Друга Чехословацька Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Československá republika
Чехословацька Республіка
Перша Чехословацька Республіка Flag of the Czech Republic.svg
1938 - 1939
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
чеська: Pravda vítězí
(Правда передусим)
Гімн
Kde domov můj, Nad Tatrou sa blýska і Podkarpatskiji Rusíny
Розташування Чехословаччина
Столиця Прага
50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д. / 50.083° пн. ш. 14.467° сх. д. / 50.083; 14.467
Мови чеська, словацька, русинська, німецька
Форма правління Республіка
Президент
 - 1938 Ян Сировий
 - 1938 – 1939 Еміль Гаха
прем'єр-міністр
 - 1938 Ян Сировий
 - 1938-1939 Рудольф Беран
Історія
 - Мюнхенська угода 30 вересня 1938
 - Німецька окупація 15,березня
Валюта Чехословацька крона
Попередник
Наступник
Flag of the Czech Republic.svg Перша Чехословацька Республіка
Третій Рейх Flag of the German Reich (1935–1945).svg
Перша Словацька республіка Flag of First Slovak Republic 1939-1945.svg
Протекторат Богемії і Моравії Flag of Bohmen und Mahren.svg
Карпатська Україна Flag of Ukraine.svg

Друга Чехословацька Республіка, Чехо-Словаччина (чеська і словц Česko-Slovenská Republika) — недовготривала держава, що виникла після окупації Судетської області Третім рейхом, була конституційною республікою і федеральною державою у складі Чехії, Словаччини та Карпатської України.

30 вересня 1938 року було підписано Мюнхенську угоду, що надавало Німеччині Судетську область, населену етнічною німецькою більшістю (судетські німці). Крім цього Чехословаччина, 1 жовтня 1938 року, лишилась Заолжя, окупованого Другою Річчю Посполитою населеного етнічними поляками. У листопаді Угорщина згідно з першим Віденським арбітражем окупувала Південну Словаччину і південь Карпатської Русі з Ужгородом та Мукачево, населеною етнічною угорською більшістю.

Таким чином, Мюнхенська угода зруйнувала існуючу систему безпеки - Чехословаччина відмовившись від допомоги Франції та Радянського Союзу у захисті територіальної цілісності, подав у відставку президент Едвард Бенеш. Його змінив Еміль Гаха, до того часу голова Верховного адміністративного суду Чехословаччини, який мав намір впроваджувати пронімецьку політику умиротворення. Після втрати укріплень в Судетській області, країна лишилась обезброїнною проти Третього рейху, хоча вона мала значні запаси військової техніки і заводи оборонної промисловості. Спроба перепродати обладнання Польщі та балканським країнам була заблокована Третім Рейхом. Новий чеський уряд, очолюваний прем'єр-міністром Рудольф Беран почали копіювати модель італійського фашизму, створивши партію національної єдності (Strana národní jednoty) і ввівши цензуру. Діяльність Комуністичної партії Чехословаччини і Комінтерну були заборонені в Чехословаччині. Уряд Другої республіки до початку німецької окупації обмежив права громадян шляхом введення антисемітських расових законів та Указом від 2 березня 1939 року, було створено концтабір для циган в Лети[1].

14 березня 1939 року словацький парламент проголосив в Братиславі, акт про незалежність і створення Словацької Республіки. Це було зроблено за сприянням Німеччини і під загрозою німецької згоди про приєднання Словаччини до Угорщини (терен що відійшов до Словаччини згідно з Тріанонським договором (1920)). Нова словацька держава була визнана більшістю європейських країн й стала країною-сателітом Третього рейху.

15 березня 1939 року Гітлер, під час візиту в Берлін, Президента Республіки Чехо-Словаччина Еміля Гаха змусив прийняти створення Протекторату Богемії і Моравії і окупацію країни вермахтом. Протектором був назначений Костянтин фон Нейрат. Озброєння і військовий потенціал чеської армії було передано Третьому Рейху, а в травні 1939 року золото Чехословаччини що було на банківському депозиті в банках Великобританії було на прохання уряду протекторату передано до Праги, і згодом передано Третьому Рейху.

Словаччина була в свою чергу, змушена підпорядковувати свою зовнішню політику Третьому Рейху і дозволила ввести підрозділи Вермахту на її терен (долина річки Ваг), а також брала участь у вересневій кампанії на боці Третього Рейху проти Польщі.

Примітки[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Jan, Gebhart and Kuklík, Jan: Druhá republika 1938–1939. Svár demokracie a totality v politickém, společenském a kulturním životě, Paseka (2004), Praha, Litomyšl, ISBN 80-7185-626-6.(чес.)