Ікігаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма
«Ікігаї» пояснюють як поєднання того, що людина любить з тим, що вона добре вміє, за що платять і що потребує світ.

Ікігаї (яп. 生 き 甲 斐 , «сенс життя»)[1] — японське поняття, що означає відчуття власного призначення в житті. Ікігаї може являти собою хобі, професію або сім'ю[2].

Поняття «сенс життя» з'явилося в європейській екзистенціальної психології тільки в XIX столітті (у К'єркегора), а термін «ікігаї» присутній в японській мові як мінімум з XIV століття[3]. Дослідники пов'язують «ікігаї» з поняттям «здорової пристрасті» в позитивній психології[2]. Вивчення факторів, що впливають на наявність ікігаї на двох групах людей віком від 65 років, що живуть в сільській місцевості Нііґати та передмісті в Сайтамі, показало, що ікігаї мають приблизно однаковий відсоток як селян, так і городян, однак якщо в Ніїгаті ікігаї пов'язаний з наявністю сім'ї, то в Сайтамі виявлено високу кореляцію у наявності ікігаї з приналежністю до деяких поколінь, а також (у чоловіків) — з досвідом госпіталізації[4]. Інше японське дослідження, присвячене гендерним відмінностям у факторах, асоційованих з наявністю ікігаї, підтвердило їх існування: у жінок значущими факторами виявилися шлюб і задоволеність історією свого життя, а у чоловіків — здоров'я, розмір доходів і житла. Особи обох статей статистично частіше мали ікігаї, якщо робота дозволяла їм покращувати своє життя[5].

Ймовірний вплив наявності ікігаї на функціонування префронтальної кори головного мозку[6]. Його присутність статистично достовірно корелює з нижчим рівнем стресу, а також з відчуттям себе здоровим[6]. У кількох дослідженнях було з'ясовано, що серед тих, у кого ікігаї немає, частіше трапляються серцево-судинні захворювання, однак кореляції з появою злоякісних пухлин виявлено не було[7][8]. Наявність ікігаї веде до збалансування секреції таких нейромедіаторів, як дофамін, норадреналін, серотонін і β-ендорфін[6]. Крім цього, існують дослідження, що демонструють, що відчуття призначення (мети) у житті негативно корелює з необхідністю соціальної бажаності, схвалення оточуючих і тривожності[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]