Іван Дуриданов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Дуриданов
Иван Дуриданов
Народився 22 лютого 1920(1920-02-22)[1]
Комштиця, Godech Municipality[d], Софійська область, Болгарія
Помер 8 грудня 2005(2005-12-08) (85 років)
Софія, Болгарія
Громадянство
(підданство)
Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Діяльність мовознавець
Галузь мовознавство
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Володіє мовами болгарська[1]
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Членство Болгарська академія наук

Іван Василев Дуриданов — болгарський вчений, академік, один з найвідоміших дослідників, професорів і авторів лінгвістики, етимології та ономастики в Болгарії, відомий своїми дослідженнями в галузі фракійської мови.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1920 році в селі Комштиця, в родині вчителів. Дитинство і юність йдуть в селі Крива Бара. Навчався у гімназії з вивченням латинської мови. Закінчив слов'янську і класичну філологію в Софійському університеті Св. Климента Охридського в 1942 році. У 1942—1943 він був помічником у Відділенні болгарської мови в БАН. У 1946—1947 роках стає викладачем гімназії для дівчат у Скоп'є.

У 1951 році він став асистентом в Софійському університеті, де працював до виходу на пенсію в 1990 році (з 1956 — доцент, а з 1962 — професор). З 1970 по 1972 рік був заступником декана Філологічного факультету, а з 1976 по 1978 роки був деканом Факультету слов'янської філології. директор Літнього семінару з болгарської мови та культури, голова Комісії болгаристики при Софійському університеті та завідувач Кафедри загальної та порівняльної лінгвістики Софійського університету з 1975 по 1990 рік. Член-кореспондент Болгарської академії наук 1983 року, зам. директора Інституту болгарської мови при БАН з 1983 по 1988 рік і академік Болгарської академії наук з 1995 року.

Членство[ред. | ред. код]

Aкадемік Дуриданов був членом Міжнародного комітету ономастики з 1969 року та індо-європейської спілки з 1983 року. Почесний член слов'янської і балтійської спілки в Університеті Лунда, Швеція з 1971 року та секретар Міжнародного комітету славістів.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Іван Дуриданов має понад 450 публікацій, які доступні на 10 мовах у 13 країнах. Найбільш основними є:

  • у співавторстві з Владимиром Георгієвим, Вступ до мовознавства: Підручник для педагогічних інститутів. Софія: Народна просвета, 1958,

172 стор.

  • у співавторстві з Владимиром Георгієвим, Мовознавство: Підручник для університетів. — Софія: Наука и изкуство, 1959, 354 с.
  • У співавторстві з Стоянкою Н. Андрєєвою, Бібліографія болгарської ономастики: 1960—1970 . Софія: СУ Климент Охридський, 1972, 60 с., 1980. — 404 с.
  • Фракійська мова: [Дослідження]. Софія: Наука і мистецтво, 1976, 167 с.

Статті[ред. | ред. код]

  • у співавторстві з Н. Намеранським. Перший крок був нашим. Чверть століття вивчення місцевих назв. В: «Вереснева мова» [Михайловград], ХХIV, № 2538, 22 грудня 1977, с.4
  • Проблема розвитку болгарської мови від синтетизму до аналітики. В: СУ «Св. K. Охридський». Філолог. факультет, 51, 1955, (1956), № 1, с. 85-272
  • Про періодизацію болгарської мови. В: Вісник Інституту болгарської мови, I, 1952/2, с. 203—206
  • Поняття відмінку і питання болгарського схиляння. В: Болгарська мова, IV, 1954/2, стор 145—150
  • Загальне мовознавство та проблеми мовобудови. В: Мова та література, XXXIV, 1979/1, с. 9-19
  • Розвиток болгарської ономастики: Ч.1 Антропонімія . Onomastica (Вроцлав), II, 1956/2, с. 365—369

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]