Іван Чепарінов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Чепарінов
Оригінал імені болг. Иван Чепаринов
Іван Чепарінов
Іван Чепарінов
Країна Болгарія Болгарія/Грузія Грузія
Народження 26 листопада 1986(1986-11-26) (37 років)
Асеновград
Титул Гросмейстер
Рейтинг ФІДЕ 2686 (№ 44 у рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2713 — 19 місце (січень 2008 року)

Іван Чепарінов (болг. Иван Чепаринов; нар. 26 листопада 1986, Асеновград) — болгарський шахіст, гросмейстер. Триразовий чемпіон Болгарії (2004, 2005, 2012). 2018 року змінив шахову федерацію на грузинську[1], що дозволило йому зіграти на олімпіаді 2018 у Батумі (команду Болгарії не допустили до турніру через фінансові зловживання тамтешньої шахової федерації).

Його рейтинг станом на березень 2020 року — 2686 (44-те місце у світі, 1-ше серед шахістів Грузії).

Ранні роки[ред. | ред. код]

Навчився грати в шахи у 5 років. Потім швидко прогресував і виграв чемпіонат Болгарії серед юніорів 2000 року.

Секундант Топалова[ред. | ред. код]

До 2007 року був найбільше відомий як секундант колишнього чемпіона світу ФІДЕ Веселина Топалова. Згідно з вебсайтом Топалова, саме Чепарінов розробив багато новинок, які Топалов застосував під час матчу за звання чемпіона світу 2006 проти Володимира Крамника[2].

Турнірні успіхи[ред. | ред. код]

В жовтні 2006 поділив 1-ше місце на турнірі Essent Open у Хогевені набравши 7/9[3], а також поділив 1-е місце на Morelia Open 2007[4].

У квітні 2007 року одноосібно переміг на традиційному турнірі Sigeman & Co invitation tournament в Мальме[5]. Поділив 1-ше місце з шістьма учасниками на чемпіонаті Європи 2007 в Дрездені, однак на тай-брейку перемогу здобув Владислав Ткачов[6]. У рейтинг-листі ФІДЕ за січень 2008 року вперше перетнув позначку 2700 пунктів, яку вважають межею, що відділяє «еліту» від решти шахістів.

В червні 2009 і червні 2010 перемагав на турнірі за запрошенням Lopez Masters, при чому 2010 року його турнірний перформенс становив 2904 пункти[7]. У червні 2011 року поділив 1-ше місце з Атанасом Колєвим на 3-му турнірі International Albena Open[8]. У жовтні 2011 року поділив місця від 3-го до 15-го у відкритій секції 15-го Corsican Circuit[9].

У 2012 році поділив 1-ше місце з Іваном Соколовим і Йонні Гектором на Politiken Cup у Копенгагені, вигравши цей турнір на тай-брейку[10].

Здобув перемогу на тай-брейку на представницькому турнірі Гібралтар 2014[11].

Інцидент з рукостисканням[ред. | ред. код]

Під час Корус-турніру 2008 у грі 8-го туру групи B проти Найджела Шорта Чепарінову зарахували поразку, оскільки він двічі відмовився потиснути руку супернику перед початком гри[12]. Після того як Чепарінов відмовився від рукостискання, Шорт повідомив про це арбітра і нагадав, що в таких випадках одразу присуджують поразку (Шорт стверджує, що арбітр не пам'ятав про це і йому треба було нагадати[13]). Команда Чепарінова стверджувала, що арбітр не знав про це, оскільки такого правила не існує[14]. Гра між Топаловим і Крамником на цьому ж турнірі розпочалась без рукостискання, хоча в цьому випадку жоден з гравців не відмовився потиснути руку, оскільки жоден і не запропонувавав[15]. Згідно з нормами поведінки ФІДЕ,

будь-якому гравцеві, що відмовляється потиснути супернику руку […] перед початком гри на турнірах ФІДЕ або під час матчів ФІДЕ (і продовжує відмовлятися після того, як його попросить це зробити арбітр) […] одразу ж і безповоротно присуджується поразка у відповідній грі[16]

Згідно з протестом, який подали Чепарінов і його менеджер Сільвіо Данаїлов, «незадовго до того в одному з інтерв'ю Шорт грубо образив Чепарінова і його команду». Також вони стверджували, що арбітр не дав ще однієї можливості Чепарінову потиснути руку, а одразу ж проголосив його поразку[16]. Після подачі протесту апеляційний комітет у складі Володимира Крамника, Михайла Красенкова і Юдіт Полгар скасував рішення арбітра про поразку Чепарінова. Згідно з їхнім рішенням Чепарінов повинен був вибачитися перед Шортом і гру вони повинні були переграти наступного для після взаємного рукостискання[17]. У тій грі перемогу здобув Шорт.

Випадок із рукостисканням був записаний на відео і викладений на YouTube, до його передивились майже 300 000 разів[18][19].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[20]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Ivan Cheparinov. www.veselintopalov.net. 28 жовтня 2006. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 30 січня 2008.
  3. ↑ Essent Open 2006. FIDE. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 8 січня 2015.
  4. ↑ Morelia Open 2007. THE WEEK IN CHESS 642. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2015.
  5. ↑ Sigeman & Co Chess Tournament 2007: Crosstable. www.sigeman-chess.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 3 лютого 2008.
  6. ↑ EURO 2007: Tkachiev and Kosintseva win European Championship. Chessbase. 15 квітня 2007. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 3 лютого 2008.
  7. ↑ Cheparinov wins Ruy Lopez Masters with 2904 performance. ChessBase.com. 20 червня 2010. Архів оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 20 червня 2010.
  8. ↑ 3rd International chess tournament September 2011 Bulgaria. FIDE. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 грудня 2011.
  9. ↑ 15th Corsican Circuit – final Anand vs Mamedyarov on Monday. ChessBase. 31 жовтня 2011. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 31 жовтня 2011.
  10. ↑ Chess News - Cheparinov wins the Politiken Cup 2012. ChessBase.com. 14 серпня 2012. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
  11. ↑ Ramirez, Alejandro. Cheparinov surprise winner in Gibraltar. ChessBase. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014.
  12. ↑ Corus Chess: News - Ivan Cheparinov forfeited over handshake. www.coruschess.com. 20 січня 2008. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  13. ↑ Corus 2008: reaction Short after winning by forfeit. 22 січня 2008. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 26 квітня 2010.
  14. ↑ Corus 2008: reaction Danailov after no-handshake incident. 20 січня 2008. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 26 квітня 2010.
  15. ↑ Corus 2008: R9: The Start of Topalov-Kramnik. 22 січня 2008. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 26 квітня 2010.
  16. ↑ а б Wijk R08: Cheparinov forfeits on handshake, appeals. Chessbase. 21 січня 2008. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 3 лютого 2008.
  17. ↑ Corus Chess: News - Decision of the Appeals Committee in the dispute between GMs Ivan Cheparinov and Nigel Short. www.coruschess.com. 20 січня 2008. Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  18. ↑ 90 000+ views of the Shake hand gambit declined. Chessdom. Архів оригіналу за 27 січня 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  19. ↑ Cheparinov refuses handshake (chessdom.com). YouTube. 20 січня 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  20. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іван_Чепарінов&oldid=39814225