Їржі Антонін Бенда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Їржі Антонін Бенда

Їржі Антонін Бенда (чеськ. Jiří Antonín Benda, нім. Georg Anton Benda; нар. 30 червня 1722пом. 6 листопада 1795) — чеський композитор, скрипаль і капельмейстер епохи класицизму.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Бенатках над Їзерою в Чехії, вчився в піарській ґімназії в Косманосах та єзуїтській ґімназії в Їчині із 1735 по 1742.[1] Бенді було 19 років, коли Фрідріх II призначмв його в 1741 році на посаду другого скрипаля у капелі Берліна. Наступного року Бенда був викликаний до Потсдама як композитор й аранжувальник для свого старшого брата Франтішека, який і сам був знаменитим композитором і скрипалем. Сім років потому у 1749 вступив на службу герцоґа Ґоти як капельмейстер, де він постійно розвивав свій талант композитора, спеціалізуючись на реліґійній музиці.

Грошова сума, виплачена йому герцоґом, дозволила здійснити поїздку для навчання в Італію в 1764. У 1766 Бенда повернувся до Ґоти та присвятив себе композиції. Загалом він написав біля десяти опер, декілька оперет і мелодрами «Аріадна на Наксосі», «Медея», «Альманзор», «Надіна». У 1778 відмовився від своєї посади, відвідав Гамбурґ, Відень й інші міста та зрештою оселився в невеликому селищі Кьострітц.[2]

Найбільша заслуга Бенди полягає у розвитку німецької мелодрами, форми музичного спектаклю, що сильно вплинула на Моцарт. У 1774 театральна компанія режисера швейцарського походження Абеля Сейлера приїхала в Ґоту і Сейлер замовив Бенді декілька успішних мелодрам, зокрема «Аріадну на Наксосі», «Медею» та «Піґмаліона». «Аріадна на Наксосі» вважається його найкращим твором. Прем'єра опери отримала позитивні відгуки в Німеччині, а потім у цілій Європі, музичні критики звертали ували на її оригінальність, свіжість і майстерне виконання. Окрім цього, Бенда писав багато інструментальних творів, включаючи симфонії та декілька сонатин.

Бенда помер у Кьострітці у Саксен-Ґота-Альтенбурґу у віці 73-ох років, залишивши сина Фрідріха Людвіґа Бенду (1752-1796), який коротку слідував музичній традиції родини, служачи спершу музичним директором у Гамбурґу, а потім у Мекленбурґу, перед тим, як остаточно стати концертмейстером у Кьоніґсберґу.

Опери[ред.ред. код]

  • Xindo riconosciuto (libretto by Giovanni Andrea Galletti, opera seria, 1765, Gotha)
  • Il buon marito (libretto by Galletti, Intermezzo, 1766, Gotha)
  • Il nuove maestro di capella (Intermezzo, 1766, Gotha)
  • Ariadne auf Naxos (libretto by Johann Christian Brandes (de), melodrama, 1775, Gotha)
  • Der Jahrmarkt (Der Dorfjahrmarkt/Lukas und Bärbchen) (libretto by Friedrich Wilhelm Gotter, Singspiel, 1775, Gotha)
  • Medea (libretto by Gotter, melodrama, 1775, Leipzig)
  • Walder (libretto by Gotter, Singspiel, 1776, Gotha)
  • Romeo und Julie (libretto by Gotter, Singspiel, 1776, Gotha)
  • Der Holzhauer oder Die drey Wünsche (libretto by Gotter, Singspiel, 1778, Gotha)
  • Pygmalion (libretto by Gotter, melodrama, 1779, Gotha)
  • Philon und Theone, revised as Almansor und Nadine, (unknown librettist, 1779, Gotha)[3]
  • Das tartarische Gesetz (libretto by Gotter, Singspiel, 1787, Mannheim)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vysloužil, p. 33
  2. Шаблон:Cite NIE
  3. "Melodrama" by Peter Branscombe; in Grove Music Online (необхідна підписка)
Music template.svg Це незавершена стаття про композитора.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.