Автомобільна автоматизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автономний марсохід ESA Seeker під час випробувань на Параналі[1].

Автомобільна автоматизація передбачає використання мехатроніки, штучного інтелекту та багатоагентних систем для допомоги оператору транспортного засобу, наприклад автомобіля, літака чи водного транспорту[2][3]. Транспортний засіб, який використовує автоматизацію для виконання таких завдань, як навігація, щоб полегшити, але не замінити контроль людини, кваліфікується як напівавтономний, тоді як повністю самокерований транспортний засіб називається автономним[3].

Автоматизовані транспортні засоби включають самокеровані автомобілі, безпілотні наземні транспортні засоби, автономні поїзди, передові автопілоти авіалайнерів, безпілотні літальні апарати та планетарні ровери, а також керовані ракети та снаряди.

Технології, задіяні у впровадженні автономних транспортних засобів, варіюються від змін транспортного засобу до забезпечення підтримки в середовищі водіння.

Автоматизовані транспортні засоби викликають проблеми з безпекою, особливо на наземному транспорті, враховуючи складність водіння, географічні/культурні відмінності та дорожні умови. Необхідно подолати різні технологічні проблеми, щоб зробити автономні транспортні засоби надійними та масштабованими[4].

Технологічна ієрархія автоматизованих систем автомобіля

Рівні автономності[ред. | ред. код]

Автономність транспортних засобів часто поділяють на шість рівнів:[5] Система рівнів була розроблена Товариством автомобільних інженерів (SAE)[6].

  • Рівень 0: Без автоматизації.
  • Рівень 1: Допомога водієві. Транспортний засіб може самостійно контролювати кермо або швидкість за певних обставин, щоб допомогти водієві.
  • Рівень 2: Часткова автоматизація. Транспортний засіб може самостійно контролювати кермо та швидкість за певних обставин, щоб допомогти водієві.
  • Рівень 3: Умовна автоматизація. Транспортний засіб може самостійно керувати кермом і швидкістю за нормальних умов навколишнього середовища, але вимагає нагляду водія.
  • Рівень 4: Високий рівень автоматизації - транспортний засіб може здійснювати подорож автономно за нормальних умов навколишнього середовища, не потребуючи нагляду водія.
  • Рівень 5: Повна автономність - транспортний засіб може здійснювати автономні подорожі в будь-яких умовах навколишнього середовища.

Дивись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Self-steering Mars Rover tested at ESO's Paranal Observatory. ESO Announcement. Процитовано 21 червня 2012.
  2. ↑ Hu, J.; Bhowmick, P.; Lanzon, A., "Group Coordinated Control of Networked Mobile Robots with Applications to Object Transportation" IEEE Transactions on Vehicular Technology, 2021.
  3. ↑ а б Hu, J.; Bhowmick, P.; Jang, I.; Arvin, F.; Lanzon, A., "A Decentralized Cluster Formation Containment Framework for Multirobot Systems" IEEE Transactions on Robotics, 2021.
  4. ↑ Hu, J.; Turgut, A.; Lennox, B.; Arvin, F., "Robust Formation Coordination of Robot Swarms with Nonlinear Dynamics and Unknown Disturbances: Design and Experiments" IEEE Transactions on Circuits and Systems II: Express Briefs, 2021.
  5. ↑ Path to Autonomy: Self-Driving Car Levels 0 to 5 Explained - Car and Driver, October 2017
  6. ↑ Taxonomy and Definitions for Terms Related to Driving Automation Systems for On-Road Motor Vehicles. SAE International. 15 червня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автомобільна_автоматизація&oldid=40625232