Стенокардія

Angina pectoris
Спеціальність	кардіологія
Препарати	дилтіазем, penbutolold, Ніфедипін, нітрогліцерин (лікарський засіб), карведилол, есмолол, атенолол, nisoldipined, Амілнітрит, mibefradild, Бісопролол, папаверин, Ісрадипін, метопролол, верапаміл, Піндолол, бепридил, Амлодипін, надолол, sulfinpyrazoned, Тимолол, ацебутолол, Нікардипін, Фелодипін, лабеталол, пропранолол, erythrityl tetranitrated, убіхінон, Тетранітропентаеритрит і isosorbided
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	BA40
МКХ-10	I20
DiseasesDB	8695
MedlinePlus	000198
eMedicine	med/133
MeSH	D000787
Angina pectoris у Вікісховищі

Стенокарді́я (застаріле грудна жаба, лат. angina pectoris) — захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) у грудях внаслідок гострої недостатности кровопостачання міокарда — клінічна форма ішемічної хвороби серця. Стенокардія — напади болю стискаючого характеру, в ділянці серця і за грудиною, які можуть передаватися в ліву руку, лопатку, шию. В основі стенокардії також лежить гостре порушення живлення серцевого м'яза внаслідок спазму і склерозу його артерій.

Головною відмінною ознакою стабільної стенокардії є стереотипний характер больових нападів. Біль при стабільній класичній формі стенокардії з'являється у зв'язку з фізичними зусиллями, емоційною напругою, чинниками довкілля, хоча іноді і може виникати без якої-небудь очевидної причини (стенокардія спокою). При діагнозуванні стенокардію слід відрізняти від неврозу серця (кардіоневрозу).

Класифікація

• Стенокардія стабільна
  • Напруження
  • Спокою
• Стенокардія нестабільна
  • Така, що виникла вперше
  • Прогресуюча
  • Рання постінфарктна

Етіологія і патогенез

Чинники, що сприяють виникненню стенокардії, ті ж, що і для інших форм ішемічної хвороби серця.

Найчастіша причина розвитку стенокардії — атеросклероз коронарних артерій. Значно рідше стенокардія виникає при інфекційних та інфекційно-алергічних ураженнях.

Провокують напади стенокардії емоційна і фізична напруга.

Патологічна анатомія

Інколи в людей, які померли від нападу стенокардії, не знаходять ніяких органічних змін, але частіше, у 85-90 % випадків, виявляють ознаки атеросклерозу коронарних артерій різної виражености.

Перебіг і результат

Хвороба протікає хронічно. Напади можуть бути рідкими. Напад продовжується 15-20 хвилин. Іноді може тривати довше. Якщо біль не зникає протягом 20 хвилин, то вже можна підозрювати розвиток гострого інфаркту міокарду. У хворих, які тривалий час страждають стенокардією, розвивається кардіосклероз, порушується серцевий ритм, з'являються симптоми недостатности серця.

Діагностика

Серед різних методів дослідження стенокардії (показники ліпідного обміну, активність АсАТ і АлАТ, креатинкінази, лактатдегідрогенази і їх ізоферментів, коагулограми, глюкози і електролітів крові) варто особливо відзначити діагностичне значення нових маркерів пошкодження міокарду — тропоніна І і тропоніна Т. Це високоспецифічні міокардіальні білки, визначення яких може бути використане для пізньої діагностики інфаркту міокарда, прогнозу при нестабільній стенокардії, виявлення мінімальних пошкоджень міокарда (мікроінфаркту) і виявлення серед хворих ІХС групи підвищеного ризику. УЗД серця.

Лікування

Лікування полягає в застосуванні судинорозширювальних засобів під час нападів, а також у запобіганні їм. Застосовується і хірургічний метод — шунтування коронарних артерій.

Профілактика

Запобіганню стенокардії сприяють доцільна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та паління. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок).

Література

• Стабільна ішемічна хвороба серця ДЕЦ МОЗУ (29.11.2019)
• Гасилин В.С., Сидоренко Б.А. Стенокардия. — 2—е, переработанное и дополненное. — Москва : «Медицина», 1987. — 240 с. — (Библиотека практического врача. Сердечно-сосудистые заболевания) — 150 000 прим. (рос.)

Посилання

• Лікування стенокардії народними методами