Ємець Євген Олександрович
| Євген Ємець Ємець Євген Олександрович | |
|---|---|
 Солдат | |
| кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 9 жовтня 1987 м. Енергодар, Запорізька область, Україна |
| Смерть | 5 грудня 2022 (35 років) с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна (загинув в ході бойових дій) |
| Поховання | Личаківський військовий цвинтар |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ |
| Псевдо | "Джексон" |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Євген Олександрович Ємець (9 жовтня 1987 — 5 грудня 2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Євген Ємець народився 9 жовтня 1987 року в м. Енергодар, Запорізької області в родині працівників Запорізької атомної електростанції Олександра Васильовича та Анни Василівни Ємців.
Навчався в Енергодарському навчально-виховному комплексі №1 Енергодарської міської ради Запорізької області. Під час навчання активно займався боксом, став кандидатом у майстри спорту України.
У 2005 році вступив до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на спеціальність «Правоохоронна діяльність». При академії проходив військову службу.
Після закінчення навчання переїхав до Львова, де працював у сфері безпеки.
З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді кулеметника стрілецького відділення стрілецького взводу.
Під час служби виконував обов'язки провідника і під постійними ворожими артилерійськими обстрілами вдало проводив групи суміжних підрозділів до визначених оборонних позицій.
Солдат Ємець Євген в складі групи швидкого реагування висунувся для прикриття спостережного пункту в районі якого тривав наступ ворожої піхоти. Під час оборони позиції вступив у стрілецький бій з противником. Внаслідок бойового зіткнення 5 грудня 2022 року, в районі с. Діброва, Луганської області вступив в стрілецький бій з ворогом внаслідок чого отримав поранення несумісні з життям.
У Євгена залишились батьки, сестра та син. [1]
- орден «За мужність» III ступеня (29 лютого 2024,посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[2].
- В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України №786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю "Захиснику України".
- ↑ У Львові 23 грудня з військовими почестями проведуть в останню путь трьох Героїв. Варта 1 (укр.). 14 жовтня 2023. Процитовано 22 січня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 29 лютого 2024 року № 135/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
 |