Абрамова Людмила Володимирівна
Абрамова Людмила Володимирівна | |
---|---|
рос. Людмила Владимировна Абрамова | |
Ім'я при народженні | Абрамова Людмила Володимирівна |
Дата народження | 16 серпня 1939[1] |
Місце народження | Москва, СРСР |
Дата смерті | 17 лютого 2023[2] (83 роки) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Громадянство | СРСР → Росія |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | Актриса, Сценарист |
IMDb | ID 1135050 |
Абрамова Людмила Володимирівна у Вікісховищі |
Людмила Володимирівна Абрамова (16 серпня 1939, Москва — 17 лютого 2023, там само) — радянська актриса і сценарист. Друга дружина Володимира Висоцького, мати акторів Аркадія Висоцького і Микити Висоцького.
Батько — редактор видавництва «Хімія», мати отримала дві вищі освіти: до війни закінчила механіко-математичний факультет МГУ, а після війни — Військовий інститут іноземних мов.
Людмила жила в квартирі з батьками, сестрою і бабусею Любов'ю Борисівною, бабуся знала напам'ять багато віршів, вірші Миколи Гумільова та Анни Ахматової, з Ахматової були знайомі брат і сестра її бабусі.
Ще в роки навчання у ВДІКу, в 1961 році на зйомках картини «713-й просить посадку» познайомилася з Володимиром Висоцьким, стала його дружиною і матір'ю його синів — Аркадія і Микити.
У 1963 році закінчила ВДІК (майстерня М. І. Ромма), з нею на одному курсі навчалися Андрій Смирнов і Андрій Кончаловський.
У 1960-і—1970-і роки знімалася в художніх фільмах.
У 1984 році був знятий фільм «Поки не випав сніг…» за її сценарієм.
У 1991 році опублікувала книгу спогадів про Володимира Висоцького «Факти його біографії».
У 1990-х—2000-х роках брала участь в документальних картинах.
На пенсії викладала в одному зі столичних ліцеїв. Працювала художнім керівником Дирекції зі створення музею В. Висоцького[3].
2012 році у видавництві Текст вийшов складений Л. В. Абрамової посмертна збірка творів її близької подруги Діни Калинівської, що включив розповіді і моноп'єса з творчої спадщини письменниці.
Також з зберігається у Людмили Абрамової архіву письменниці в московському єврейському культурному центрі на Великій Нікітській у 2009 році була організована виставка декоративних шкатулок Письменник Діна Калиновська і її коробки.
Померла 17 лютого 2023 року у Москві в 83-річному віці[4].
- Чоловік (з 25.07.1965; розлучення 10.02.1970 В. С. Висоцький (1938—1980) — актор театру і кіно, поет, автор-виконавець.
- син Аркадій (нар. 29 листопада 1962) — актор, кіносценарист.
- 5 онуків: Володимир, Наталія, Микита, Михайло і Марія.
- син Микита (нар. 8 серпня 1964) — актор, режисер, сценарист.
- 3 онука: Данило, Семен і Віктор, внучка Ніна Висоцька (нар. 2013).
- син Аркадій (нар. 29 листопада 1962) — актор, кіносценарист.
- Чоловік (з 1971 по 1990-і)[5] — Юрій Петрович Овчаренко (нар. 3 грудня 1935) — інженер-механік.[6]
- дочка — Серафима Юріївна Овчаренко (нар. 27 квітня 1973).
- 1962 — 713-й просить посадку — Єва Прістлі
- 1966 — Східний коридор — Олена
- 1969 — Не жити мені без тебе, Юсте
- 1977 — Червоний чорнозем — епізод
- 1989 — Я не люблю…
- 1998 — Щоб пам'ятали, Фільм 41: Володимир Висоцький
- 2006 — Як йшли кумири
- 2006 — Володимир Висоцький
- 2006 — Людмила Марченко
- 2008 — Володимир Висоцький. Я прийду по ваші душі!
- 2010 — Світлана Світлична. світити завжди
- 2011 — Висоцький. Останній рік
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ https://rg.ru/2023/02/18/umerla-aktrisa-liudmila-abramova-byvshaia-zhena-vladimira-vysockogo.html
- ↑ Л. В. Абрамова на сайте «Личности». Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ https://sorokanews.ru/2023/02/18/umerla-byvshaya-zhena-vladimira-vysockogo/
- ↑ Был ли Высоцкий счастлив? | ИСРАГЕО. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ 5 любимых женщин Высоцкого. Иза Жукова, Людмила Абрамова, Марина Влади… — Юрий Сушко — Google Книги. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 20 травня 2022.
- Абрамова Л. В., Перевозчиков В. К. Факты его биографии: Людмила Абрамова о Владимире Высоцком. — М. : Россия молодая, 1991. — 112 с. — ISBN 5-86646-003-3. (рос.)
- Новиков В. И. Высоцкий. — М. : Молодая гвардия, 2013. — С. 77, 150, 464. — (Жизнь замечательных людей) — 10000 прим. — ISBN 978-5-235-03554-6. (рос.)
|
Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |