Перейти до вмісту

Австро-угорський гульден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Австро-угорський гульден
1000 гульденів (1880) 1 гульден (1867)
1000 гульденів
(1880) 		1 гульден
(1867)
Країна Австро-Угорщина
Складові
1⁄60 (до 1857)
1⁄100 (з 1857) 		крейцер
Символ Fl. (лат.), Ft. (угор.), злр. (укр.)
Монети 5⁄10, 1, 4, 5, 10, 20 крейцерів; 1⁄4, 1, 2, 4, 8 гульденів; 1, 2 союзних талера (1+1⁄2 Fl., 3 Fl.)
Банкноти 1, 5, 10, 50, 100, 1,000 гульденів
Центральний банк Австро-Угорський банк

Австрійський (австро-угорський) гу́льден (флори́н) — основна грошова одиниця Австрійської імперії (у 1857—1867 роках), а потім — Австро-Угорщини (у 1867—1892 роках). 1892 замість гульдена запровадили австро-угорську крону.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови і грошова реформа 1857 року

[ред. | ред. код]

До 1850-х років в Австрійській імперії назріла необхідність зміни грошової системи, використовуючи певну політичну й економічну стабілізацію в державі уряд розпочав підготовку до проведення грошової реформи. При цьому він сподівався на зближення з німецькими державами. Певною мірою це стало продовженням традицій, зароджених у середині XVIII століття, коли було закладено основи Австрійсько-баварської конвенційної монетної системи[de]. Наступними кроками у цьому напрямі стало створення 1815 року Німецького Союзу, частина членів якого тяжіли до Австрії, яка намагалася не допустити домінування у ньому Пруссії. Важливу роль у пропагуванні монетних реформ виконував утворений 1833 року Митний Союз, який об'єднав 18 німецьких держав. Його завдання полягало у підготовці до політичного та економічного об'єднання Німеччини шляхом ліквідації митних бар'єрів та уніфікації монетних систем. 1837 року низка держав Південної Німеччини — членів Митного Союзу — уклали Південнонімецьку монетну конвенцію. Наступного року Пруссія підписала з ними Дрезденську конвенцію, згідно з якою два прусських талери мали відповідати трьом південнонімецьким гульденам. Дана конвенція грунтувался на засадах срібного монометалізму — грошової системи, за якої основним мірилом вартості та законним засобом платежу було срібло[1].

Намагаючись посилити свій вплив на німецькі держави, австрійський уряд ще 1853 року запропонував Пруссії укласти митний договір з Австрією і запровадити на території обох держав єдину грошову одиницю на засадах золотого монометалізму. Однак прусський уряд відмовився від пропозицій, наполягаючи на визнанні срібла основним валютним металом. Австрійський міністр фінансів барон Андрес фон Баумгартнер[de] не погоджувався з цим, висуваючи свої економічні аргументи. Така позиція міністра не узгоджувалася з політичними планами імперії, що спричинило заміну його палким прихильником ідеї німецького єднання Карлом Людвігом фон Бруком[de]. 1856 року за його ініціативою у Відні відбувся австро-німецький монетний конгрес, на якому виробили засади майбутнього монетного союзу. 24 січня 1857 року Австрія і держави Німецького Митного Союзу підписали Віденську монетну конвенцію, яка уніфікувала їхні валютні системи. На її основі в обіг запроваджувалася так звана «союзна монета» («vereinsmunze»). Основним її номіналом був союзний талер («vereinstaler»). Новою спільною монетно-ваговою одиницею, замість кельнської марки, став так званий важкий «митний фунт[en]» («zollpfund») вагою 500 г. З фунта срібла 900-ої проби карбували 30 союзних талерів, що дорівнювали 45 австрійським гульденам. Таким чином вага союзного талера становила 18,518 г (16,666 г чистого срібла). Протягом 1857—1867 років на монетних дворах у Відні, Кремниці, Празі, Карлсбурзі, а також у Мілані та Венеції випустили понад 30 мільйонів союзних талерів. Крім цього, у 1865—1867 роках у Відні виготовили понад 25 тисяч подвійних союзних талерів[1].

Для потреб міжнародної торгівлі і здійснення міждержавних платежів випускалися спеціальні золоті торгові монети номіналом в 1 та 1⁄2 крони. Крона карбувалась із золота 900-ої проби і важила 11,111 г. Цих золотих номіналів випустили небагато: понад 790 тисяч 1-кронових і 27 тисяч 1⁄2-кронових монет. У внутрішньому грошовому обігу крони оцінювалися у 12 флоринів 6 крейцерів, а 1⁄2 крон — 6 флоринів 33 крейцери. Крім того, Австрія зберегла за собою право карбувати так звані талери Марії Терезії, які використовувалися для торгівлі з країнами Сходу. Вони оцінювалися у 2 флорини 10 крейцерів, а їх метрологічні показники дорівнювали конвенційній монетній стопі 1753 року[1].

Подальшим кроком грошової реформи стала зміна внутрішньої монетної системи Австрійської імперії. Замість віденської валюти, введеної 1816 року, імператорським указом від 19 вересня 1857 року запровадили австрійську валюту (oesterreichiscfie wahrung), основним номіналом якої став флорин (гульден), що поділявся на 100 нових крейцерів. Одночасно встановлювався обмінний курс старої та нової валют: 1 гульден монетами, випущеними за конвенційною монетною стопою, обмінювався на 1,05 гульдена австрійської валюти, а 1 гульден віденської валюти мав дорівнювати 0,42 гульдена австрійської валюти. Згідно імператорського указу від 1 грудня 1858 року нова валюта стала єдиним законним платіжним засобом[1].

Одночасно з запровадженням у країні системи срібного монометалізму і проведенням внутрішньої грошової реформи змінили й структуру монетних номіналів. З 19 вересня 1857 року на монетних дворах у Відні, Кремниці, Карлсбурзі та Венеції, а з наступного року й у Мілані розпочалася емісія нових гульденів, які випускалися зі срібла 900-ої проби вагою 12,35 г (11,11 чистого срібла). З 1868 року карбування цих монет в австрійській частині монархії зосередили лише на Віденському монетному дворі. З 1859 року розпочалося виробництво 2-флоринових монет. Повновартісними монетами вважалися також 1⁄4 флорина, що карбувалися зі срібла 520-ої проби (вага 5,34 г, у тому числі 2,77 г чистого срібла). Розмінними номіналами були білонні 5 та 10 нових крейцерів[1].

Зазнали змін і метрологічні показники емісії мідних монет. З віденського центнера міді (50 кг) карбували монет на суму 160 гульденів австрійської валюти. З 1858 року на всіх монетних дворах імперії карбувалися мідні монети номіналом 5/10 та 1 новий крейцер, а з 21 жовтня 1860 року в обіг ввели ще й 4 крейцери. Монети карбувались у доволі значних обсягах. У 1857—1867 роках виготовили близько 100 мільйонів 5/10-крейцерових, близько 1361 мільйонів 1-крейцерових, близько 43,7 мільйонів 4-крейцерових, понад 7,9 мільйони 5-крейцерових, близько 4,7 мільйонів 10-крейцерових, близько 200 мільйонів 1⁄4-флоринових, близько 48 мільйонів флоринів та близько 1 мільйон 2-флоринових монет. Крім загальноімперських емісій, до 1862 року випускались також монети для італійських провінцій Австрії. У Мілані та Венеції карбували з міді монети в 1, 3, 5, 10 та 15 чентезимо, а згодом — 5/10 та 1 нове сольдо. Зі срібла випускали 1/2 та 1 ліру, 1/2 (3 ліри) та 1 скудо, а із золота — 1/2 соврано (20 лір) вартістю 6 % гульдена та соврано (40 лір). Попри значні обсяги випуску, в країні надалі відчувався брак монет. Станом на 1868 рік, на одного жителя монархії, яка тоді налічувала майже 35 мільйонів населення, припадало монет на суму 7,2 флорина, чого було явно недостатньо[1].

Одним із головних завдань грошової реформи 1857 року стала уніфікація монетно-грошової системи Австрійської імперії. З 1858 року новозапроваджену австрійську валюту оголосли єдиною законною на всій території імперії. Для полегшення обміну різноманітних монет попереднього карбування на нову монету, 27 квітня 1858 року вийшов імперторський указ, який встановлював співвідношення між ними. Так, 2 гульдени конвенційної монети обмінювалися на 2 гульдени 10 крейцерів австрійської валюти, 3 крейцери конвенційної монети — на 5 крейцерів австрійської валюти, 6 крейцерів випуску 1848—1849 років — на 10 крейцерів австрійської валюти, 1 крейцер 1851 року — на 1,5 крейцера австрійської валюти тощо. 12 серпня 1858 року Міністерство фінансів оприлюднило офіційний перелік монет, які залишалися законними засобами обігу. Він містив як монети нового австрійського карбування, так і монети союзних держав. До завершення обмінної операції, тимчасово дозволялось використання монет попередніх австрійських емісій[1].

Одночасно проводився обмін паперових грошових знаків. При цьому з квітня по жовтень 1858 року 250 гульденів віденської валюти дорівнювали 100 гульденам конвенційною монетою. Були встановлені терміни вилучення з обігу банкнот різних номіналів та емісій. Так, банкноти номіналом 1000 гульденів конвенційною монетою обмінювалися до 30 червня 1858 року, 50 та 100 гульденів — до 31 серпня 1858 року, а 10 гульденів — до 31 жовтня того ж року. Проте ці терміни часто продовжувалися. Так, 10-гульденові банкноти на Буковині обмінювалися до березня 1860 року. З 1 листопада 1858 року Привілейований Національний Банк Австрії розпочав емісію банкнот номіналом 10, 100 та 1000 гульденів австрійської валюти. Ще раніше, з 1 січня цього ж року, в обігу з'явилися банкноти номіналом 1, 10, 100 та 1000 гульденів. Ці паперові грошові знаки на третину були забезпечені срібною та золотою монетою[1].

Перші кроки грошової реформи дали позитивні результати. Уряду вдалося скоротити дефіцит державного бюджету, суттєво зменшити кількість банкнот в обігу. Вільний обмін банкнот на золоту та срібну монету тривав із 30 серпня 1858-го до 29 квітня 1859 року. Проте початок війни з П'ємонтом та Францією 1859 року завдав нищівного удару по грошово-фінансовій системі Австрійської імперії. З обігу знову почала зникати повновартісна монета, для покриття воєнних видатків уряд вдався до емісії банкнот. Особливо гостро відчувався брак дрібної розмінної монети номіналом 5 та 10 крейцерів. У зв'язку з цим випустили банкноти номіналом 10 крейцерів на суму понад 12,3 мільйонів гульденів. З 1 травня 1859 року розпочалася емісія банкнот номіналом 5, 10 та 100 гульденів. Надалі становище австрійських фінансів ще більше погіршилось внаслідок невдалої війни з Пруссією 1866 року. Значно зросло ажіо при обміні банкнот на монету: 1867 року воно перевищило 30 % і на цьому рівні утримувалось ще декілька років. В обігу перебували монети на суму 13,8 мільйонів гульденів австрійської валюти та банкнот на 499,8 мільйонів гульденів. Дефіцит державного бюджету знову почав зростати і 1867 року він наблизився до 60 мільйонів гульденів. Для його ліквідації уряд узяв позику банкнотами на суму 60 мільйонів гульденів та векселями на суму 30 мільйонів гульденів. Значну частину цих грошей використали для сплати воєнних репарацій Пруссії[1] .

Не витримав випробувань і Монетний союз з німецькими державами, з якого Австрія вийшла після поразки у війні 1866 року. Певна альтернатива для австрійської фінансово-грошової політики виникла після переговорів з Францією та іншими країнами — членами Латинського монетного союзу. Створений наприкінці 1865 року, цей союз об'єднував Францію, Бельгію, Італію та Швейцарію, а з 1869 року — і Грецію. Всі вони зобов'язалися запровадити систему біметалізму при співвідношенні золота до срібла як 1:15,5. Основною грошовою одиницею союзу став французький франк масою 6 г (4,5 г чистого срібла). Після тривалих консультацій Австро-Угорщина запровадила окремі засади монетного господарства, прийняті в країнах Латинського монетного союзу. 1870 року серед правлячої еліти монархії посилилось переконання у необхідності запровадження в країні системи золотого монометалізму. З цією метою розпочалося карбування золотих монет номіналом 4 та 8 флоринів, що метрологічно дорівнювали французьким 10- та 20-франковим монетам. Дана емісія, що велася у двох версіях — австрійській та угорській — продовжувалася до 1892 року[1].

Після утворення Австро-Угорщини

[ред. | ред. код]

Утворення 1867 року дуалістичної Австро-Угорської імперії внесло певні зміни в організацію монетно-грошового господарства країни. На території імперії запроваджувались єдині засади монетної справи, у тому числі єдина монетна стопа. Разом з тим банкноти та монети отримали нове графічне оформлення: монети, котрі карбувалися для австрійської частини монархії, містили зображення двоголового орла та легенди латинською мовою. На угорських монетах вміщувався герб Угорського королівства або корона святого Іштвана, а легенди на них вказувалися угорською мовою. З 1868 року, монетні двори імперії випускали торгові монети із золота (1 та 4 дукати) та срібла (талери Марії Терезії), а також обігові — 2, 1 і 1/4 гульдена, 20, 10, 1 і 5/10 крейцера. Одночасно в країні проводилась політика централізації монетної емісії. Крім цього, з 1868 року на землях австрійської частини монархії функціонував лише Віденський монетний двір, а на угорських землях — Кремницький та Карсбурзький (закритий 1871 року). Відтоді і аж до розпаду Австро-Угорщини монети карбували лише у Відні та Кремниці[1].

Параметри монет дуалістичної монархії в основному дорівнювали монетній стопі 1857 року. Зміни стосувалися лише монет номіналом 10 та 20 крейцерів, які у значних обсягах випускалися у 1868—1872 роках. 1870 року з обігу вилучили монети номіналом 6 крейцерів, випущені у 1848—1849 роках, їх прирівняли до 10 нових крейцерів. Упродовж 1867—1891 років монетні двори імперії виготовили мідної та срібної монети на суму не менше 350 мільйонів флоринів, з них близько 267 мільйонів становили 1-флоринові монети. Значними були й обсяги карбування золотих монет. Окрім традиційних 1- та 4-дукатових монет, зростала частка монет у 4 та 8 флоринів. Разом з тим значна частина цих монет використовувалася для проведення зовнішньоторговельних операцій[1].

Суттєво зросли й обсяги банкнот, якими уряд намагався покрити величезні видатки, пов'язані з австро-прусською війною, а також з втратою Шлезвігу та Венеції. 7 липня 1866 року випустили нові банкноти номіналом 50, 5 і 1 гульден, яким надали примусовий обіговий курс. Загальна кількість банкнот у грошовому обігу імперії постійно зростала. Якщо 1849 року в обігу перебувало банкнот на суму понад 313 мільйонів гульденів, то 1866 року ця сума становила понад 499,7 мільйонів гульденів, а 1870 року — 649 мільйонів гульденів. Держава знову опинилася на грані фінансової катастрофи. Наслідком австро-угорських домовленостей 1867 року стали зміни засад емісії банкнот. Надалі написи на одному боці банкноти виконувалися німецькою мовою, на другому — угорською. В обігу з'явилися банкноти Центральної рахункової каси номіналом 1 (емісії 1882 і 1888 років), 5 (емісія 1881 року) та 50 гульденів (емісія 1884 року) гульденів. 1880 року в обіг запровадили банкноти Австро-Угорського Банку номіналом 1000, 100 та 1 гульден[1].

Різке зростання обсягів світового видобутку срібла призвело до небаченого падіння вартості цього дорогоцінного металу. 1873 року стався великий біржовий крах. Грошова система Австро-Угорщини, у якій головним валютним металом було срібло, відразу ж відчула згубні наслідки цього процесу. Вартість срібних монет почала зменшуватися. Для зупинення негативних тенденцій уряд ще 1872 року припинив карбування на Віденському монетному дворі білонних монет номіналом 20 і 10 крейцерів. Після 1875 року не емітували також 1⁄4-гульденові монети. Однак, попри ці заходи, негативні тенденції у монетному обігу імперії продовжували посилюватися[1].

1878 року курс повновартісних срібних монет впав нижче вартості банкнот. Особливо негативно на стан грошового обігу країни впливала система вільного карбування срібної монети, яку скасували лише 1879 року, але курс різних видів валюти продовжував коливатися. Так, 1889 року за 100 гульденів у золоті платили 118,58 гульдена у банкнотах, або 144,33 гульдена у срібній монеті. В умовах падіння на світових ринках вартості срібла цей метал став непридатним як засіб грошового обігу та основне мірило вартості. З огляду на це, уряд, слідом за іншими західноєвропейськими країнами, розпочав підготовку до грошової реформи — запровадження в Австро-Угорщині золотого монометалізму[1].

Після відповідної підготовки 1892 року імператор Франц Йосиф I разом з міністрами Штайнбахом, Тааффом та Шонборном в Оффензеє підписав закон про запровадження золотої кронової валюти. Закон ознаменував перехід країни до системи золотого монометалізму, основною грошово-лічильною одиницею в державі стала золота крона (корона), що поділялася на 100 гелерів[1].

Купівельна спроможність

[ред. | ред. код]

Монетно-грошовий обіг австрійської валюти був тісно пов'язаний з системою ціноутворення та оплати праці. Наприклад, 1862 року річна оплата праці вчителя реальної школи у Снятині становила 800 флоринів австрійської валюти. Щомісячна заробітна плата професора університету перевищувала 300 флоринів. 1890 роу некваліфікований робітник у Перемишлі отримував 68 крейцерів за день, тоді як майстер-муляр — 1,5 флорина. Тоді ж орендна плата за використання моргу (0,56 га) поля виносила 24 флорини на рік, а податкові платежі сільського десятиморгового господарства щорічно сплачувались в розмірі 70—75 флоринів. Ціни на окремі види товарів та послуг були такими: 1866 року чоботи коштували 8 флоринів, фунт ковбаси — 50 крейцерів, 1 кг пшеничного хліба — 14 крейцерів, центнер картоплі — 1 флорин. Упродовж другої половини XIX століття зростання цін та зміни оплати праці були незначними.

Монети

[ред. | ред. код]

Монети австрійського типу

[ред. | ред. код]

Звичайні випуски

[ред. | ред. код]
Монети Австрії 1857—1892 років
Зображення Номінал Діаметр
(мм) 		Маса
(г)		 Опис Роки
карбування
Аверс Реверс Гурт Аверс Реверс
5⁄10 крейцера 17 1,667 Гладкий Номінал, дата, знак монетного двору «K•K•OESTERREICHISCHE SCHEIDEMÜNZE»,[A 1]
малий орел (перо не торкається кулі) 		1858–1861, 1863—1866
Номінал, дата, без знака монетного двору 1877, 1881, 1885
«K•K•OESTERREICHISCHE SCHEIDEMÜNZE»,
великий орел (перо торкається кулі) 		1885, 1891
1 крейцер 19 3,333 Номінал, дата, знак монетного двору «K•K•OESTERREICHISCHE SCHEIDEMÜNZE»,
маленький орел (перо не торкається кулі) 		1858–1863, 1873
Номінал, дата, без знака монетного двору 1878, 1879, 1881
«K•K•OESTERREICHISCHE SCHEIDEMÜNZE»,
великий орел (перо торкається кулі) 		1885, 1891
4 крейцера 27 13,333 Номінал, дата, знак монетного двору «K•K•OESTERREICHISCHE SCHEIDEMÜNZE»,
великий орел 		1860, 1861, 1864
5 крейцерів 16 1,333 g
375 ‰ Ag, 625 ‰ Cu 		Рифлений «SCHEIDE MÜNZE», корона, номінал, знак монетного двору «FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,[A 2] Франц Йосиф I 1858–1860, 1863, 1864
«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф І з густішою бородою 		1867
10 крейцерів 18 2,000
500 ‰ Ag, 500 ‰ Cu 		«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф I 		1858–1865
«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф І з густішою бородою 		1867
1,666 g
400 ‰ Ag, 600 ‰ Cu 		Гладкий «HVNGAR•BOHEM•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,[A 3],
дата, великий орел, номінал в гербі, без знака монетного двору 		«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,[A 4]
Франц Йосиф I 		1868–1872
20 крейцерів 21 2,666
500 ‰ Ag, 500 ‰ Cu 		1868–1870, 1872
1⁄4 гульдена 23 5,341
520 ‰ Ag, 480 ‰ Cu 		«VIRIBVS VNITIS»[A 5] «HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,[A 6]
дата, великий орел, мала цифра номіналу, нахилена лінія дробу 		«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф I, знак монетного двору 		1857–1859
«HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
дата, малий орел, більша цифра номіналу, пряма лінія дробу 		1859–1865
«HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A•», дата, малий орел, більша цифра номіналу, пряма лінія дробу «FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф I з густішою бородою, знак монетного двору 		1866
«HVNGAR•BOHEM•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
маленький орел, більша цифра номіналу, пряма лінія дробу 		1867–1871
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф I з густішою бородою, без знака монетного двору 		1872–1875
1 гульден 29 12,345
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
дата, великий орел, номінал 		«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф І, знак монетного двору, петля вінка висока 		1857–1866
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф І, знак монетного двору, петля вінка низька 		1866
«HVNGAR•BOHEM•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
дата, великий орел, номінал 		1867–1872
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф І, знак монетного двору, петля вінка низька 		1872–1892
1 союзний талер
= 1 1⁄2 гульдена 		33 18,518
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«MIT VEREINTEN KRAEFTEN» «EIN VEREINSTHALER XXX EIN PFUND FEIN»,
дата, великий орел, без номіналу 		«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф І, знак монетного двору, петля вінка висока 		1857–1865
«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф І з густішою бородою, знак монетного двору, петля вінка низька 		1866–1867
2 гульдена 36 24,691
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«VIRIBVS VNITIS» «HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
дата, великий орел, номінал 		«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф І, знак монетного двору, петля вінка висока 		1858–1860, 1862—1865
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф І, знак монетного двору, петля вінка низька 		1866
«HVNGAR•BOHEM•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
дата, великий орел, номінал 		1867–1872
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф І, без знаку монетного двору, петля вінка низька 		1872–1892
2 союзних талера
= 3 гульдена 		41 37,037
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«MIT VEREINTEN KRAEFTEN» «ZWEI VEREINSTHALER XV EIN PFUND FEIN»,
дата, великий орел, без номіналу 		«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф I, знак монетного двору 		1865
«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф I з густішою бородою, знак монетного двору 		1866–1867
1 дукат 20 3,490
986 ‰ Au, 14 ‰ Cu 		Рифлений «HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
Орел, дата, без номіналу 		«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф I без бороди, голова праворуч, знак монетного двору 		1852–1859
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф I з бородою, голова праворуч, знак монетного двору 		1860–1865
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф I з густішою бородою, голова праворуч, знак монетного двору 		1866
«HVNGAR•BOHEM•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
Орел, дата, без номіналу 		1867–1872
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,
Франц Йосиф I з густішою бородою, голова праворуч, без знака монетного двору 		1872–1914
1915
(новороб)
1951
(Fehlprägung)
«REX•LOMB•ET•VEN•DALM•GAL•LOD•ILL•A•A•»,[A 7]
орел, дата «1898» під орлом, дата «1848-1851», без номіналу (спеціальне карбування до 50-річчя правління) 		«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTR•IMP•HVNG•BOH•REX»,[A 8]
Франц Йосиф I без бороди, голова ліворуч, знак монетного двору 		1898
4 дуката 40 13,960
986 ‰ Au, 14 ‰ Cu 		Рифлений «HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
орел, дата, номінал 		«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR•»,
Франц Йосиф I без бороди, лавровий вінок з ягодами, знак монетного двору 		1852–1859
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR•»,
Франц Йосиф I без бороди, лавровий вінок без ягід, знак монетного двору 		1854–1855
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR•»,
Франц Йосиф I з бородою, знак монетного двору 		1860–1865
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR•»,
Франц Йосиф I з густішою бородою, знак монетного двору 		1866
«HVNGAR•BOHEM•GAL•LOD•ILL•REX A•A•»,
орел, дата, номінал 		1867–1872
«FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR•»,
Франц Йосиф I з густішою бородою, без знака монетного двору 		1872–1914
1915
(новороб)
1⁄2 союзної крони 20 5,555
900 ‰ Au, 100 ‰ Cu 		«MIT VEREINTEN KRAEFTEN» «VEREINSMÜNZE 100 EIN PFUND FEIN»,
дата, номінал 		«FRANZ JOS•I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,[A 9]
Франц Йосиф I, знак монетного двору 		1858–1865
«FRANZ JOS•I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф І з густішою бородою, знак монетного двору 		1866
1 союзна крона 24 11,111
900 ‰ Au, 100 ‰ Cu 		«VEREINSMÜNZE 50 EIN PFUND FEIN»,
дата, номінал 		«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф I, знак монетного двору 		1858–1865
«FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,
Франц Йосиф І з густішою бородою, знак монетного двору 		1866
4 гульдена =
10 франків 		19 3,225
900 ‰ Au, 100 ‰ Cu 		«VIRIBVS VNITIS» «IMPERIVM AVSTRIACVM»,
орел, дата, номінал 		«FRANCISCVS•IOSEPHVS•I•D•G•IMPERATOR•ET•REX•»,[A 10]
Франц Йосиф I 		1870–1872, 1877—1878, 1881, 1883—1885, 1888—1891
1892
(новороб)
8 гульденів =
20 франків 		21 6,451
900 ‰ Au, 100 ‰ Cu 		1870–1891
1892
(Neuprägung)
Примітки:
  1. ↑ K•K•OESTERREICHISCHE SCHEIDEMÜNZE = Kaiserliche-Königliche Oesterreichische Scheidemünze
  2. ↑ FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH = Franz Joseph I von Gottes Gnaden Kaiser von Oesterreich
  3. ↑ HVNGAR•BOHEM•GAL•LOD•ILL•REX A•A• = Hvngariae Bohemiae Galiciae Lodomeriae Illyriae Rex Archidvx Avstriae = Ерцгерцог Австрії, король Угорщини, Богемії, Галичини, Лодомерії та Іллірії
  4. ↑ FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE•IMPERATOR = Franciscvs Iosephvs I Dei Gratia Avstriae Imperator = Франц Йосиф I, Божою милістю імператор Австрії
  5. ↑ VIRIBVS VNITIS = Viribus unitis = З об'єднаними силами (девіз імператора Франца Йосифа I)
  6. ↑ HVNG•BOH•LOMB•ET VEN•GAL•LOD•ILL•REX A•A• = Hvngariae Bohemiae Lombardiae et Venetiae Galiciae Lodomeriae Illyriae Rex Archidvx Avstriae = Ерцгерцог Австрії, король Угорщини, Богемії, Галичини, Лодомерії та Іллірії
  7. ↑ REX•LOMB•ET•VEN•DALM•GAL•LOD•ILL•A•A• = Rex Lombardiae et Venetiae Dalmatiae Galiciae Lodomeriae Illyriae Archidvx Avstriae = Король Ломбардії і Венеції, Далмації, Галичини, Лодомерії та Іллірії, Ерцгерцог Австрійський
  8. ↑ FRANC•IOS•I•D•G•AVSTR•IMP•HVNG•BOH•REX = Franciscus Iosephvs I Dei Gratia Avstriae Imperator Hvngariae Bohemiae Rex = Франц Йосиф I, Божою милістю імператор Австрії, король Угорщини та Чехії
  9. ↑ FRANZ JOS•I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH = Franz Joseph I von Gottes Gnaden Kaiser von Oesterreich
  10. ↑ FRANCISCVS•IOSEPHVS•I•D•G•IMPERATOR•ET•REX• = Franziscvs Josephvs I Dei Gratia Imperator et Rex = Франц Йосиф І, Божою милістю імператор і король

Спеціальні випуски

[ред. | ред. код]
Монети Австрії спеціальних випусків 1857—1892 років (вибірково)
Зображення Номінал Діаметр
(мм) 		Маса
(г)		 Опис Роки
карбування
Аверс Реверс Гурт Аверс Реверс
2 союзних талери ( = 3 гульдена) «Завершення будівництва Південної залізниці»
2
союзних талери
( = 3 гульдена) 		41 37,037
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«VOLLENDUNG DER OESTERREICHISCHEN SÜDBAHN», «2•VEREINS THALER», маяк, герби Відня та Трієста, локомотив і корабель, орел, дата «FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH»,[A 1] Франц Йосиф І, знак монетного двору «А», під портретом дрібні літери «C•R•»[A 2]
1 варіант: кінчик лаврового листка закінчується на K;
2 варіант: кінчик лаврового листка закінчуються на A, CR під головою з малим інтервалом;
3 варіант: кінчик лаврового листа закінчуються на A, CR під головою з великим інтервалом
(існує кілька новоробів монети: 1 варіант — біля герба Відня дата «1973», а біля герба Трієста дата «1983», під основою маяка написи «NUMISMATICA ISTRIA» і «TRIESTE»; 2 варіант — дрібний напис «BIJ» під основою маяка) 		1857
1 союзний талер (нагородна монета за стрільбу) «III Німецькі федеральні змагання зі стрільби у Відні»
1
талер[2][3] 		16,88 «III DEUTSCHES BUNDES-SCHIESSEN WIEN 1868», орел з віденським гербом,
«1 Fthlr»[A 3] 		«WIR WOLLEN SEIN EIN EINIG VOLK VON BRÜDERN», unter Bildnis klein «SEIDAN»[A 4] 1868
2 гульдени «Віденський стрілецький клуб» (стрілецький приз)
2
гульдени 		36 24,691
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«FEST FREI SCHIESSEN VOM WIENER SCHÜTZEN VEREIN», двоголовий орел з гербом Відня та імператорською короною, номінал «2 FL», дата, під портретом дрібний напис «F. GAUL»[A 5]. Існує кілька видів новоробів: 1 варіант — під портретом дрібний напис «R•1973•KOLARSKY»[A 6])[4][5]; 2 варіант — позначення номіналу «2 FL•» і «4 DC•»[4][5][6][7] Франц Йосиф I, дубові та лаврові вінки 1873
1 гульден «Шахта Пршибрам — досягнення глибини 1000 метрів»
1
гульден 		29 12,346
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«VIRIBVS VNITIS»[A 7] «UPOMINKA NA DOSAŽENOU KOLMOU HLOUBKU 1000 METRŮ»,[A 8] «ZUR ERINNERUNG AN DIE ERREICHTE SAIGERTEUFE VON 1000 METER», «PŘIBRAM», дата, лавровий вінок, молот і кувалда «FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR»,[A 9] Франц Йосиф I. 1875
1 талер («Раксалпський талер») «Відкриття будинку Карла Людвіга на річці Раксальп»
1
талер[8] 		33,21 або 33,80 18,50 або 18,55 «MIT HERZ UND HAND FUERS ALPENLAND» «ZUR ERÖFFNUNG DES CARL LUDWIG HAUSES AUF DER RAXALPE IM SEPTEMBER 1877 *», краєвид на притулок, «GEDENKTHALER» «CARL LUDWIG ERZHERZOG V. ÖSTERREICH PROTECTOR D. ÖSTERREICHISCHEN TOURISTEN CLUB *», ерцгерцог Карл Людвіг 1877
2 гульдени «Срібна річниця весілля»
2
гульдени 		36 24,691 g
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«ZWEI GVLDEN XLV KÉT FORINT» «*QVINTVM•MATRIMONII•LVSTRVM•CELEBRANT•
XXIV•APRILIS•MDCCCLXXIX»,[A 10] фортуна, що сидить з рогом достатку 		«*FRANC•IOS•I•D•G•AVSTR•IMP•ET•HVNG•REX•AP•
*ELISABETHA•IMP•ET•REG•»,[A 11] Франц Йосиф I та Єлизавета 		1879
Перші Австрійські федеральні змагання зі стрільби у Відні (стрілецький приз)
[9] 36 24,691
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«I. OESTERREICHISCHES BUNDESSCHIESSEN», орел «UEB AUG UND HAND FUER'S VATERLAND», алегоричні фігури, дата, ліворуч від портрета дрібний напис «A•SCHARFF»[A 12] 1880
1 талер («Нуміс-талер») Віденського нумізматичного товариства на честь 400-річчя талера
1
талер[10] 		28,43
 «400-JAEHR. THALER JVBILAEUM — D. NVMISM. GESELLSCH. — WIEN 1884» «SIGISMVNDVS*ARCHIDVX*AUSTRIE*»,[A 13] ерцгерцог Сигізмунд «FRANC•IOS•I•D•G• IMP•ET REX*MDCCCLXXXIV»,[A 14] Франц Йосиф I, ліворуч під портретом дрібний напис «A•Scharff» (новороби мають під портретом дрібні написи «A•PETER»[A 15] і «R•1974»)[11][12] 1884
Другі Австрійські федеральні змагання зі стрільби в Інсбруку (стрілецький приз)
[13] 36 24,691
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«ZWEITES:ŒSTERR:BVNDESSCHIESSEN:INNSBRVCK», коронований тірольський орел, дата «MAXIMILIAN:RŒM:KAISER:ERZH:Z:Œ:G:V:TIROL»,[A 16], портрет імператора Максиміліана в мисливському костюмі з арбалетом, під портретом дрібний напис «A•SCHARFF» und «BUSSON»[A 17] 1885
2 гульдени («DVO FLOR») «Відновлення роботи шахт Куттенберга»
2
гульдени 		36 24,691 g
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«PRIMITIAE FODIN • KVTTENB • AB AERARIO ITERVM SVSCEPTARVM * •»[14] «ECCL•S•BARBARAE PATRONAE FODIN•KVTTENBERGENSIVM»,[A 18] «DVO FLOR•», «ARG•PVRI•», MDCCCLXXXVII, Собор Св. Варвари в Кутна Горі, під портретом дрібний напис «A. NEUDECK»[A 19] (новороби мають під портретом дрібний напис «R 74 KOLARSKY»)[15] «FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE IMPERATOR», Франц Йосиф I. 1887
Треті Австрійські федеральні змагання зі стрільби у Граці (стрілецький приз)
2
флорини[16] 		36 24,691 g
900 ‰ Ag, 100 ‰ Cu 		«3. OESTERREICH. BUNDESSCHIESSEN IN GRAZ», Герб Граца в трилиснику, дата імператор Франц Йосиф I у мисливському костюмі стоїть на тлі гірського пейзажу 1889
Примітки:
  1. ↑ FRANZ JOSEPH I•V•G•G•KAISER V•OESTERREICH = Franz Joseph I von Gottes Gnaden Kaiser von Oesterreich
  2. ↑ C•R• = Carl Radnitzky (медальєр Карл Радницький, 1818—1901)
  3. ↑ 1 Fthlr = 1 Feinthaler
  4. ↑ SEIDAN = медальєр Венцель Сейдан (1817—1870)
  5. ↑ F. GAUL = Franz Gaul (медальєр Франц Гауль, 1802—1874)
  6. ↑ R•1973•KOLARSKY = медальєр Зденек Коларський (* 1931), карбувалися з нагоди 100-річчя (1873—1973)
  7. ↑ VIRIBVS VNITIS = Viribus unitis = З об'єднаними силами (девіз імператора Франца Йосифа I)
  8. ↑ UPOMINKA NA DOSAŽENOU KOLMOU HLOUBKU 1000 METRŮ = на згадку про досягнуту глибину 1000 метрів (чеська)
  9. ↑ FRANC•IOS•I•D•G•AVSTRIAE•IMPERATOR = Franciscvs Iosephvs I Dei Gratia Avstriae Imperator = Франц Йосиф I, Божою милістю імператор Австрії
  10. ↑ *QVINTVM•MATRIMONII•LVSTRVM•CELEBRANT•XXIV•APRILIS•MDCCCLXXIX = Вони святкують свою срібну річницю весілля (п'ять люстрів, або п'ять п'ятирічних періодів) 24 квітня 1879 року.
  11. ↑ *FRANC•IOS•I•D•G•AVSTR•IMP•ET•HVNG•REX•AP•*ELISABETHA•IMP•ET•REG• = Franciscvs Iosephvs I Dei Gratia Avstriae Imperator et Hvngariae Rex Apostolicus * Elisabetha Imperatrix et Regina = Франц Йосиф I, Божою милістю імператор Австрії та Апостольський король Угорщини * Єлизавета, імператриця та королева
  12. ↑ A•SCHARFF = Anton Scharff (медальєр Антон Шарф, 1845—1903)
  13. ↑ SIGISMVNDVS ARCHIDVX AUSTRIE = Сигізмунд, ерцгерцог Австрії
  14. ↑ FRANC•IOS•I•D•G• IMP•ET REX*MDCCCLXXXIV = Franciscvs Iosephvs I Dei Gratia Imperator et Rex MDCCCLXXXIV = Франц Йосиф I, Божою милістю імператор Австрії та король, 1884.
  15. ↑ A. PETER = Andrej Peter (медальєр Андрей Петер, 1912—2003)
  16. ↑ MAXIMILIAN:RŒM:KAISER:ERZH:Z:Œ:G:V:TIROL = Maximilian Rœmischer Kaiser Erzherzog zu Œsterreich, Graf von Tirol
  17. ↑ BUSSON = der Historiker Arnold Busson
  18. ↑ ECCL•S•BARBARAE PATRONAE FODIN•KVTTENBERGENSIVM = Ecclesia Sanctae Barbarae Patronae Fodinarvm Kvttenbergensivm = Костел Св. Варвари, покровительки копалень Кутна Гора
  19. ↑ A. NEUDECK = Andreas Neudeck (медальєр Андреас Нойдек, 1849—1914)

Монети угорського типу

[ред. | ред. код]
Монети Австро-Угорщини 1867—1892
Bild Номінал Діаметр
(мм) 		Маса
(г)		 Опис Роки
карбування
Аверс Реверс Гурт Аверс Реверс
5⁄10
крейцера 		17 1,667 Гладкий Номінал, дата, знак монетного двору «K•B•»[A 1] «MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ»,[A 2] Герб Угорщини середнього розміру 1882 KB
1
крейцер 		19 3,333 Номінал, дата, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•»[A 3] «MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ», Герб Угорщини малого розміру з ангелами 1868 KB — 1869 KB,
1872 KB — 1873 KB,
1868 GY.F
Номінал, дата, знак монетного двору «K•B•» «MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ», Герб Угорщини середнього розміру 1878 KB — 1879 KB,
1881 KB — 1883 KB,
1885 KB — 1888 KB
«MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ», Герб Угорщини (включно з Гербом Фіуме) 1891 KB — 1892 KB
4
крейцера 		27 13,333 Номінал, дата, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» (1868 року вийшли новороби із розеткою під знаком «K•B•»)[17] «MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ», Герб Угорщини з ангелом 1868 KB,
1868 GY.F
10
крейцерів 		18 1,667
400 ‰ Ag 		Гладкий «VÁLTÓ PÉNZ»,[A 4] Корона Святого Стефана, номінал, дата «1867», знак монетного двору «B»[A 5] «FERENCZ JÓZSEF A. CSÁSZÁR MAGYARORSZÁG AP. KIRÁLYA»,[A 6] Франц Йосиф I 1867 B
«VÁLTÓ PÉNZ», Корона Святого Стефана, номінал, дата «1868» «FERENCZ JÓZSEF A. CSÁSZÁR MAGYARORSZÁG AP. KIRÁLYA», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» (1868 року вийшли новороби зі знаком «K•B•», де перед написом «FERENC» є розетка)[18] 1868 KB,
1868 GY.F
«MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ», Корона Святого Стефана, номінал, дата 1868 KB — 1869 KB,
1868 GY.F — 1869 GY.F
«VÁLTÓ PÉNZ», Корона Святого Стефана, номінал, дата «FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR»,[A 7] Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» 1870 KB,
1870 GY.F — 1871 GY.F,
1872 KB — 1877 KB,
1887 KB — 1888 KB
20
крейцерів 		21 2,667
500 ‰ Ag 		«FERENCZ JÓZSEF A. CSÁSZÁR MAGYARORSZÁG AP. KIRÁLYA», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» (1868 року вийшли новороби зі знаком «K•B•», де перед написом «FERENC» є розетка)[19] 1868 KB,
1868 GY.F
«MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ», Корона Святого Стефана, номінал, дата 1868 KB — 1869 KB,
1868 GY.F — 1869 GY.F
«VÁLTÓ PÉNZ», Корона Святого Стефана, номінал, дата «FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I, знак монетного двору «GY•F•» 1870 KB — 1872 KB,
1870 GY.F
1
форинт 		29 12,346
900 ‰ Ag 		«BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN»[A 8] «MAGYAR ORSZÁG AP. KIRÁLYA»,[A 9] Герб Угорщини середнього розміру з ангелами, номінал, дата «FERENCZ JÓZSEF A. CSÁSZÁR»,[A 10] Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» (1868 року вийшли новороби із знаком «K•B•», де перед написом «FERENC» є розетка)[20] 1868 KB — 1869 KB,
1868 GY.F — 1869 GY.F
«MAGYAR KIRÁLYSÁG»,[A 11] Герб Угорщини середнього розміру, номінал, дата «FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» 1870 KB — 1881 KB,
1870 GY.F — 1871 GY.F
«MAGYAR KIRÁLYSÁG», Герб Угорщини середнього розміру в бароковому стилі, номінал, дата «FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» (1892 року вийшли новороби із знаком «K•B•», де перед написом «FERENC» є розетка)[21] 1882 KB — 1890 KB
«MAGYAR KIRÁLYSÁG», Герб Угорщини середнього розміру (включаючи Герб Фіуме), номінал, дата 1890 KB — 1892 KB
4 форинта =
10 франків 		19 3,226
900 ‰ Au 		Рифлений «MAGYAR KIRÁLYSÁG», Герб Угорщини, номінал, дата «FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» 1870 KB — 1880 KB,
1870 GY.F
«FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I (у старшому віці), знак монетного двору «K•B•» 1880 KB — 1890 KB
«MAGYAR KIRÁLYSÁG», Герб Угорщини середнього розміру (включаючи Герб Фіуме), номінал, дата 1890 KB — 1892 KB
8 форинтів =
20 франків 		21 6,452 g
900 ‰ Au 		«MAGYAR KIRÁLYSÁG», Герб Угорщини, номінал, дата «FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» 1870 KB — 1880 KB,
1870 GY.F — 1871 GY.F
«FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I (у старшому віці), знак монетного двору «K•B•» 1880 KB — 1891 KB
«MAGYAR KIRÁLYSÁG», Герб Угорщини середнього розміру (включаючи Герб Фіуме), номінал, дата 1890 KB — 1892 KB
Золоті інвестиційні монети Угорщини
1
дукат 		19,75 3,490
986 ‰ Au
14 ‰ Cu 		Рифлений «MAGYAR ORSZÁG AP. KIRÁLYA», Герб Угорщини малого розміру з ангелами, дата «FERENCZ J. A. CSÁSZÁR»,[A 12] Франц Йосиф I (стоїть), знак монетного двору «K•B•» або «GY•F•» 1868 KB — 1869 KB,
1868 GY.F — 1869 GY.F
«MAGYAR KIRÁLYSÁG», Герб Угорщини середнього розміру, дата «• FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» (існують новороби монети, які містять крапку перед написом «FERENCZ») 1870 KB (новороб)
«FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR.», Франц Йосиф I, знак монетного двору «K•B•» 1877 KB,
1879 KB — 1881 KB
Anmerkungen:
  1. ↑ K•B• = Körmöczbánya = Знак Кремницького монетного двору
  2. ↑ MAGYAR KIRÁLYI VÁLTÓ PÉNZ = Королівська угорська розмінна монета
  3. ↑ GY•F• = Gyulafehérvár = Знак Карлсбурзького монетного двору
  4. ↑ VÁLTÓ PÉNZ = Розмінна монета
  5. ↑ B = Körmöczbánya = Знак Кремницького монетного двору
  6. ↑ FERENCZ JÓZSEF A. CSÁSZÁR MAGYARORSZÁG AP. KIRÁLYA = Ferencz József ausztriai császár Magyarország apostoli királya = Франц Йосиф, імператор Австрії, апостольський король Угорщини
  7. ↑ FERENCZ JÓZSEF I.K.A.CS. ÉS M.H.S.D.O.AP.KIR. = Ferencz József Isten kegyelméből ausztriai császár és Magyar-, Horvát-, Slavon-, Dalmátországok apostoli királya = Франц Йосиф I, Божою милістю Імператор Австрії, Апостольський король Угорщини, Хорватії, Славонії і Далмації
  8. ↑ BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN = Моя довіра до давньої чесноти (королівський девіз Франца Йосифа I)
  9. ↑ MAGYAR ORSZÁG AP. KIRÁLYA = Magyar ország apostoli királya = Апостольський король Угорщини
  10. ↑ FERENCZ JÓZSEF A. CSÁSZÁR = Ferencz József ausztriai császár = Франц Йосиф, імператор Австрії
  11. ↑ MAGYAR KIRÁLYSÁG = Угорське королівство
  12. ↑ FERENCZ J. A. CSÁSZÁR = Ferencz József ausztriai császár = Франц Йосиф, імператор Австрії

Банкноти

[ред. | ред. код]
Banknoten nach dem Ausgleich
Зображення Номінал Розміри
(мм)		 Опис Дати
Аверс Реверс Аверс Реверс Друк Введення Вилучення
10 гульденів / форинтів 132 × 89 Жіночі фігури Жіночі фігури 1 травня 1880 3 січня 1881 28 лютого 1903
100 гульденів / форинтів 153 × 107 Алегоричні фігури Алегоричні фігури 1 травня 1880 31 жовтня 1881 30 квітня 1904
1.000 гульденів / форинтів 180 × 126 Молоді жінки Молоді жінки 1 травня 1880 31 жовтня 1881 30 квітня 1904
Staatsbanknoten nach dem Ausgleich
1 гульден / форинт 71 × 112 Франц Йосиф I Франц Йосиф I 1 січня 1882 6 жовтня 1882 30 червня 1890
1 гульден / форинт 68 × 105 Франц Йосиф I та ангели Франц Йосиф I та ангели 1 липня 1888 13 липня 1889 30 червня 1890
5 гульденів / форинтів 136 × 92 Франц Йосиф I та жіночі фігури Франц Йосиф I та жіночі фігури 1 січня 1881 1 жовтня 1881 28 лютого 1903
50 гульденів / форинтів 170 × 110 Франц Йосиф I та алегорична композиція Франц Йосиф I та алегорична композиція 1 січня 1884 23 травня 1884 28 лютого 1903

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т «Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму» Шуст P. M. Процитовано 17 серпня 2025
  2. ↑ 1 Feintaler zum III. Deutschen Bundesschießens in Wien
  3. ↑ 1 Feintaler zum III. Deutschen Bundesschießens in Wien
  4. ↑ а б 2 Gulden, Wiener Schützenverein (Schützenpreis), Neuprägung Gold mit «2 FL•» und «R•1973•KOLARSKY»
  5. ↑ а б 2 Gulden, Wiener Schützenverein (Schützenpreis), Neuprägung Silber mit «2 FL•» und «R•1973•KOLARSKY»
  6. ↑ 2 Gulden, Wiener Schützenverein (Schützenpreis), Neuprägung Gold mit «4 DC•» und «F. GAUL»
  7. ↑ 2 Gulden, Wiener Schützenverein (Schützenpreis), Neuprägung Silber mit «2 FL•» und «F. GAUL»
  8. ↑ Raxalpen-Taler 1877
  9. ↑ 1. Österreichisches Bundesschießen in Wien (Schützenpreis)
  10. ↑ 1 Taler («Numis-Taler») zum 400jährigen Talerjubiläum der numismatischen Gesellschaft in Wien 1884
  11. ↑ 1 Taler («Numis-Taler») zum 400jährigen Talerjubiläum der numismatischen Gesellschaft in Wien 1884, Neuprägung mit A•PETER und R•1974
  12. ↑ 1 Taler («Numis-Taler») zum 400jährigen Talerjubiläum der numismatischen Gesellschaft in Wien 1884, Neuprägung Gold mit A•PETER und R•1974, Los 597[недоступне посилання]
  13. ↑ 2. Österreichisches Bundesschießen in Innsbruck (Schützenpreis)
  14. ↑ 2 Gulden («DVO FLOR») Kuttenberger Bergbau, Randinschrift, S. 89.
  15. ↑ 2 Gulden («DVO FLOR») Kuttenberger Bergbau, Neuprägung Gold mit «R 74 KOLARSKY» numisbids.com Процитовано 6 липня 2025
  16. ↑ 3. Österreichisches Bundesschießen in Graz (Schützenpreis) numisbids.com Процитовано 6 липня 2025
  17. ↑ 4 Kreuzer 1868 KB Neuprägung mit Rosette unter KB
  18. ↑ 10 Kreuzer 1868 KB, Wertseite «VÁLTÓ PÉNZ», Neuprägung mit Rosette vor FERENCZ
  19. ↑ 20 Kreuzer 1868 KB, Wertseite «VÁLTÓ PÉNZ», Neuprägung mit Rosette vor FERENCZ
  20. ↑ 1 Forint 1868 KB Neuprägung mit Rosette vor FERENCZ
  21. ↑ 1 Forint 1892 KB Neuprägung mit Rosette vor FERENCZ

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Австро-угорський_гульден&oldid=46402748