Йоганн Казимир (пфальцграф Лаутерна)
Йоганн Казимир | |
---|---|
нім. Johann Kasimir von Pfalz-Simmern | |
Народився | 7 березня 1543[1][2][3] або 7 березня 1543 Зіммерн, Рейнланд-Пфальц |
Помер | 16 січня 1592 (48 років) Гайдельберг, Курпфальц[4] або Кайзерслаутерн, Рейнланд-Пфальц |
Поховання | церква Святого Духа в Гайдельберзіd |
Країна | Німеччина |
Діяльність | регент |
Знання мов | німецька[5] |
Титул | герцог і пфальцграф |
Посада | регент |
Рід | Віттельсбахи |
Батько | Фрідріх III (курфюрст Пфальцу)[3] |
Мати | Марія Бранденбург-Кульмбахська[3] |
Брати, сестри | Людвіг VI[3], Куніґунда Якоба Зіммернd, Anna Elisabeth of Palatinate-Simmernd, Доротея Сусанна Пфальцька, Єлизавета Пфальцськаd і Christoph von der Pfalzd |
У шлюбі з | Єлизавета Саксонська[3] |
Діти | Доротея Пфальц-Зіммернська |
Йоганн Казимир Пфальц-Зіммернський (нім. ohann Kasimir von Pfalz-Simmern; 7 березня 1543 — 16 січня 1592) — пфальцграф Лаутерна, регент (адміністратор) курфюрства Пфальц.
Походив з Рейнських Віттельсбахів, Зіммернської гілки. Третій син Фрідріха, пфальцграфа Зіммерна, та Марії Бранденбург-Кульмбаської. Народився 1543 року в Зіммерні. З дитинства виховувався в лютеранській вірі. 1559 року батько успадкував курфюрство Пфальц й родина перебралася до Гайдельберга. Навчався в університетах Парижа і Нансі.
1559 року отримав пфальцграфство Лаутерн (місто Кайзерслаутерн з округою). 1561 року разом з батьком навернувся до кальвінізму, ставши його палким прихильником. У 1567 році очолював війська, що допомагали гугенотам у Франції. 1568 року знову виступив у французькі межі, проте нестачу коштів
1570 року пошлюбив доньку Августа, курфюрста Саксонії. У 1575 році знову рушив на допомогу гугенотам, у битві біля Домрансе зазнав поразки від французьких католиків на чолі із Генріхом де Гізом. З невеликим загоном відступив за межі Франції. 1576 року повернувся до Пфальцу. Того ж року після смерті батька курфюрстом став старший брат Людвіг VI, який запровадив у Пфальці лютеранство.
1577 року відмовився підписати лютеранську Формулу злагоди. 1578 року у своєму місті Нойштадт заснував кальвіністський колегіум Казиміріум, куди перебралися вчені-кальвіністи з Гайдельберзького університету. Того ж року виступив на допомогу кальвіністам Нідерландів, проте без успіху.
1583 року долучився до Кельнської війни на боці курфюрста-архієпископа Кельна Гебхард Трухзеса фон Вальдбурга, який перейшов у лютеранство й намагався перетворити Кельнське архієпископство на світську державу. Того ж року після смерті брата за малолітства небожа Фрідріха IV став регентом (адміністратором) курфюрства Пфальц. Сприяв поверненню курфюрства до кальвінізму (спочатку зрівняв його з лютеранством), а молодого курфюрста навернув до цієї конфесії. 1585 року видав указ про повернення до Гайдельберзького катехизису, яким встановив повне панування кальвінізму. Також Гайдельберзький університет знову став кальвіністським.
У 1589 році Йоганн Казимир заарештував дружину та помістив під домашній арешт, звинувативши її в шлюбній невірності та змові проти нього. 1591 року було збудовано велику бочку для вина (відома як Гайдельберзька бочка). Помер 1592 року.
Дружина — Єлизавета, дочка Августа, курфюрста Саксонії.
Діти:
- син (1573)
- Марія (1576—1577)
- Єлизавета (1578—1580)
- Доротея (1581—1631), дружина Йоганна Георга I Асканія, князя Ангальт-Дессау
- дочка (1584)
- дочка (1585)
- ↑ Johann Casimir — 2009.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д Kindred Britain
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118835335 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Manfred Kuhn: Pfalzgraf Johann Casimir von Pfalz-Lautern 1576—1583. Mainz 1960.
- Hans-Joachim Böttcher: Elisabeth von Sachsen und Johann Kasimir von der Pfalz — Ein Ehe- und Religionskonflikt. Dresdner Buchverlag, Dresden 2018, ISBN 978-3-946906-06-3.