Стенокардія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Angina pectoris
AMI pain front.png
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I20
DiseasesDB 8695
MedlinePlus 000198
eMedicine med/133
MeSH D000787
CMNS: Стенокардія на Вікісховищі

Стенокарді́я (застаріле грудна жаба[1] (angina pectoris)) — захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) в грудях внаслідок гострої недостатності кровопостачання міокарду — клінічна форма ішемічної хвороби серця. Стенокардія — напади болю стискаючого характеру, в ділянці серця і за грудиною, які можуть передаватися в ліву руку, лопатку, шию. В основі стенокардії також лежить гостре порушення живлення серцевого м'яза внаслідок спазму і склерозу її артерій.

Головною відмінною ознакою стабільної стенокардії є стереотипний характер больових нападів. Біль при стабільній класичній формі стенокардії з'являється у зв'язку з фізичними зусиллями, емоційною напругою, чинниками довкілля, хоча іноді і може виникати без якої-небудь очевидної причини (стенокардія спокою).

Класифікація[ред.ред. код]

  • Стенокардія напруги
    • Така, що виникла вперше
    • Стабільна
    • Прогресуюча
  • Спонтанна

Етіологія і патогенез[ред.ред. код]

Чинники, що сприяють виникненню стенокардії, ті ж, що і для інших форм ішемічної хвороби серця.

Найчастіша причина розвитку стенокардії — атеросклероз коронарних артерій . Значно рідше стенокардія виникає при інфекційних і інфекційно-алергічних ураженнях.

Провокують напади стенокардії емоційна і фізична напруга.

Патологічна анатомія[ред.ред. код]

Інколи у людей, котрі померли від нападу стенокардії, не знаходять ніяких органічних змін, але частіше, в 85-90 % випадків, виявляють ознаки атеросклерозу коронарних артерій різної вираженості.

Перебіг і результат[ред.ред. код]

Хвороба протікає хронічно. Напади можуть бути рідкими. Напад продовжується 15-20 хвилин. Іноді може тривати довше. Якщо біль не зникає протягом 20 хвилин, то вже можна підозрювати розвиток гострого інфаркту міокарду. У хворих, тривало страждаючих стенокардією, розвивається кардіосклероз, порушується серцевий ритм, з'являються симптоми недостатності серця.

Діагностика[ред.ред. код]

Серед різних методів дослідження стенокардії (показники ліпідного обміну, активність АсАТ і АлАТ, креатінкінази, лактатдегідрогенази і їх ізоферментів, коагулограми, глюкози і електролітів крові) варто особливо відзначити діагностичне значення нових маркерів пошкодження міокарду — тропоніна І і тропоніна Т. Це високоспецифічні міокардіальні білки, визначення яких може бути використане для пізньої діагностики інфаркту міокарду, прогнозу при нестабільній стенокардії, виявлення мінімальних пошкоджень міокарду (мікроінфаркту) і виявлення серед хворих ІХС групи підвищеного ризику.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування полягає в застосуванні судинорозширювальних засобів під час нападів, а також в їх попередженні. Застосовується і хірургічний метод — шунтування коронарних артерій.

Профілактика[ред.ред. код]

Запобіганню стенокардії сприяють доцільна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та паління. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок).

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гасилин Владимир Сергеевич, Сидоренко Борис Алексеевич Стенокардия. — 2—е, переработанное и дополненное. — Москва : «Медицина», 1987. — 240 с. — (Библиотека практического врача. Сердечно-сосудистые заболевания). — 150 000 прим. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]