Перейти до вмісту

Піари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Піари
Герб
Дата створення / заснування1597 і 1617 Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Офіційна назвалат. Ordo Clericorum Regularium Pauperum Matris Dei Scholarum Piarum
англ. Order of Poor Clerks Regular of the Mother of God of the Pious Schools
ісп. Orden de los Clérigos Regulares pobres de la Madre de Dios de las Escuelas Pías
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Коротка назваSch.P. Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід діяльностівихователь, соціальний педагог, працівники освіти Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботиCatholic educationd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникЙосип де Каласанс Редагувати інформацію у Вікіданих
Посада керівника організаціїГенеральний настоятель Ордену бідних звичайних кліриків Божої Матері благочестивих шкілd Редагувати інформацію у Вікіданих
КерівникPedro Aguado Cuestad Редагувати інформацію у Вікіданих
Текст девізуPietas et Litterae, Piedad y Letras, Pietat i lletres, Piedat y Letras, Piety and Learning і Pobožnost in pisma Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія,  Іспанія,  Словаччина,  Польща,  Угорщина,  Індія,  Японія,  Філіппіни,  Аргентина,  Чилі,  Пуерто-Рико,  США,  Мексика,  Бразилія,  Болівія,  Перу,  Еквадор,  Австрія,  Куба,  Коста-Рика,  Нікарагуа,  Гаїті,  Венесуела,  Домініканська Республіка,  Україна,  Білорусь,  Екваторіальна Гвінея,  Камерун,  Габон,  ДР Конго,  Кот-д'Івуар,  Сенегал,  Франція,  Колумбія,  В'єтнам,  Чехія і  Індонезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Виконавча владаGeneral Curia of the Piaristd Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість членів1338[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід діяльності членівклерикальні ордени[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце заснуванняРим Редагувати інформацію у Вікіданих
Є власникомPiarist grammar school Dugonics Andrásd і Landriani Palaced Редагувати інформацію у Вікіданих
URL каналуscolopi.org/feed/ Редагувати інформацію у Вікіданих
Регуляторний документConstitutions of the Pious Schoolsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Святий покровительOur Lady of School Piaristd і Йосип де Каласанс Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Піари у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Піа́ри, Піяри[3] — католицький чернечий орден, який займається навчанням юнацтва (Ordo Clericorum Regularium Pauperum Matris Dei Scholarum Piarum); рідше їх називали піаристами. Орден заснував Йосип де Каласанс. Статут затвердив Папа римський Григорій XV 1621 чи 1622 року. Мета братства — християнське виховання юнацтва в школах. Назва ордену походить від школи, запровадженої творцем ордена, яку називали Schola pia («набожна школа»).

Піари прославилися у другій половині XVIII століття, коли вони очолювали колегії і семінарії і були професорами відомих університетів.

В Україні

[ред. | ред. код]

1641 року польський король Владислав IV Ваза звернувся до засновника ордена з проханням надіслати піарів для шкіл в Польщі, де вони й облаштувалися з 1642 року.

1665-го була засновано Польська провінція піарів, в 1695 — литовська віце-провінція. В зв'язку із зростанням монастирів і ченців у 1736 було засновано литовську провінцію піарів.

При всіх піарських монастирях діяли колегії.

У 18311842 роках царська влада Росії закрила всі піарські монастирі і школи в Білорусі та Литві, в 1863 у Польщі[4].

3 2021 року триває процес їхнього відновлення в Україні.

Вшанування

[ред. | ред. код]

Вулиця у Львові (тепер Некрасова).[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://piarista.hu/megjelent-a-catalogus-generalis/piarist province of Hungary.
  2. Пиаристы // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIIIа. — С. 773.
  3. ПІЯРИ
  4. Антонець, Наталія (12 червня 2020). ДО ІСТОРІЇ ТВОРЕННЯ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: МАРІЯ ГРІНЧЕНКО (М. ЗАГІРНЯ) (1863–1928). ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ НАУКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ - Том 2. Міжнародний центр наукових досліджень. doi:10.36074/12.06.2020.v2.01. Процитовано 17 червня 2020.
  5. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Література

[ред. | ред. код]