Іващенко Наталія Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Іващенко
Наталія Леонідівна Іващенко
UANs shoulder mark 06h.svg Головний корабельний старшина
Загальна інформація
Народження 1972(1972)
Пулини, Житомирська область
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24)
Київська область
(ракетний удар)
Національність українка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Наталія Леонідівна Іващенко (Біла) (нар. березень або квітень 1972, смт. Пулини, Житомирська область — пом. 24 лютого 2022, Київська область) — головний корабельний старшина, військова медсестра Збройних сил України.

Президентом України нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1972 року в селищі Пулини на Житомирщині. Працювала медичною сестрою в одній з військових частин. Готувалася до виходу на пенсію.

24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, почувши сигнал тривоги, медсестра разом зі своїми колегами-військовослужбовцями сховалися в укриття. Ворожа ракета, яка влучила в будівлю, вибухнула. У підвалі того приміщення перебувала і Наталія Іващенко.

Незадовго до 4 квітня Наталії Іващенко мало виповнитися 50 років. У неї залишилися чоловік і діти[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 40 днів без Наталії: у перший день війни ворожа ракета вбила медсестру з Пулин. pulyny.news. Редакція-медіацентр «Вісті». 4 квітня 2022. Процитовано 13 листопада 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]