Єфросинія Суздальська
| Єфросинія Суздальська | |
|---|---|
 | |
| У чернецтві: | Єфросинія (Евфросиния) |
| Народилася | 1212 |
| Померла |
25 вересня 1250 Суздаль |
| Прославлений | 18.09.1698 |
| У лику | преподобна |
| Головна святиня | Різоположенський монастир (Суздаль) |
| День пам'яті | прославляння - 18 вересня (1 жовтня); смерть 25 вересня (8 жовтня); 20 вересня - в Соборі Брянських святих, 23 червня - в Соборі Володимирських святих |
| Атрибути | чернече вбрання |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Єфросинія Суздальська (в миру княжна Феодулія Михайлівна Чернігівська; нар. 1212 — пом. 25 вересня 1250) — православна свята, донька князя Михайла Чернігівського.
Біографія[ред. | ред. код]
Її батьками був святий мученик князь Михайло Всеволодович Чернігівський, а матір'ю дочка Романа Мстиславича Галицького, ім'я якої до нас не дійшло. Згідно житія[1], Єфросинія виявилася першою, вимоленою дитиною, перед народженням якої пара старанно молилася. Боярин Феодор, пізніше замучений разом з князем в Орді, впливав на її освіту.
Освоїла грамоту в 9 років. Житіє повідомляє, що княжні в женихи був обраний брат Александра Невського Федір Ярославович, проте той помер несподівано в тринадцятирічному віці в Новгороді 5 червня 1233 року.
Княжна залишилася в Суздальському жіночому монастирі на честь Положення ризи Божої Матері, де незабаром прийняла постриг з ім'ям Єфросинія (на честь святої Єфросинії Александрійської). З часом стала ігуменею цього монастиря.
За ініціативою святої у Суздалі був заснований Троїцький монастир для постригу «мужатих дружин».
Рік смерті Єфросинії в життії не вказано. В літературі зустрічається дата — 1250 рік. Але вона є здогадкою.
У житії повідомляється, що свята була похована 27 вересня в Ризоположенській обителі, оплакана духовенством і всім народом.
Шанування і канонізація[ред. | ред. код]
Початок загальноцерковного шанування Єфросинії почалося після хіротонії в 1517 році у єпископа Суздальського і Таруського настоятеля володимирського Богородице-Різдвяного монастиря архімандрита Геннадія, наближеного до великого князя Василія III.
Житіє було написане Григорієм, ченцем суздальського Спасо-Евфимійового монастиря. У ньому, крім розповіді про дива, скоєні святою за життя, розміщено два оповідання про посмертні чудеса, свідком яких був автор. Одне з них датоване 1 травня 1558 роком. Мабуть, житіє було створено на рубежі 50-х і 60-х років XVI століття[2].
18 вересня 1698 року з благословення патріарха Адріана митрополит Суздальський Іларіон звершив славлення преподобної Єфросинії. Тоді ж були знайдені мощі, поміщені в собор монастиря[2].
Результат розкриття мощей 12 лютого 1919 року у звіті VIII відділу Народного комісаріату юстиції РРФСР З'їзду Рад був описаний так: «текстильна лялька з шматками кісток»[3]. За радянської влади мощі потрапили до Суздальського музею, а 1988 році були передані до єдиної діючої на той час в Суздалі церкви в ім'я рівноапостольних Костянтина і Олени. З 1993 по 2010 рік церква перебувала в юрисдикції розкольницької Російської православної автономної церкви[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Преподобная Ефросиния Суздальская. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 10 серпня 2020.
- ↑ а б в Православная энциклопедия, 2008.
- ↑ Отчет VIII-го (ликвидационного) Отдела Народного Комиссариата Юстиции VIII-му Всероссийскому Съезду Советов / П. А. Красиков. — Революция и церковь. — 1920. — № 9-12. — С. 70-82.
Література[ред. | ред. код]
- Басова М. В., Клосс Б. М., Маштафаров А. В. Евфросиния. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2008. — Т. XVII. — С. 517—526. — ISBN 978-5-89572-030-1.(рос.)
- Экземплярский А. В. Черниговские, князья // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
|
