Абсолюція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Абсолюція (лат. abso-lutio — звільнення, виправдання) —

  1. Постанова суду, за якою підсудний звільняється від покарання.
  2. У католицизмі — відпущення гріхів.

Абсолюція як юридичний термін може позначати вирок судді, за яким відповідач у цивільних справах звільняється від пред'явлених до нього вимог, а обвинувачений по кримінальних - від звинувачення через брак доказів.

В загальному праві абсолюція синонім виправдання "excuse", іноді також синонім амністії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.
  • Тышкевич С. Краткий латинско-русский богословский словарь / С. Тышкевич. – New York : Russian Center, Fordham University, 1954. – 130 с.
  • Бибик С. П. Словник іншомовних слів : тлумачення, словотворення та слововживання / С. П. Бибик, Г. М. Сюта ; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Х. : Фоліо, 2006. – 623 с.
  • Webster M. Webster's New Dictionary of Synonyms / M. Webster. – U.S.A. Massachusetts : Springfield, 1984. – 942 p.


Папська символіка Це незавершена стаття про Католицтво.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.