Іванов Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов Анатолій Олександрович
Народження 1 січня 1953(1953-01-01) (71 рік)
м. Лієпая, Латвія
Національність українець
Країна Україна Україна
Жанр Пейзаж, сюжетна картина
Напрямок Живопис

Анато́лій Олекса́ндрович Івано́в (нар. 1 січня 1953, м. Лієпая, Латвія) — український живописець. Член Національної спілки художників України (2023).[1].


Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1953 року у м. Лієпая (Латвія). Закінчив у 1980 р. Київський художньо-промисловий технікум (тепер — Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука) під керівництвом викладача Волкотруба Івана Тимофійовича. Фах — художнє конструювання промислових виробів.
Живе у Вінниці.

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у царині живопису, графіки, проєктування інтер'єрів.
З 1989 року бере участь у виставках, серед них персональних — у 2011, 2014, 2021 роках.

Основні роботи акрилом і олією: «Колисанка» (1983), «Будинок генерала Брусилова» (1996), «Млечная корова» (2019), «Земля обітована» (2020), «Святий Миколай» (2021), «Чумацький Шлях» (2020), «Крадії» (2020), «Війна і мир» (2023).
Член НСХУ від 2023 р.[2]

Художник Іванов завжди відрізнявся власним особливим баченням дійсності. У кожній його картині помітна фірмова графічність, притаманна саме Іванову. Абстрактна лінійність фактури, динамічні дрібні мазки та несподівана піднесеність кольору – так зображує символіку матеріального світу лише цей вінницький майстер.

— Оксана Колесниченко, мистецтвознавець КЦ "Галерея XXI", 2014 р.[3]

Джерела і література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]