Перейти до вмісту

Іващенко Наталія Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наталія Іващенко
Наталія Леонідівна Іващенко
 Головний корабельний старшина
Загальна інформація
Народження7 квітня 1972(1972-04-07)
Окни, Одеська область
Смерть24 лютого 2022(2022-02-24) (49 років)
Київська область
(ракетний удар)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ната́лія Леоні́дівна Іва́щенко (Біла) (нар. 7 квітня 1972, смт. Окни, Одеська область — пом. 24 лютого 2022, Київська область) — головний корабельний старшина, військова медсестра Збройних сил України.

Президентом України нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 7 квітня 1972 року в селищі Окни на Одещині. В дитинстві переїхала до селища Пулини на Житомирщині. Працювала медичною сестрою в одній з військових частин. Готувалася до виходу на пенсію.

24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, почувши сигнал тривоги, медсестра разом зі своїми колегами-військовослужбовцями сховалися в укриття. Ворожа ракета, яка влучила в будівлю, вибухнула. У підвалі того приміщення перебувала і Наталія Іващенко.

Похована 4 квітня 2022 року в Київській області.

Незадовго до 4 квітня Наталії Іващенко мало виповнитися 50 років. У неї залишилися чоловік і діти[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 40 днів без Наталії: у перший день війни ворожа ракета вбила медсестру з Пулин. pulyny.news. Редакція-медіацентр «Вісті». 4 квітня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]