Сізіф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сізі́ф або Сісі́ф (грец. Σίσυφος) — напівлегендарний цар міста Ефіри (Коринфа), батько Главка, засновник династії Сізіфідів.

Сізіф звів навколо міста мури (можливо й на місці старих валів), облаштував джерела питної води, встановив певні кордони із сусідніми державами, позначені межевими каменями. Роздратовані сусіди розповідали, що під ними цар ховав тіла вбитих ним людей. Сізіфа шанували як засновника Істмійських ігор - на честь свого загиблого небожа Мелікерта, тіло якого знайшов і поховав біля Корінфа. Довге правління Сізіфа сприяло виникненню ще однієї легенди - про те, як цар ув'язнив власну смерть.

Постать Сізіфа взагалі пов'язана з численними міфами, в яких він виступає як син Еола й Енарети, чоловік плеяди Меропи, улюбленець богів. Зевс нібито запрошував його на олімпійські бенкети; він освіжав своє тіло нектаром та амбросією. Незважаючи на багатство, Сізіф нібито нападав на подорожніх і грабував їх.

За іншою версією, допущений бенкетувати на Олімпі, Сізіф виказав людям таємниці богів, а річковому богові Асопу розповів, де Зевс заховав викрадену Егіну. Щоб покарати зухвальця, Зевс послав до нього бога смерті Танатоса. Однак Сізіф закував Смерть у кайдани, і на землі перестали вмирати люди. Аїд пішов із скаргою до Зевса, і той послав Ареса звільнити Танатоса. Коли Арес визволив Смерть, Сізіф не намагався її уникнути, а вмираючи, звелів своїй дружині не влаштовувати поховальних церемоній. В Аїді він відпросився на землю нібито для того, щоб покарати дружину за порушення священних звичаїв, проте назад не повернувся. За ним послали Гермеса, який знову привів Сізіфа до Аїду. Боги жорстоко покарали його за всі провини: він мусив викочувати на високу гору камінь, який, досягши вершини, щоразу скочувався вниз.

Міф про Сізіфа багато разів використовувався в літературі (Есхіл, Евріпід, Софокл, Крітій) та в мистецтві (наприклад, однойменна картина Тіціана), у транзакційному аналізі. У переносному значенні вислів сізіфів труд — це безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]