Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска"
Основні дані
Засновано 1936
Приналежність АМН України
Сфера кардіологія
Контакт
Ключові особи Коваленко Володимир Миколайович
Кількість співробітників 800
Адреса Україна, м. Київ,
вул. Народного ополчення, 5
Веб-сторінка www.strazhesko.org.ua
E-mail stragh@bigmir.net

Розвиток української терапевтичної школи, в тому числі її кардіологічного напрямку, а також потреби практичної охорони здоров'я зумовили необхідність організації в Україні спеціалізованого науково-клінічного центру, яким став відкритий у березні 1936 р. в Києві Український НДІ клінічної медицини. Його очолив ініціатор створення цього закладу академік М. Д. Стражеско, чиє ім'я носить сучасний Інститут кардіології АМН України. Відкриття інституту було логічним продовженням і важливим етапом розвитку української, зокрема київської, терапевтичної школи.

Діяльність інституту була перервана Великою Вітчизняною війною 1941–1945 рр. Після визволення Києва від фашистських окупантів інститут поновив свою роботу і почав працювати над вирішенням проблем ревматизму, артеріальної гіпертензії, недостатності кровообігу, клінічної фармакології, гематології, нейроендокринних захворювань, патології вагітності за наявності захворювань внутрішніх органів, а також хірургічної патології.

У післявоєнний період під керівництвом М. Д. Стражеска в інституті працювали визначні українські вчені: академік О. І. Смірнова-Замкова, професори О. А. Айзенберг, І. М. Іщенко, А. Л. Міхньов, А. І. Пивовонський, Ф. Я. Примак, Д. Ф. Чеботарьов, С. Н. Шаравський, Д. Н. Яновський, заслужений лікар України О. Л. Пхакадзе, В. А. Хатунцев та ін. В інституті в різні періоди працювали видатні вчені: професори Н. А. Гватуа, Р. А. Фролькіс, М. С. Заноздра, О. Г. Камінський, Є. М. Вовченко.

В інших наукових закладах працюють вихідці з інституту — широко відомі в Україні поза її межами науковці — професори А. В. Токар, А. І. Хомазюк, І. М. Ганджа, академік АМН України Л. А. Пиріг.

Після смерті М. Д. Стражеска у 1952 р. інституту було присвоєно ім'я його засновника, а 1978 р. на новій території інституту відкрито Пам'ятник академіку М. Д. Стражеску.

З розвитком кардіології та зростанням актуальності цієї проблеми в Україні діяльність інституту поступово набула кардіологічної спрямованості і 1977 р. його було реорганізовано в Український НДІ кардіології.

У 1999 р. Український НДІ кардіології перейшов з відомства МОЗ у відомство АМН, змінивши назву на Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска АМН України. Сьогодні Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска — провідний науковий центр, діяльність якого зосереджується на розв'язанні актуальних проблем сучасної кардіології. За розроблення та впровадження методів етапного лікування хворих на інфаркт міокарда 1980 р. співробітників інституту було нагороджено Державною премією України (професори Н. А. Гватуа, М. К. Фуркало, І. К. Следзевська).

Тематика наукових досліджень інституту в останнє десятиріччя відповідала кардіологічній ситуації в Україні. Колектив інституту працює над вивченням патогенетичних механізмів розвитку ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії та інших найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи. Розроблені заходи та вдосконалені методи їх діагностики, лікування та профілактики, при цьому значну увагу привертає створення оптимальних методів боротьби з такими життєво небезпечними формами захворювань та їх ускладненнями, як стенокардія, інфаркт міокарда, кардіоміопатія, гіпертонічний криз, порушення ритму діяльності серця, серцева недостатність. Останнім часом співробітники інституту успішно вирішують проблеми ендоваскулярної кардіології та тромболізису. В інституті запроваджені методи черезшкірної транслюмінальної коронароангіопластики і стентування вінцевих артерій серця у хворих на стенокардію і гострий інфаркт міокарда.

Наукові дослідження проводять відповідно до завдань комплексних науково-технічних програм і пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, зокрема програми «Здоров'я людини» та ін. Інститут є одним із закладів, відповідальних за виконання в Україні програми Всесвітньої організації охорони здоров'я з профілактики основних неінфекційних захворювань.

В інституті розроблена і в 1999 р. затверджена Указом Президента України (№ 117/99) Програма профілактики артеріальної гіпертензії в державі, мета якої — зниження рівня захворюваності населення на артеріальну гіпертензію, судинні ураження мозку, смертності від ускладнень цієї хвороби, збільшення тривалості та поліпшення якості життя хворих.

Програма розрахована на 1999–2010 рр. Її співвиконавцями є 10 міністерств і відомств, органи виконавчої влади.

За розробки та впровадження в практику програми співробітників інституту (В. М. Коваленко, Є. П. Свіщенко, Ю. М. Сіренко, І. П. Смірнову) у 2003 р. було нагороджено Державною премією України, в галузі науки і техніки.

Можна очікувати, що 10-12 років цілеспрямованих зусиль сприятимуть зниженню смертності від мозкових інсультів на 20-30, від ішемічної хвороби серця — на 10%. Удосконалюється також структура інституту. За останнє десятиріччя створено відділи некоронарогенних хвороб серця та клінічної ревматології, клінічної фармакології, медико-соціальних проблем кардіології, симптоматичних гіпертензій, дисліпідемії; організовано нові лабораторії: референтну функціональної діагностики, моніторингу показників здоров'я населення, магнітокардіографії, хроматографії, екстракорпоральних методів лікування (ультрафіолетове і лазерне опромінення крові, плазмаферез, гемодіаліз).

В інституті працюють близько 730 чоловік, у тому числі 132 наукових співробітники, з них 32 — доктори наук і 86 — кандидати наук, 3 — заслужені діячі науки, 9 — заслужені лікарі, 3 — заслужені медпрацівники України. Серед співробітників інституту провідні вчені: професори В. В. Братусь, О. П . Вікторов, Т. І. Гавриленко, Л. Г. Воронков, О. С. Гавриш, М. Г. Ілляш, В. М. Коваленко, М. І. Лутай, О. І. Мітченко, Л. С. Мхітарян, Є. П. Свіщенко, Ю. М. Сіренко, О. С. Сичов, І. К. Следзевська, І. П. Смірнова, Ю. М. Соколов, М. К. Фуркало, О. М. Пархоменко, В. О. Шумаков, Г. В. Яновський, доктори медичних наук Л. М. Бабій, Г. С. Воронков, Ж. М. Висоцька, І. М. Горбась, А. П. Дорогой, І. Е. Малиновська, Н. М. Орлова, С. Ю. Савицький, Т. В. Талаєва.

Інститут оснащено сучасною апаратурою та обладнанням (установка для коронароангіо-графії, комп'ютерний томограф, сучасні ультразвукові діагностичні системи, гамма-камера, автоматичні комплекси для навантаження, холтерівські ЕКГ- моніторні системи і системи для добового вимірювання артеріального тиску та ін.).

Розширюються міжнародні контакти інституту, зокрема здійснюється співробітництво з Європейським кардіологічним товариством та американськими кардіологами. Учені інституту постійно беруть участь у всесвітніх, міжнародних (Австрія, Німеччина, Голландія, Італія, Португалія, США, Туреччина, Філіппіни, Франція, Югославія, Японія та ін.), а також у національних кардіологічних форумах.

Наукові розробки інституту успішно впроваджуються в практику. За останні 5 років видано 63 монографії та навчальні посібники, підручник з ревматології, розроблено оригінальні методики діагностики і лікування, нові кардіотропні препарати. Щороку співробітники інституту публікують понад 400 наукових праць, у тому числі понад 100 — за кордоном.

З 1994 р. на базі Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска видається «Український кардіологічний журнал». У журналі публікуються провідні оригінальні дослідження кардіологів усіх регіонів України, проблемні статті, огляди літератури, лекції, спостереження з практики, висвітлюються матеріали Українського та Європейського товариств кардіологів. За 11 років існування журналу видано понад 70 номерів, у яких опубліковано близько 1500 статей. З 1998 р. журнал має сторінку в Інтернеті. З 2000 р. на базі інституту видається «Український ревматологічний журнал». Значну увагу в інституті приділяють підготовці кадрів. Щорічно підвищують кваліфікацію лікарі з різних областей України — в клінічній ординатурі, на курсах стажування та інформації, а також на робочих місцях. Наукові кадри готують також через докторантуру і аспірантуру. При інституті функціонує спеціалізована Рада із захисту докторських дисертацій. За останні 20 років було захищено 65 докторських і 250 кандидатських дисертацій, утому числі вченими інституту — 30 докторських і 95 кандидатських. Інститут є клінічною базою кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії піспядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Щороку на цій кафедрі, яка є головною в Україні, вдосконалюють свою професійну майстерність понад 400 кардіологів, терапевтів, лікарів функціональної діагностики та інтернів. Крім того, свою кваліфікацію підвищують викладачі вищих медичних закладів, головні кардіологи областей, міст та районів з усіх регіонів України.

Кафедра є основною базою підготовки науково-педагогічних кадрів та практичних лікарів-кардіологів, у тому числі іноземних громадян, у докторантурі, аспірантурі та клінічній ординатурі.

За останні 20 років співробітники кафедри опублікували понад 1250 наукових праць, 34 монографій та навчальних посібників, 51 методичних рекомендацій, зробили сотні доповідей на міжнародних та національних форумах.

На кафедрі працюють 2 професори, 2 доктори наук, 6 доцентів, 2 старших наукових співробітники, 2 асистенти, з 1985 р. її очолює член-кореспондент НАН і АМН України, професор В. О. Бобров. При кафедрі працює проблемна лабораторія з ангіографічних та електрофізіологіч-них досліджень.

На базі інституту функціонують:

Український організаційно-методичний кардіологічний центр;

Український ревматологічний центр;

Центр побічної дії лікарських засобів Державного фармакологічного центру МОЗ України.

За успішний розвиток медичної науки і підготовку кадрів у зв'язку з 50-річчям інститут нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1986).

У зв'язку з 125-літтям від дня народження M.Д. Стражеска виготовлена ювілейна медаль, якою нагороджують наукових співробітників і лікарів за вагомий внесок в кардіологію.

Директори інституту[ред.ред. код]

1936–1952 — Стражеско Микола Дмитрович

1952–1970 — Міхньов Анатолій Львович

1970–1974 — Грицюк Олександр Йосипович

1974–1989 — Фуркало Микола Кузьмич

1989–1998 — Бобров Володимир Олексійович

1998- — Коваленко Володимир Миколайович

Посилання[ред.ред. код]