Перейти до вмісту

Стенокардія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Angina pectoris
Інші назвиСтенокардія
Спеціальністькардіологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Препаратидилтіазем[1], Пенбутолол[1], ніфедипін[1], нітрогліцерин (лікарський засіб)[1], карведилол[1], есмолол[1], атенолол[1], (RS)-nisoldipined[1], Амілнітрит[d][1], mibefradild[1], бісопролол[1], папаверин[1], Ісрадипін[1], метопролол[1], верапаміл[1], піндолол[1], бепридил[1], амлодипін[1], надолол[1], sulfinpyrazoned[1], тимолол[1], ацебутолол[1], Нікардипін[1], Фелодипін[1], лабеталол[1], пропранолол[1], erythrityl tetranitrated[1], убіхінон[1], Тетранітропентаеритрит[1] і isosorbided[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11BA40 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-10I20
DiseasesDB8695
MedlinePlus000198
eMedicinemed/133
MeSHD000787
CMNS: Angina pectoris у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Стенокарді́я (застаріле грудна жаба[2], лат. angina pectoris) — захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) у грудях внаслідок гострої недостатності кровопостачання міокарда — клінічна форма ішемічної хвороби серця. Стенокардія — напади болю стискаючого характеру, в ділянці серця і за грудиною, які можуть передаватися в ліву руку, лопатку, шию. В основі стенокардії також лежить гостре порушення живлення серцевого м'яза внаслідок спазму і склерозу його артерій.

Головною відмінною ознакою стабільної стенокардії є стереотипний характер больових нападів. Біль при стабільній класичній формі стенокардії з'являється у зв'язку з фізичними зусиллями, емоційною напругою, чинниками довкілля, хоча іноді й може виникати без якої-небудь очевидної причини (стенокардія спокою). При діагнозуванні стенокардію слід відрізняти від кардіоневрозу.

Класифікація

[ред. | ред. код]
  • Стенокардія стабільна
    • Напруження
    • Спокою
  • Стенокардія нестабільна
    • Така, яка виникла вперше
    • Прогресуюча
    • Рання постінфарктна

Мікроваскулярна стенокардія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Мікроваскулярна стенокардія

Мікроваскулярна стенокардія, також відома як синдром X серця, характеризується болем у грудях, подібним до стенокардії, за умов нормальних епікардіальних коронарних артерій (найбільших судин на поверхні серця, до значного розгалуження) при ангіографії. Початкове визначення синдрому X серця також вимагало наявності ішемічних змін під час фізичних навантажень (попри нормальні коронарні артерії), що виявляються на тестах навантаження серця.[3] Основна причина мікроваскулярної стенокардії невідома, але до ймовірних факторів належать дисфункція ендотелію та знижений кровотік (можливо, через спазм) у дрібних "резистентних" кровоносних судинах серця.[4] Оскільки мікроваскулярна стенокардія не характеризується значними закупорками артерій, її складніше розпізнати та діагностувати.[5][6][7]

Раніше мікроваскулярну стенокардію вважали відносно доброякісним станом, але новіші дані змінили це уявлення. Дослідження, зокрема Women's Ischemia Syndrome Evaluation (WISE), свідчать, що мікроваскулярна стенокардія є частиною патофізіології ішемічної хвороби серця, що може пояснювати вищі показники стенокардії у жінок порівняно з чоловіками, а також їхню схильність до ішемії та гострих коронарних синдромів за відсутності обструктивної хвороби коронарних артерій.[8]

Етіологія і патогенез

[ред. | ред. код]

Чинники, які сприяють виникненню стенокардії, ті ж, що і для інших форм ішемічної хвороби серця.

Найчастіша причина розвитку стенокардії — атеросклероз коронарних артерій. Значно рідше стенокардія виникає при інфекційних та інфекційно-алергічних ураженнях.

Провокують напади стенокардії емоційна і фізична напруга.

Патологічна анатомія

[ред. | ред. код]

Інколи в людей, які померли від нападу стенокардії, не знаходять ніяких органічних змін, але частіше, у 85-90 % випадків, виявляють ознаки атеросклерозу коронарних артерій різної виражености.

Перебіг і результат

[ред. | ред. код]

Хвороба перебігає хронічно. Напад болю продовжується 15-20 хвилин. Іноді може тривати довше. Якщо біль не зникає протягом 20 хвилин, то вже можна підозрювати розвиток гострого інфаркту міокарду. У хворих, які тривалий час страждають стенокардією, розвивається кардіосклероз, порушується серцевий ритм, з'являються симптоми недостатності серця.

Діагностика

[ред. | ред. код]

Серед різних методів дослідження стенокардії (показники ліпідного обміну, активність АсАТ і АлАТ, креатинкінази, лактатдегідрогенази і їх ізоферментів, коагулограми, глюкози і електролітів крові) варто особливо відзначити діагностичне значення нових маркерів пошкодження міокарду — тропоніна І і тропоніна Т. Це високоспецифічні міокардіальні білки, визначення яких може бути використане для пізньої діагностики інфаркту міокарда, прогнозу при нестабільній стенокардії, виявлення мінімальних пошкоджень міокарда (мікроінфаркту) і виявлення серед хворих ІХС групи підвищеного ризику. УЗД серця.

Лікування

[ред. | ред. код]

Лікування полягає в застосуванні судинорозширювальних засобів під час нападів, а також у запобіганні їм. Застосовується і хірургічний метод — шунтування коронарних артерій.

Профілактика

[ред. | ред. код]

Запобіганню стенокардії сприяють доцільна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та паління. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок).

Епідеміологія

[ред. | ред. код]

Станом на 2010 рік, стенокардія внаслідок ішемічної хвороби серця вражає приблизно 112 мільйонів людей (1,6% світового населення), трапляється дещо частіше у чоловіків, ніж у жінок (1,7% проти 1,5%).[9]

У Сполучених Штатах, за оцінками, 10,2 мільйона людей відчувають стенокардію, причому щороку виникає приблизно 500 000 нових випадків.[10][11] Стенокардія частіше є початковим симптомом ішемічної хвороби серця у жінок, ніж у чоловіків. Поширеність стенокардії зростає з віком, із середнім віком початку 62,3 роки.[12] Через п’ять років після початку стенокардії 4,8% осіб померли від ішемічної хвороби серця. Чоловіки зі стенокардією мали підвищений ризик наступного гострого інфаркту міокарда та смерті від ішемічної хвороби серця порівняно з жінками. Подібні показники є в решті країн Західного світу. Усі форми ішемічної хвороби серця значно рідше зустрічаються в Третьому світі, оскільки її фактори ризику набагато поширеніші в західних і західних країнах; тому її можна назвати хворобою достатку.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае NDF-RT
  2. ↑ Жаба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Kaski JC, ред. (1999). Chest pain with normal coronary angiograms: pathogenesis, diagnosis and management. Boston: Kluwer. с. 5—6. ISBN 978-0-7923-8421-2.
  4. ↑ Guyton, Arthur. "Textbook of Medical Physiology" 11th edition. Philadelphia; Elsevier, 2006.[сторінка?]
  5. ↑ Cardiac Syndrome X. HeartHealthyWomen.org. 14 серпня 2022.Шаблон:MEDRS
  6. ↑ Heart Attack and Angina Statistics. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 13 квітня 2010. [відсутнє в джерелі].
  7. ↑ Angina. Texas Heart Institute. October 2012. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 4 травня 2010.
  8. ↑ Gulati M, Shaw LJ, Bairey Merz CN (March 2012). Myocardial ischemia in women: lessons from the NHLBI WISE study. Clinical Cardiology. 35 (3): 141—8. doi:10.1002/clc.21966. PMC 3297966. PMID 22389117.
  9. ↑ Vos T, Flaxman AD, Naghavi M, Lozano R, Michaud C, Ezzati M, Shibuya K, Salomon JA, Abdalla S, Aboyans V, Abraham J, Ackerman I, Aggarwal R, Ahn SY, Ali MK, Alvarado M, Anderson HR, Anderson LM, Andrews KG, Atkinson C, Baddour LM, Bahalim AN, Barker-Collo S, Barrero LH, Bartels DH, Basáñez MG, Baxter A, Bell ML, Benjamin EJ, Bennett D, Bernabé E, Bhalla K, Bhandari B, Bikbov B, Bin Abdulhak A, Birbeck G, Black JA, Blencowe H, Blore JD, Blyth F, Bolliger I, Bonaventure A, Boufous S, Bourne R, Boussinesq M, Braithwaite T, Brayne C, Bridgett L, Brooker S, Brooks P, Brugha TS, Bryan-Hancock C, Bucello C, Buchbinder R, Buckle G, Budke CM, Burch M, Burney P, Burstein R, Calabria B, Campbell B, Canter CE, Carabin H, Carapetis J, Carmona L, Cella C, Charlson F, Chen H, Cheng AT, Chou D, Chugh SS, Coffeng LE, Colan SD, Colquhoun S, Colson KE, Condon J, Connor MD, Cooper LT, Corriere M, Cortinovis M, de Vaccaro KC, Couser W, Cowie BC, Criqui MH, Cross M, Dabhadkar KC, Dahiya M, Dahodwala N, Damsere-Derry J, Danaei G, Davis A, De Leo D, Degenhardt L, Dellavalle R, Delossantos A, Denenberg J, Derrett S, Des Jarlais DC, Dharmaratne SD, Dherani M, Diaz-Torne C, Dolk H, Dorsey ER, Driscoll T, Duber H, Ebel B, Edmond K, Elbaz A, Ali SE, Erskine H, Erwin PJ, Espindola P, Ewoigbokhan SE, Farzadfar F, Feigin V, Felson DT, Ferrari A, Ferri CP, Fèvre EM, Finucane MM, Flaxman S, Flood L, Foreman K, Forouzanfar MH, Fowkes FG, Franklin R, Fransen M, Freeman MK, Gabbe BJ, Gabriel SE, Gakidou E, Ganatra HA, Garcia B, Gaspari F, Gillum RF, Gmel G, Gosselin R, Grainger R, Groeger J, Guillemin F, Gunnell D, Gupta R, Haagsma J, Hagan H, Halasa YA, Hall W, Haring D, Haro JM, Harrison JE, Havmoeller R, Hay RJ, Higashi H, Hill C, Hoen B, Hoffman H, Hotez PJ, Hoy D, Huang JJ, Ibeanusi SE, Jacobsen KH, James SL, Jarvis D, Jasrasaria R, Jayaraman S, Johns N, Jonas JB, Karthikeyan G, Kassebaum N, Kawakami N, Keren A, Khoo JP, King CH, Knowlton LM, Kobusingye O, Koranteng A, Krishnamurthi R, Lalloo R, Laslett LL, Lathlean T, Leasher JL, Lee YY, Leigh J, Lim SS, Limb E, Lin JK, Lipnick M, Lipshultz SE, Liu W, Loane M, Ohno SL, Lyons R, Ma J, Mabweijano J, MacIntyre MF, Malekzadeh R, Mallinger L, Manivannan S, Marcenes W, March L, Margolis DJ, Marks GB, Marks R, Matsumori A, Matzopoulos R, Mayosi BM, McAnulty JH, McDermott MM, McGill N, McGrath J, Medina-Mora ME, Meltzer M, Mensah GA, Merriman TR, Meyer AC, Miglioli V, Miller M, Miller TR, Mitchell PB, Mocumbi AO, Moffitt TE, Mokdad AA, Monasta L, Montico M, Moradi-Lakeh M, Moran A, Morawska L, Mori R, Murdoch ME, Mwaniki MK, Naidoo K, Nair MN, Naldi L, Narayan KM, Nelson PK, Nelson RG, Nevitt MC, Newton CR, Nolte S, Norman P, Norman R, O'Donnell M, O'Hanlon S, Olives C, Omer SB, Ortblad K, Osborne R, Ozgediz D, Page A, Pahari B, Pandian JD, Rivero AP, Patten SB, Pearce N, Padilla RP, Perez-Ruiz F, Perico N, Pesudovs K, Phillips D, Phillips MR, Pierce K, Pion S, Polanczyk GV, Polinder S, Pope CA, Popova S, Porrini E, Pourmalek F, Prince M, Pullan RL, Ramaiah KD, Ranganathan D, Razavi H, Regan M, Rehm JT, Rein DB, Remuzzi G, Richardson K, Rivara FP, Roberts T, Robinson C, De Leòn FR, Ronfani L, Room R, Rosenfeld LC, Rushton L, Sacco RL, Saha S, Sampson U, Sanchez-Riera L, Sanman E, Schwebel DC, Scott JG, Segui-Gomez M, Shahraz S, Shepard DS, Shin H, Shivakoti R, Singh D, Singh GM, Singh JA, Singleton J, Sleet DA, Sliwa K, Smith E, Smith JL, Stapelberg NJ, Steer A, Steiner T, Stolk WA, Stovner LJ, Sudfeld C, Syed S, Tamburlini G, Tavakkoli M, Taylor HR, Taylor JA, Taylor WJ, Thomas B, Thomson WM, Thurston GD, Tleyjeh IM, Tonelli M, Towbin JA, Truelsen T, Tsilimbaris MK, Ubeda C, Undurraga EA, van der Werf MJ, van Os J, Vavilala MS, Venketasubramanian N, Wang M, Wang W, Watt K, Weatherall DJ, Weinstock MA, Weintraub R, Weisskopf MG, Weissman MM, White RA, Whiteford H, Wiersma ST, Wilkinson JD, Williams HC, Williams SR, Witt E, Wolfe F, Woolf AD, Wulf S, Yeh PH, Zaidi AK, Zheng ZJ, Zonies D, Lopez AD, Murray CJ, AlMazroa MA, Memish ZA (December 2012). Years lived with disability (YLDs) for 1160 sequelae of 289 diseases and injuries 1990-2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet. 380 (9859): 2163—96. doi:10.1016/S0140-6736(12)61729-2. PMC 6350784. PMID 23245607.
  10. ↑ Tobin KJ (July 2010). Stable angina pectoris: what does the current clinical evidence tell us?. The Journal of the American Osteopathic Association. 110 (7): 364—70. PMID 20693568. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 7 лютого 2013.
  11. ↑ Rosamond W, Flegal K, Furie K, Go A, Greenlund K, Haase N, Hailpern SM, Ho M, Howard V, Kissela B, Kissela B, Kittner S, Lloyd-Jones D, McDermott M, Meigs J, Moy C, Nichol G, O'Donnell C, Roger V, Sorlie P, Steinberger J, Thom T, Wilson M, Hong Y (January 2008). Heart disease and stroke statistics--2008 update: a report from the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Circulation. 117 (4): e25-146. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.107.187998. PMID 18086926.
  12. ↑ Buckley BS, Simpson CR, McLernon DJ, Murphy AW, Hannaford PC (August 2009). Five year prognosis in patients with angina identified in primary care: incident cohort study. BMJ. 339: b3058. doi:10.1136/bmj.b3058. PMC 2722695. PMID 19661139.

Література

[ред. | ред. код]
  • Стабільна ішемічна хвороба серця ДЕЦ МОЗУ (29.11.2019)
  • Гасилин В.С., Сидоренко Б.А. Стенокардия. — 2—е, переработанное и дополненное. — Москва : «Медицина», 1987. — 240 с. — (Библиотека практического врача. Сердечно-сосудистые заболевания) — 150 000 прим. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стенокардія&oldid=45375559