Івашко Андрій Олександрович
Андрій Івашко | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
1980 м. Кролевець (нині — Конотопського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть |
24 лютого 2022 неподалік м. Глухова, Шосткинський район, Сумська область, Україна (вбитий) |
Військова служба | |
Роки служби | 2021—2022 |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Рід військ |
![]() |
Війни / битви | Російсько-українська війна / Бої за Глухів |
Нагороди та відзнаки | |
Андрій Олександрович Івашко (нар. 1980, м. Кролевець (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР — пом. 24 лютого 2022, неподалік Глухова, Шосткинський район, Сумська область) — український військовослужбовець Збройних сил України, що героїчно загинув під час російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у 1980 році в м. Кролевці на Сумщині[1].
6 грудня 2019 року був нагороджений спільними грамотами Голів Глухівської райдержадміністрації та районної ради з нагоди Дня захисника України[2].
Загинув 24 лютого 2022 року в перший день російського вторгнення в Україну під час ворожого ракетного обстрілу. На той час проходив військову службу в окремій радіолокаційній роті Повітряних сил ЗСУ в складі окремої радіолокаційної роти міста Глухова, що була розташована поблизу села Обложки у військовій частині, яка відома під назвою «Глухів-2». Перебуваючи на бойовому посту, він ціною власного життя здійснював видачу бойової інформації щодо дій противника[3][4]. Під час ракетного обстрілу ціною власного життя Андрій Івашко особисто давав інформацію щодо дій ворога[5]. Рано-вранці того дня, російські війська зробили спробу прориву кордону в районі Бачівська, але були призупинені поблизу м. Глухова, де зав'язався бойові сутички[6].
29 серпня 2022 року в День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, Президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» членам родини загиблого Героя України[7][3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 122/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Трагічно загинув уродженець міста Кролевець. Про Суми (укр.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ ПОДЯКА ТИМ, ХТО ЗАХИЩАЄ УКРАЇНУ, ВІДСТОЮЄ ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ ТА СУВЕРЕНІТЕТ. Офіційний сайт Глухівського районної державної адміністрації (укр.). 6 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ а б Президент вручив ордени «Золота Зірка» рідним загиблих Героїв України. Арміяinform (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ У Глухові трагічно загинув кролевчанин. 05453.com.ua Сайт Кролевця (укр.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ Тищенко, Катерина (11 березня 2022). Зеленський присвоїв захисникам звання Героя України і бригадного генерала. Глухів.info (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
- ↑ Російські війська зробили спробу прориву кордону в районі Бачівська і були зупинені біля Глухова. Глухів.info (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ Зеленський вручив ордени "Золота Зірка" рідним загиблих воїнів, удостоєних звання Героя України. ФОТОрепортаж. Цензор нет (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
|
![]() |
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |