Історизм (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історизм в архітектурі — це повернення до стилів минулого.

Визначення[ред. | ред. код]

Термін з'явився у 1950-х роках для визначення течії ХІХ ст., для якої було характерним використання елементів попередніх стилів. У Радянському союзі відбулося розгалуження історизму на історизм та еклектику, де еклектика характеризувала вільну суміш стилів, тоді як історизм використовували для визначення чистих стильових інтерпретацій, наприклад неоготики. У Франції замість терміну історизм використовують термін Боз-ар, який отримав свою назву згідно школи Beaux Arts. У Великій Британії архітектура історизму визначається стилями королеви Ганни, Тюдорів, Якобинським, королеви Елізабет (Єлизавети) та Вікторіанським.

Дослідження[ред. | ред. код]

Історизм у Радянському союзі досліджували Є. Кириченко, Є. Борисова, А. Уиттік, В. Ясієвич.

Інтерпретації окремих європейських стилів:

Інтерпретації окремих стилів сходу:

Напрями:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ясиевич В. Е. Архитектура Украины на рубеже 19-20 веков. — К. : Будівельник, 1988. — 184 с. : ил. — ISBN 5-7705-0088-3 : 3-60