Формула Злагоди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Формула Згоди (лат. Formula Concordiae) — одна з символічних книг в лютеранстві, підписана шістьма лютеранськими теологами 29 травня 1577 року до монастирі Бергер поблизу Магдебурга (звідси початкова назва: Бергського книга) і перекладена на латину в 1584 році. Цими теологами були: Якоб Андрее (автор короткої версії), Ніколаус Зельнеккер, Крістоф Кернер, Давид Хітреус, Андреас Мускулус, Мартін Хемніц. За догматичної значущості дорівнює «Аугсбургскому сповіданню». Вона повинна була послужити припиненню чвари між ортодоксальними гнесіолютеранамі і прокальвіністскімі меланхтоністамі, що виникла після смерті Лютера.

Історія створення[ред. | ред. код]

Після смерті Лютера главою лютеран став його друг і сподвижник Меланхтон, проте його поступливість спровокувала реакцію гнесіолютеран на чолі з Флаціуса. Двоє теологів — Андрее і Хемніц — вирішили з одного боку покласти край цим суперечкам, а з іншого — не допустити унії з кальвіністами. Початок роботи було покладено в 1569 році курфюрстом Августом, який запросив Андрее в Віттенберг — колиска Реформації. До роботи приєднався Хемніц, який взяв на себе редакцію артикулу «Про свободу волі», і Кітреус, що зайнявся питаннями Причастя. Перший варіант Формули Злагоди був готовий влітку 1576 року в Торгау. Після отримання відгуків та внесення незначних правок документ був урочисто підписаний в Бергу в 1577 році.

Проте намір з'єднати всі лютеранські церкви під прапором нового символу не мало успіху. Церковне визнання Формула Злагоди отримала в курфюршество Саксонії і Бранденбурзі, у 20 герцогствах, 24 графствах, 35 імперських містах; відкинули її в Гессені, Цвайбрюккені, Ангальт, Померанії, Данії, Швеції, Нюрнберзі, Страсбурзі і т. д. Формула Злагоди спочатку була написана по-німецьки в 12 статтях і лише пізніше Лукасом Озиандер переведена на латинську мову.

Посилання[ред. | ред. код]

FORMULA CONCORDIÆ(англ.)(лат.)