Абсурдизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Абсурди́зм (Абсурду філософія) — система поглядів, яка стверджує, що всі намагання людини пізнати сенс життя марні з огляду на те, що такого сенсу не існує (принаймні для людства).

Загалом, це вчення є пов'язане з екзистенціалізмом, але їх не слід плутати. Власне термін «абсурдизм» вперше вжито Альбером Камю у «Міфі про Сізіфа».

Опис[ред. | ред. код]

У марксистській трактовці «Абсурду філософія» має апологетичний характер щодо буржуазного суспільства; різновид екзистенціалізму. Засновник «Абсурду філософії» Альбер Камю твердить, що будь-яка спроба раціонально осмислити життя породжує абсурдну ситуацію, думку про самогубство. Питання «жити чи не жити» вважається «основним питанням філософії». Щоб уникнути самогубства, слід, на думку Камю, жити за принципом «немає завтрашнього дня», є лише сьогоднішній. «Авангардна філософія» ідеалістично абсолютизує «критичні ситуації» (нещастя, хворобу тощо) в житті людини, проголошуючи їх постійність. Заперечуючи суспільні закономірності, відкидаючи будь-які спроби революціонного перетворення дійсності.[1]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. І. В. Бичко. Абсурду філософія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 14.