Ігнатеско Дмитро Дмитрович
| Дмитро Ігнатеско Дмитро Дмитрович Ігнатеско | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
16 листопада 1976 с. Берестя, Чернівецька область, Україна | |
| Смерть |
11 серпня 2022 (45 років) (в бою з російськими окупантами) | |
| Громадянство |
 Сухопутні війська | |
| Національність | молдованин | |
| Псевдо | «Італієць» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Сухопутні війська | |
| Вид ЗС |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро Дмитрович Ігнатеско — старший сержант підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 16 листопада 1976 року в с. Берестя Чернівецької області. Етнічний молдованин.
В рідному селі минули дитинство та юність. По завершенню школи навчався в Ставчанському технікумі. Згодом проходив строкову військову службу у десантних військах в м. Болграді на Одещині. Після демобілізації два роки працював у правоохоронних органах.
Коли йому виповнилось 23 роки, Дмитро переїхав до Італії, де проягом 18 років пропрацював садівником. Через два роки вивіз до Італії і свою сім'ю. Мав в Італії свою квартиру, високооплачувану роботу[1].
24 лютого 2022 року, з італійського радіо Дмитро почув про російського вторгнення в Україну і одразу ж виїхав до України. Протягом 26 годин прямував до України власним легковим автомобілем Alfa Romeo. До батьківської хати приїхав у п'ятницю. Батько просив перепочити, але Дмитро вже наступного дня прибув до ТЦК та СП. Далі, протягом двох тижнів навчань на одному з полігонів, підрозділ 68 ОЄБр, до якого був призваний Дмитро, був направлений боронити східні кордони. Воював на першій лінії фронту, старший сержант, мав позивний «Італієць»[2].
Загинув 11 серпня 2022 року в боях з російськими окупантами в результаті потрапляння ворожої міни в окоп (місце — не уточнено[3][4].
Залишились дружина та донька.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пам'яті Героя Дмитра «Італійця»… 17.08.2022
- ↑ «Після вторгнення повернувся з-за кордону». На війні проти російської армії загинув етнічний молдованин з Буковини. 16.08.2022, 17:50
- ↑ Повернувся з Італії для захисту України: у боях загинув буковинець Дмитро Ігнатеско. 16.08.2022
- ↑ Буковина прощається із загиблим вийськовим Дмитром Ігнатеско. 19.08.2022, 10:50
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 12 вересня 2022 року № 643/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. (січень 2024) |