Ігнатій Филипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Ігнатій Филипович, ЧСВВ
Іван
Ігумен Підгорецького монастиря (1784—1800)
Загальна інформація
Народження 2 серпня 1749(1749-08-02)
м. Львів
Смерть 14 грудня 1800(1800-12-14) (51 рік)
с. Підгірці
Освіта монастирський студійний дім у Замості і Грецька колегія святого Атанасія
Ступені доктор філософії і богослов'я
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 13 квітня 1773
Постриг 26 вересня 1768
(довічні обіти в ЧСВВ)

Ігнатій Филипович ЧСВВ (хресне ім'я Іван; 2 серпня 1749[1], м. Львів — 14 грудня 1800[2], Підгірці) — церковний діяч, священник-василіянин, доктор філософії і богослов'я, педагог, проповідник, автор опублікованих проповідей, ігумен Підгорецького василіянського монастиря в 1784—1800 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 серпня 1749 року в сім'ї відомого львівського гравера і друкаря Івана Филиповича і його дружини Катерини[3]. Мав сестру Маріанну і брата Якова. 25 вересня 1767 року вступив до Василіянського Чину на новіціат у Почаївський монастир, де через рік 26 вересня 1768 року склав професію довічних обітів. Два роки вивчав філософію у василіянському студійному домі в Замості, після чого отримав призначення на студії в Римі. У 1771—1774 роках навчався в Папській грецькій колегії св. Атанасія (вступив до колегії 19 листопада 1771, а завершив навчання 4 липня 1774), де здобув докторати з філософії і богослов'я. Під час навчання отримав священничі свячення 13 квітня 1773 року[1]. Після Грецької колегії ще рік перебував у василіянській резиденції при церкві святих мучеників Сергія і Вакха, навчаючись грецької мови[3].

Повернувся до провінції і призначений до Почаєва на помічника магістра новиків і проповідника. У 1776 році отримав призначення до Унівського монастиря на професора риторики і греки для василіянських студентів, а через два роки там само викладав філософію. У 1781 році переїхав до Львова до монастиря при катедральному соборі святого Юра, де був професором спекулятивного догматичного богослов'я[3]. У 1784—1800 роках був ігуменом Підгорецького василіянського монастиря.

Помер 14 грудня 1800 року в Підгірцях.

Твори[ред. | ред. код]

Автор проповідей, які публікував у львівських друкарнях К. Шліхтина і Й. Піллера та почаївській василіянській друкарні. Деякі його рукописні богословські трактати, вірші і проповіді зберігаються в Львівські національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника.

  • Filipowicz Ignacy. Kazanie na uroczy stość Wniebowzięcia Nayswiętszey Maryi Panny miane w cerkwi Stauropigialney Lwowskiey podczas Wielkiey Mszy S. Spiewaney R.P. 1781 Dnia 15 sierpnia (Львів 1781)[4] — присвята старшині Ставропігійського братства Михайлові Слонському, віцесеньйорові Григорієві Урановичу, секретарю Якову Арфинському
  • Assertiones ex sacra theologia ad disputandum propositae Leopoli apud monachos Basilianos A. D. 1783 Calend. Julii (Львів 1783) — присвята єпископові Петру Білянському від львівської монастирської студії богослов'я
  • Filipowicz Ignacy. W dzień uroczysty B. Jana z Dukli w kościele J XX. Bernardynow w Lwowie kazanie I. W. N. I. Xiędzu Piotrowi Bielańskiemu biskupowi Lwowskiemu przypisane. Dnia 13 Lipca r. 1788 miane… (Львів [1788])[5] — присвята єпископові Петру Білянському
  • Filipowicz Ignatius. In laudem divi Gregorii Nazianzeni… Oratio dicta in Basilica… S. Petri…A. 1774… (Львів 1789)[6][4] — вірш з присвятою Йосифові Жевуському, вступ до проповіді грецькою мовою
  • Filipowicz Ignacy. Bytność powtorzona… Piotra Bielańskiego biskupa w klasztorze… Podhoreckim celebrującego w dzień sw. Onufrego… ogłoszona (Львів [1791])[6]
  • Filipowicz Ignacy. Kazanie Na Uroczystość Narodzenia… Maryi panny… w Poczajowie (Почаїв [1792])
  • Hymnus Acathistus… (Почаїв [1793])[4] — переклад акафіста на латинську мову, здійснений Ігнатієм Филиповичем
  • Filipowicz Ignacy. Kazanie o godnosci, obowiązkach i potrzebie kapłanow z okolicznosci powtornych prymicyow pewnego kapłana miane w Brodach К. Р. 1798 Dnia 30. Listopada[7][8] (Львів 1800)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 87.
  2. ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 4а, спр. 4431: Метрична книга про смерть парафіян села Підгірці, арк. 26.
  3. а б в Мицько І. Святоуспенська Лавра в Уневі… — С. 184.
  4. а б в Bibliografia Estreichera | Bibliografia Staropolska. www.estreicher.uj.edu.pl. Процитовано 2020-10-17. 
  5. Зміст проповіді переказано в: Rusińska-Giertych Halina. Zlecenia o tematyce religijnej…… — S. 374.
  6. а б Bibliografia Estreichera | Bibliografia Staropolska. www.estreicher.uj.edu.pl. Процитовано 2020-10-17. 
  7. Зміст проповіді переказано в: Rusińska-Giertych Halina. Zlecenia o tematyce religijnej…… — S. 378—379.
  8. Bibliografia Estreichera | Bibliografia XIX wieku. www.estreicher.uj.edu.pl. Процитовано 2020-10-17. 

Джерела[ред. | ред. код]