Іржі Груша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іржі Груша
Jiří Gruša
Іржі Груша
Іржі Груша
 
Народження: 10 листопада 1938(1938-11-10)[1][2][…]
Пардубиці, Друга Чехословацька Республіка, Чехословаччина[4][2][…]
Смерть: 28 жовтня 2011(2011-10-28)[5][4][…] (72 роки)
Ганновер, Німеччина[4] або Бад-Енгаузен, Мінден-Люббекке, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[2]
Поховання: кладовище Мальвазінкиd[6]
Країна: Німеччина, Чехія, ФРН[3] і Чехословаччина[3]
Освіта: Факультет мистецтв Карлового університету
Діти: Martin Grušad
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Іржі Груша (псевдоніми Ярослав Кінцевий і Йозеф Балвін (чеськ. Jiří Gruša, 10 листопада 1938 року, Пардубиці — 28 жовтня 2011, Ганновер)) — чеський сучасний письменник, поет і дипломат.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іржі Груша народився 10 листопада 1938 року в місті Пардубиці, Чехія.

Закінчив філософський факультет Карлового університету в Празі, з 1962 року — доктор філософії.

Писати почав в 1960-ті роки. Разом з іншими молодими чехословацькими авторами (Іржі Піштора, Ян Лопатка, Вацлав Гавел, Збинек Хейда) друкував свої твори у спільно організованому журналі «Обличчя» (Tvář). Після закриття цього журналу випускає власний — Sešity. У 1960-ті роки опублікував три поетичні збірки і в 1970-ті самвидавом, свій еротичний збірник віршів Благання до Янінки (Modlitba k Janince). Його перший роман Міннер, або гра в скунса (Mimner aneb Hra o smrďocha) під приводом порнографічного змісту був заборонений до видання. З приводу цього видання, в Чехословаччині було розпочато офіційне розслідування, і Груша більш не міг друкуватися на батьківщині.

В середині 1970-х роках поширював твори з самвидаву. Підписав політично-дисидентську Хартію 77. У 1978-му був заарештований у зв'язку з виходом в Канаді його роману Запитальник (Dotazník), в якому критикувався соціалістичний лад в Чехословаччині. Через два місяці Грушу випустили на свободу і в тому ж році він емігрував до Торонто. У 1980 році отримав американську літературну стипендію, переїхав в ФРН і оселився в Бонні. У 1981 році був позбавлений чехословацького громадянства. У 1983 році Іржі отримав громадянство ФРН. В той час створив підручник з читання для чеських шкіл в Австрії. З 1990 року, після перемоги «оксамитової революції» в Чехословаччині, призначений послом Чехословаччини в ФРН. З червня по листопад 1997 року — міністр освіти Чехії. У 1998 — 2004 рр.— посол Чехії в Австрії. У 2005 — 2009 рр. — директор віденської Дипломатичної академії. У 2004 — 2009 рр. — президент міжнародного ПЕН-клубу.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1976 Премія Іржі Коларжа
  • 1978 Премія Егона Хостовского
  • 1996 премія А. Гріфіуса
  • 1998 міжнародна премія Брюке
  • 1998 премія інституту Гете
  • 1997 Премія імені Адельберта фон Шамиссо
  • 1999 Медаль Гете
  • 2002 літературна премія Magnesia Litera
  • срібний командорський хрест із зіркою Почесного знака заслуг землі Нижня Австрія
  • почесний член ПЕН-клубу вигнаних письменників
  • 2006 Великий Хрест за заслуги ФРН із зіркою

Твори (вибране)[ред. | ред. код]

Вірші

  • Torna (Барабанщик), Прага 1962
  • Světlá lhůta (Світла хвилина), Прага 1964
  • Cvičení mučení (Навчання-страждання), Прага 1969
  • Babylonwald (вавилонський ліс), Gedichte, Stuttgart 1990
  • Wandersteine (Мандрівні камені), Gedichte, Stuttgart 1994

Дитяча література

  • Kudláskovy příhody (Пригоди Кудласека), Прага 1969

Романи

  • Mimner, Прага 1972
  • Modlitba k Janince (Благання до Янінке), Прага 1972
  • Der 16. Fragebogen (Запитальник), Roman, Hamburg 1979
  • Dr. Kokes, mistr Panny (Доктор Кокес, містер Панні), Toronto 1983
  • Janinka, Roman, Köln 1984
  • Franz Kafka aus Prag (Франц Кафка з Праги), Frankfurt 1983
  • Mimner oder Das Tier der Trauer (Міммер або звір Суму), Köln 1986

Новели

  • Dámský gambit (Дамський гамбіт), Prag 1974, Toronto 1978

Антології

  • Hodina naděje (Час надії), Frankfurt 1978
  • Verfemte Dichter. Anthologie verbotener tschechischer Autoren (відчужені поети. Антологія заборонених чеських авторів), Köln 1983

Розповіді

  • Umělec v hladovení (Ein Hungerkünstler)
  • První hoře (Erstes Leid)
  • Starost hlavy rodiny (Die Sorge des Hausvaters)
  • Obchodník (Der Kaufmann)
  • Z deníku (Auszug aus dem Tagebüchern, 1921)
  • Gebrauchsanweisung für Tschechien. München: Piper, 1999
  • Das Gesicht - der Schriftsteller - der Fall. Literatur in Mitteleuropa. Dresdner Poetikdozentur. Dresden: Thelem Universitätsverlag, 1999
  • Klub přátel poezie - Mladá Fronta, 1999.

Література[ред. | ред. код]

  • Wolfgang Greisenegger, Wolfgang Lederhaas: Antworten. Jiří Gruša zum 70. Geburtstag, Wieser Verlag, Klagenfurt 2008, ISBN 978-3-85129-819-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Czech National Authority Database
  3. ↑ а б в г Evidence zájmových osob StB
  4. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #123392683 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ http://www.ceskenoviny.cz/news/zpravy/czech-writer-and-diplomat-jiri-grusa-dies-aged-72/707324
  6. ↑ BillionGraves — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іржі Груша
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іржі_Груша&oldid=36234629