку серед єгипетських націоналістів, які створили у країні потужний рух за створення незалежної єгипетської держави. Повстання, що спалахнуло в 1919, було жорстоко придушено, але визвольна боротьба не завершилась.

Наприкінці 1921 країну охопило нове повстання, що змусило уряд Великої Британії визнати незалежність Єгипту[2]. Утворено Єгипетське королівство.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bonné, Alfred (2003) [First published 1945]. The Economic Development of the Middle East: An Outline of Planned Reconstruction after the War. The International Library of Sociology. London: Routledge. с. 24. ISBN 978-0-415-17525-8. OCLC 39915162. Процитовано 9 July 2010.
  2. Мухаммада Али династия [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Монархи. Мусульманский Восток XV–XX, 2004

Джерела

[ред. | ред. код]