Стенокардія
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (жовтень 2019) |
Стенокарді́я (застаріле грудна жаба[2], лат. angina pectoris) — захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) у грудях внаслідок гострої недостатности кровопостачання міокарду — клінічна форма ішемічної хвороби серця. Стенокардія — напади болю стискаючого характеру, в ділянці серця і за грудиною, які можуть передаватися в ліву руку, лопатку, шию. В основі стенокардії також лежить гостре порушення живлення серцевого м'яза внаслідок спазму і склерозу його артерій.
Головною відмінною ознакою стабільної стенокардії є стереотипний характер больових нападів. Біль при стабільній класичній формі стенокардії з'являється у зв'язку з фізичними зусиллями, емоційною напругою, чинниками довкілля, хоча іноді і може виникати без якої-небудь очевидної причини (стенокардія спокою).
Класифікація[ред. | ред. код]
- Стенокардія стабільна
- Напруження
- Спокою
- Стенокардія нестабільна
- Така, що виникла вперше
- Прогресуюча
- Рання постінфарктна
Етіологія і патогенез[ред. | ред. код]
Чинники, що сприяють виникненню стенокардії, ті ж, що і для інших форм ішемічної хвороби серця.
Найчастіша причина розвитку стенокардії — атеросклероз коронарних артерій. Значно рідше стенокардія виникає при інфекційних та інфекційно-алергічних ураженнях.
Провокують напади стенокардії емоційна і фізична напруга.
Патологічна анатомія[ред. | ред. код]
Інколи в людей, які померли від нападу стенокардії, не знаходять ніяких органічних змін, але частіше, у 85-90 % випадків, виявляють ознаки атеросклерозу коронарних артерій різної виражености.
Перебіг і результат[ред. | ред. код]
Хвороба протікає хронічно. Напади можуть бути рідкими. Напад продовжується 15-20 хвилин. Іноді може тривати довше. Якщо біль не зникає протягом 20 хвилин, то вже можна підозрювати розвиток гострого інфаркту міокарду. У хворих, які тривалий час страждають стенокардією, розвивається кардіосклероз, порушується серцевий ритм, з'являються симптоми недостатности серця.
Діагностика[ред. | ред. код]
Серед різних методів дослідження стенокардії (показники ліпідного обміну, активність АсАТ і АлАТ, креатінкінази, лактатдегідрогенази і їх ізоферментів, коагулограми, глюкози і електролітів крові) варто особливо відзначити діагностичне значення нових маркерів пошкодження міокарду — тропоніна І і тропоніна Т. Це високоспецифічні міокардіальні білки, визначення яких може бути використане для пізньої діагностики інфаркту міокарду, прогнозу при нестабільній стенокардії, виявлення мінімальних пошкоджень міокарду (мікроінфаркту) і виявлення серед хворих ІХС групи підвищеного ризику. УЗД серця.
Лікування[ред. | ред. код]
Лікування полягає в застосуванні судинорозширювальних засобів під час нападів, а також у запобіганні їм. Застосовується і хірургічний метод — шунтування коронарних артерій.
Профілактика[ред. | ред. код]
Запобіганню стенокардії сприяють доцільна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та паління. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок).
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Гасилин Владимир Сергеевич, Сидоренко Борис Алексеевич. Стенокардия. — 2—е, переработанное и дополненное. — Москва : «Медицина», 1987. — 240 с. — (Библиотека практического врача. Сердечно-сосудистые заболевания) — 150 000 прим. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Лікування стенокардії народними методами
|
