Ісмагілова Лейла Загірівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісмагілова Лейла Загірівна
Народилася26 травня 1946(1946-05-26) (78 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністькомпозиторка
Alma materМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Знання мовросійська
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Нагороди
заслужений діяч мистецтв Росії

Лейла Загірівна Ісмагілова (башк. Ләйлә Заһир ҡыҙы Исмәғилева; нар.. 26 травня 1946 року) — радянська та російська башкирська композиторка, піаністка, музичний педагог, голова Спілки композиторів Республіки Башкортостан, заслужена діячка мистецтв Російської Федерації (1998) і Російської РФСР (1984), член Спілки композиторів РФ (СРСР) і Республіки Башкорртостан, лауреатка премії Спілки композиторів Росії імені Д. Шостаковича (1978), професор Уфімської державної академії мистецтв імені Загіра Ісмагілова, народна артистка Республіки Башкортостан (2012).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Лейла Ісмагілова народилася 26 травня 1946 року в Москві, в родині радянського башкирського композитора Загіра Гаріповича Ісмагілова.

У 1965—1968 роках вона навчалася в спеціальній музичній школі при Казанській консерваторії (клас О. С. Лемана).

У 1968—1970 рр. навчалася в Московській консерваторії (клас В. Г. Фере)[1].

У 1972 році закінчила Державний музичний коледж імені Гнесіних (клас Г. І. Літинського).

З 1972 року вона викладає в Уфимському державному інституті мистецтв, а з 1979 року і по даний час очолює кафедру композиції того ж інституту (нині Уфимська державна академія мистецтв імені Загіра Ісмагілова)[2].

У 1990—1991 роках Лейла Ісмагілова обіймала посаду проректора з наукової роботи того ж інституту. А з 2003 року — професора[3].

З 9 грудня 2013 року — Голова Спілки композиторів Башкортостану[4].

Творчість

[ред. | ред. код]

Лейла Загірівна є автором балетів «Ходжа Насретдін» (1998), «Аркаїм» (2005) та «Роза Альгамбра» (2012). Про балет «Аркаїм» Керівник Федерального агентства з культури і кінематографії Михайло Швидкой відгукувався таким чином:

«Постановка на сцені Башкирського державного театру опери та балету національного балету Лейли Ісмагілової "Аркаїм" в хореографії Андрія Петрова є важливою подією для культури Башкортостану та Російської Федерації. Сьогодні, в століття масштабної глобалізації мистецтва, дуже важливо, що театр звернувся до народних витоків, до тих коренів, які століттями живлять національну культуру. Тільки тоді ми зможемо вирішити важливу проблему збереження ідентичності нації».[5]

Балет «Троянда Альгамбрі» був написаний композитором на замовлення Іспанії і в місті Торрев'єха, в камерному залі Центру мистецтв, відбулася презентація його промоверсії[6].

Її твори постійно виконуються під управлінням відомих вітчизняних диригентів Ф. Мансурова, Н. Рахліна, В. Синайського в різних містах Росії та за кордоном (Німеччина, Велика Британія, Угорщина, Болгарія, Польща та Румунія).

Твори

[ред. | ред. код]

Для музичного театру:

  • «Ходжда Насретдин» — балет (лібрето В. Щербакова), (1998).
  • «Аркаїм» — балет (лібрето Я. Сєдова), (2005).
  • «Троянда Альгамбри» — балет (лібрето Є. Голуб), (2012).

Симфонічні, вокально-хорові твори:

  • Камерна симфонія (1996)
  • Концерт для фортепіано з оркестром (1968)
  • Концерт для скрипки з оркестром (1982)
  • «Земля батьків» — симфонічний цикл з 4-х частинах (Степ. Мелодії. Колискова. Джигіти.) (1972)
  • «Такташ — симфонія» для голосу та симфонічного оркестру (1987)
  • Симфонічні сцени (1983)
  • Сюїта з балету «Ходжа Насретдин»
  • «Немеркнуче вірш» ораторія на вірші Омара Хайяма для мішаного хору та ансамблю інструментів (1980)
  • Поема для голосу з оркестром (1989)
  • Симфонічні картини «З Альгамбри» (2013).

Камерно-інструментальні твори:

  • Октет для флейти, гобоя, двох скрипок, альта, віолончелі, фортепіано і литавр (1978)
  • Струнний квартет (1973)
  • Соната для фортепіано (1975)
  • Поліфонічний цикл для фортепіано (1971)
  • Варіації для фортепіано (1963).
  • Дві концертні п'єси для фортепіано (2000)

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

7 березня 2014 року разом з членами Спілки письменників Росії Лейла Ісмагілова підтримала відкритий лист до Володимира Путіна і Федеральних Зборів РФ, в якому повністю підтримала позицію Росії і особисто Путіна[7][8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Велика біографічна енциклопедія. 2009. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  2. ↑ ІСМАГІЛОВА в музичному словнику. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  3. ↑ Л. З. Исмагиловой присвоено Почётное звание «Народный артист Республики Башкортостан». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 26 березня 2019.
  4. ↑ 9 грудня в Спілці композиторів Башкортостану обрали нового голову. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 26 березня 2019.
  5. ↑ Жиленко Н. Свет Аркаима на уфимской сцене// Газета «Республика Башкортостан», № 163. [Архівовано 2019-03-27 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ↑ Латипова Л. Народження балету в режимі on-line. //Журнал «Рампа» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. ↑ ФЕДЕРАЛЬНОМУ СОБРАНИЮ РФ / ПРЕЗИДЕНТУ РФ В. В. ПУТИНУ // СОЮЗ ПИСАТЕЛЕЙ РОССИИ [Архівовано 30 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Союз писателей России выступил в поддержку Путина [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісмагілова_Лейла_Загірівна&oldid=42682482