Ізидор Задгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізидор Задгер
нім. Isidor Isaak Sadger
Народився 29 жовтня 1867(1867-10-29)
Новий Сонч, Галичина
Помер 21 грудня 1942(1942-12-21) (75 років)
Терезієнштадт
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність психоаналітик, журналіст, психіатр
Відомий завдяки Психоаналіз
Alma mater Віденський університет
Володіє мовами німецька[1]
Відомий завдяки: Дослідженню сексуальних девіацій

Ізидор Задгер (нім. Isidor Isaak Sadger; *29 жовтня 1867, Новий Сонч, Галичина — †21 грудня 1942, Терезієнштадт) — австрійський лікар і психоаналітик, один з великих теоретиків і клініцистів, послідовник Зигмунда Фрейда. Основний внесок Задгера в психоаналіз пов'язаний з дослідженням сексуальних девіацій. Задгеру належить заслуга по введенню в науковий обіг ряду клінічних понять (зокрема, садомазохізм).

Біографія[ред. | ред. код]

Ізидор Задгер на психоаналітичному конгресі 1911 в Веймарі (другий ряд, четвертий зліва)

Задгер починав свою професійну кар'єру як фахівець з неврозів. З 1894 опублікував серію статей з психофізіології. У ранніх роботах іноді посилався на праці Фрейда з проблем істерії.

Задгер був одним з перших лікарів, які зацікавилися новою теорією — психоаналізом Зигмунда Фрейда. З 1906 Задгер бере участь в регулярних наукових зустрічах по середах, які потім в 1908 переросли в Віденське психоаналітичне об'єднання.

Задгер, в основному, займався дослідженням проблем сексуальних девіацій. Практикував психоаналітичну терапію гомосексуалізму. Виступав як прихильник медико-юридичного захисту гомосексуальності. Досліджував проблеми нарцисизму і гомосексуальності з точки зору теорії бісексуальності Вільгельма Флісса. У 1913 Задгером був введений термін садомазохізм.

Він провів ряд патобіографічних досліджень відомих особистостей. В кінці 1920-х Задгер написав спогади про свої зустрічі з Фрейдом.

Після аншлюсу в 1938 Задгер залишився у Відні. Як єврей він був депортований в вересні 1942 в концентраційний табір Терезієнштадт, де помер 21 грудня 1942.

Праці[ред. | ред. код]

  • Heinrich von Kleist: Eine pathographisch-Psychologische Studie. — Wiesbaden: Verlag von J. F. Bergmann, 1910.
  • Über den sado-masochistischen Komplex. // Jahrbuch für psychoanalytische und psychopathologische Forschungen, Bd. 5, 1913, S. 157—232.
  • Über Nachtwandeln und Mondsucht: eine medizinisch-literarische Studie. — Leipzig, 1914 (Schriften zur angewandten Seelenkunde Heft 16).
  • Neue Forschungen zur Homosexualität. — Berlin: Fischer's Med. Buchh., 1915.
  • Die Lehre von den Geschlechtsverirrungen (Psychopathia sexualis) auf psychoanalytischer Grundlage. — Leipzig, Wien: Deuticke, 1921.
  • Ein Beitrag zum Verständnis des Sado-Masochismus. // Internationale Zeitschrift für Psychoanalyse, Bd. 7, Nr. 3-4, 1926, S. 413—421
  • Sigmund Freud: Persönliche Erinnerungen (1930). — Tübingen: Edition Diskord, 2006. ISBN 3-89295-768-1

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.