Єфремов Петро Олександрович (російський літературознавець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфремов Петро Олександрович
YefremovPA.jpeg
Псевдо Абдулов, Макай, Архивариус, Еф., П., П.А., Ефр., Еленский, Юрий - Константин, К-сов, Н., Каменев, Прокл, Константин-Еленский, Юрий, Маслов, И.И., Ив., Иван, Олесин, П.А.Е., П.Е., Протопопов, Валентин, Псевдоним, Редактор «Книжного вестника», Тихорылов, Никита, Тупорылов, Гурий, Острорылов, Варсонофий, Книжник, Георгий (с М. Д. Хмыровым), Фим., Шт., Вячеслав, Шутинский, Сергей, Э-ов, Эфиров і А.
Народився 2 (14) листопада 1830
Москва, Російська імперія
Помер 26 грудня 1907 (8 січня 1908) (77 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність історик літератури, журналіст, біограф, редактор, видавець, директор
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Мова творів російська[1]
Роки активності з 1857
Членство Петербурзька академія наук
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

CMNS: Єфремов Петро Олександрович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Петро Олександрович Єфре́мов (рос. Пётр Алекса́ндрович Ефре́мов; 2 листопада (14 листопада) 1830(18301114), Москва — 26 грудня 1907 (8 січня 1908), Санкт-Петербург) — російський бібліофіл, бібліограф, редактор, літературознавець, видавець, історик російської літератури, публікатор і коментатор творів російських класиків. Директор Санкт-Петербурзької ощадної каси, директор Державного банку. Дійсний статський радник[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1830 році в старовинній московській шляхетській родині. Батько — Олександр Степанович Єфремов, служив офіцером[3]. Мати (уроджена Воєйкова) була з роду Савелових.

Закінчив Першу Московську гімназію і вступив на фізико-математичний факультет Московського університету. Успішно завершивши навчання в університеті в 1854 році, Єфремов залишає Москву і переїздить до Санкт-Петербурга. Там він починає службу у військово-інспекторському департаменті і продовжує її до 1863 року. Завдяки своїм службовим обов'язкам Єфремов познайомився з долею Ф. М. Достоєвського, що відбував семипалатинське заслання. У 1855 році Ф. М. Достоєвський, розраховуючи на поліпшення свого солдатського становища, склав вірш, присвяченій імператриці-удові Олександрі Федорівні і надіслав його адресату. Вірш потрапив у військово-інспекторський департамент до П. О. Єфремова, згодом послідовало до Олександри Федорівни, у результаті чого в 1856 році письменник був підвищений в унтер-офіцери.

У 1863 році Єфремов залишає службу у військово-інспекторському департаменті і за ініціативою Є. І. Ламанського, у той час управителя Державного банку, він переходить на службу в Санкт-Петербурзьку ощадну касу Державного банку.

З 1872 по 1889 роки Петро Олександрович був директором Санкт-Петербурзької ощадної каси. У 1874 році Єфремов удостоюється чина дійсного статського радника. З 1889 року до 1893 року Єфремов вже директор Державного банку, водночас зберігаючи за собою і завідування ощадними касами. У 1893 році він виходить у відставку. Кількість ощадкас за нього збільшилося з 76 до 600, а обсяг вкладів збільшився втрічі з 9 мільйонів рублів до 27,5 мільойна руб. Він добився того, що ощадкаси було дозволено засновувати при всіх губернських і повітових казначействах, а також у всіх відділеннях поштово-телеграфного зв'язку.

Петро Олександрович Єфремов помер наприкінці 1907 року, у віці 77 років. Похований у Санкт-Петербурзі на Новодівочому кладовищі[4].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Бібліографія книжок і видань[ред. | ред. код]

  • Материалы для истории русской литературы. (СПб., 1867 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]);
  • Материалы для истории русской книжной торговли. (СПб., 1879);
  • Примечания и редакция в собрании сочинений В. И. Майкова (СПб., 1867 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]);
  • Примечания и редакция в собрании сочинений А. Д. Кантемира (СПб., 1867—1868; изд. 1867 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] и изд. 1868 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]);
  • Примечания и редакция в издании «Сочинения и переводы В. И. Лукина и Б. Е. Ельчанинова», (СПб., 1868 [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.]);
  • Примечания и редакция в собрании сочинений А. Н. Радищева (СПб., 1872 — издание уничтожено цензурой);
  • Примечания и редакция в собрании сочинений М. Ю. Лермонтова (третье издание, СПб., 1879; четвёртое издание, СПб., 1880; пятое издание, СПб., 1882; шестое издание, СПб., 1887, и седьмое издание, СПб., 1889);
  • Примечания и редакция в собрании сочинений А. И. Полежаева (СПб., 1889);
  • Примечания и редакция в собрании сочинений В. А. Жуковского (седьмое издание, СПб., 1878, восьмое издание, СПб., 1885);
  • Примечания и редакция в собрании сочинений А. С. Пушкина (третье издание Я. А. Исакова, СПб., 1880—1881; восьмое издание Анского, М., 1882, здесь впервые напечатаны письма Пушкина; юбилейное издание Комарова, СПб., 1887);
  • Переиздание с примечаниями журналов Н. И. Новикова «Живописец» (СПб., 1864) и «Трутень» (СПб., 1865);
  • Указатель к «Православному обозрению» 1860—1870 (М., 1872);
  • «Систематическая роспись книгам, продающимся в книжном магазине И. И. Глазунова в С.-Петербурге» (СПб., 1867 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]); добавление за 1867—1869 гг. (СПб., 1869 [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.]); добавление за 1869—1873 (СПб., 1874 год).

Бібліографія журнальних і газетних статей[ред. | ред. код]

  • На память будущим библиографам // Отечественные записки. 1862, № 7. С. 124
  • По поводу рецензии г. Тихонравова на издание «Материалов для истории русской литературы». // Отечественные записки. 1867, июнь, № 11.
  • Михаил Юрьевич Лермонтов. 1814—1841 гг. Стихотворение его «Валерик» по подлинной рукописи автора. // Русская старина, 1874, май.
  • Константин Николаевич Батюшков. 1788—1854. Письма к Н. И. Гнедичу. 1810 г. // Русская старина, 1874, июнь.
  • К материалам для полного собрания сочинений графа А. К. Толстого. // Исторический вестник, 1885, ноябрь.
  • Некролог Д. А. Ровинского. // Русские ведомости, 1895, № 162.
  • Сорокалетняя новость. (О стихотворении «Отче наш», приписываемом Пушкину). // Русские ведомости, 1899, № 30.
  • О несомненной басне Крылова и мнимом стихотворении Пушкина. // Русские ведомости, 1899, № 47.
  • Пропуски в стихотворении Пушкина «Анжело». // Русские ведомости, 1899, № 157.
  • Мнимый Пушкин в стихах, прозе и изображениях [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Новое время. — 1903. — № 9845. — 2 авг. — С. 2; № 9851. — 8 авг. — С. 2—3.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Ефремов — Пет. Алдр. // Алфавитный указатель жителей… // Весь Петербург на 1907 год, адресная и справочная книга г. С.-Петербурга / Ред. А. П. Шашковский. — СПб. : Товарищество А. С. Суворина, 1907. — С. 247. — ISBN 5-94030-052-9.
  3. Л. М. Равич: Энциклопедия «Книга». [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] Інформація ЕСБЕ і Літературної енциклопедії про те, що батьком Єфремова був професор географії Московського університету, московський бібліофіл і один з членів гуртка М. В. Станкевича — В. Г. Бєлінського, очевидно, є помилковою, оскільки друг Станкевича і Бєлінського був Олександром Павловичем Єфремовим, а не Степановичем і за віком (1815—1876) не міг бути батьком Петра Олександровича Єфремова
  4. Могила на плане Новодевичьего кладбища (№ 16) // Отдел IV // Весь Петербург на 1914 год, адресная и справочная книга г. С.-Петербурга / Ред. А. П. Шашковский. — СПб. : Товарищество А. С. Суворина – «Новое время», 1914. — ISBN 5-94030-052-9.

Література[ред. | ред. код]

  • N.N. (П. В. Анненков). — Новое издание сочинений Пушкина, г. Исакова под редакцией П. Ефремова. // Вестник Европы, 1881, февраль.
  • Ефремов Петр Александрович // Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлен по 1-е февраля 1890 года. — СПб. : Типография Правительствующего сената, 1890. — С. 146—147.
  • Лисовский Н. М. — П. А. Ефремов, Критико-биографические сведения и список его литературных работ. //В издании: Жуковский В. А. Сочинения в стихах и прозе. — 10-е изд., испр. и доп. под ред. П. А. Ефремова. — СПб.: Изд. книгопродавца И. Глазунова, 1901. — С. 1000—1002.
  • Н. Л.[исовский] — Библиографический список литературных трудов П. А. Ефремова // Библиограф. — 1892. — № 3, № 12. — С. 434—440.
  • «Памяти П. А. Ефремова». — Сборник статей, издание Русского библиографического общества. — М., 1908;
  • Сильчевский Д. П. — П. А. Ефремов, «Минувшие годы», 1908, январь;
  • Памяти П. А. Ефремова. — «Русская старина», 1908, март;
  • Адарюков В. Я. — П. А. Ефремов, «Казанский библиофил», 1922 (1923 ?). — № 4. — С. 69-78.
  • Пономарев С. И. Литературная деятельность П. А. Ефремова // Русская старина, 1882. — Т. 33. — № 3. — С. 803—814. [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Венгеров С. А. — Ефремов, Пётр Александрович. // Источники словаря русских писателей, т. II, СПБ., 1910 [Тип. Имп. Акад. наук]. С. 371. — 30 записей;
  • Словарь членов Общества любителей российской словесности при Московском университете, М., 1911;
  • Мезьер А. В. — Словарный указатель по книговедению, П., 1924, стлб. 41 и 745.
  • Шторм Г. П. — Потаенный Радищев, 3 изд., М., 1974.
  • Равич Л. М. Петр Александрович Ефремов: (К 150-летию со дня рожд.) // Советская библиография. — 1980. — № 6 (184). — С. 46—55.
  • Накорякова К. М. — П. А. Ефремов — редактор сочинений Радищева // Книга: Исслед. и мат-лы. 1972. Сб. 25; Советская библиография. 1980. № 6;
  • Накорякова К. М. — Собиратели книг в России. М., 1988.

Посилання[ред. | ред. код]