Ілтутмиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілтутмиш
Delhisultanatet under iltutmish.jpg
Делійський султанат за Ілтитумиша
Псевдо Шамс-уд-дін
Народився 1210[1]
Помер 1 травня 1236(1236-05-01)
Делі
Поховання
 : 
Національність тюрок
Діяльність політик
Титул Султан Делі
Посада Sultan of Delhi[d]
Термін 1211—1236
Попередник Кутб ад-Дін Айбек
Наступник Рукн ад-дін Фіруз-шах
Конфесія іслам
Рід Гулями
У шлюбі з Шах-Туркан
Діти 3 сини та 1 донька

Шамс-уд-дін Ілтутмиш (хінді:अलतामश, д/н —1 травня 1236) — 3-й правитель Делійського султанату у 12111236 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про місця народження та батьків немає ніякої згадки. Був рабом (гулямом) султана Кутб ад-Дін Айбека. Добре проявив себе під час його походів на півдні Індії. Завдяки цьому отримав посаду намісника м. Бадаун (сучасний штат Уттар-Прадеш) та став зятем султана.

Після смерті у 1210 році Айбека його спадкоємцем став син Арам Шах, який зійшов на трон в Лахорі. Втім проти цього виступила тюркська знать, яка запросила до Делі Ілтутмиша. Зрештою той у 1211 році зайняв Делі, а згодом розбив Алам Шаха, після чого став новим султаном Делі.

З самого початку правління Ілтутмиш зіткнувся з численними ворогами: Гуридами, посталими маліками (намісниками провінцій) у сучасних Біхарі та Бенгалії, Пенджабі та Малві. У цей же час відвоювали свої володіння раджпути з клану Чаухан.

Спочатку у 1215–1217 роках він розбив Насир-уд-діна та Тадж-уд-діна з династії Гуридів. Водночас його військовики підкирили владі Ілтутмиша середню частину Гангської долини. Втім уже в 1221–1222 роках він зіткнувся з монгольською загрозою. Не маючи можливості їй протидіяти, Ілтутмиш відмовився надати допомогу хорезмському військовику Джелал-ад-діну Макбурні, ворогу Чингісхана. Завдяки цьому вдалося укласти тимчасовий мир з монголами.

Для розширення своєї підтримки серед різних тюркських племен Ілтутмиш впровадив систему ікт, щось на кшталт європейського феода.

Ілтутмиш більше опікувався зміцненням своєї влади в Індії. У 1222 році йому довелося придушити велике повстання індусів у районі Бенареса. У 1225–1231 роках підкорив Біхар й Бенглію, розбивши місцевих правителів Хілджі.

У 1227 році, після смерті Чингісхана, Ілтутмиш вирішив перейти у наступ проти монголів та їхнього союзника Насир-уд-діна Гурида. Військам Делійського султанату вдалося захопити місто Мултан й остаточно підкорити собі Пенджаб, а потім оволодіти Сіндом.

Разом з цими військовими діями Ілтутмиш спрямував армії на підкорення раджпутів, які ще раніше поновили свою владу в Раджастхані та Гуджараті. Протягом 1226–1227 років він підкорив основні князівства Раджастхану. У 1232 році захопив Удджайн та Малву, проте у Гуджараті зазнав поразки. Помер 1 травня 1236 року в Делі.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Louis Frédéric, Dictionnaire de la civilisation indienne, Robert Laffont, 1987
  • Keay, John (2000). India, a History. London: Harper Collins Publishers. ISBN 0-00-638784-5.
  1. British Museum person-institution thesaurus