Іващенко Наталія Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Іващенко
Наталія Леонідівна Іващенко
 Головний корабельний старшина
Загальна інформація
Народження 7 квітня 1972(1972-04-07)
Окни, Одеська область
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24) (49 років)
Київська область
(ракетний удар)
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Наталія Леонідівна Іващенко (Біла) (нар. 7 квітня 1972, смт. Окни, Одеська область — пом. 24 лютого 2022, Київська область) — головний корабельний старшина, військова медсестра Збройних сил України.

Президентом України нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 7 квітня 1972 року в селищі Окни на Одещині. В дитинстві переїхала до селища Пулини на Житомирщині. Працювала медичною сестрою в одній з військових частин. Готувалася до виходу на пенсію.

24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, почувши сигнал тривоги, медсестра разом зі своїми колегами-військовослужбовцями сховалися в укриття. Ворожа ракета, яка влучила в будівлю, вибухнула. У підвалі того приміщення перебувала і Наталія Іващенко.

Похована 4 квітня 2022 року в Київській області.

Незадовго до 4 квітня Наталії Іващенко мало виповнитися 50 років. У неї залишилися чоловік і діти[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 40 днів без Наталії: у перший день війни ворожа ракета вбила медсестру з Пулин. pulyny.news. Редакція-медіацентр «Вісті». 4 квітня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.

Джерела[ред. | ред. код]