Адам Стебловський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Стебловський
пол. Adam Steblowski
Народився 1896(1896)
Збруч, Кам'янець-Подільський район
Помер 1941(1941)
Ротсей, Б'ют (Шотландія)
Громадянство Польща Польща
Національність Поляк
Діяльність дипломат
Alma mater Київський університет св. Володимира
Учасник Перша світова війна
Конфесія Католик
Нагороди
Medal of Independence офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 медаль Перемоги

Адам Стебловський (пол. Adam Steblowski) (1896 — 1941) — польський громадський і політичний діяч, дипломат. Польський консул у Харкові (8 грудня 1928 р. — 28 червня 1932 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у маєтку Збруч Волочиського повіту. Закінчив гімназію в Острозі. Закінчив філологічний факультет в Київському університеті св. Володимира, у 1922 році закінчив Вищу військову школу. Закінчив юридичний факультет Варшавського університету. Отримав магістра права у Варшавській школі політичних наук.

У 1917—1918 рр. — брав участь у створенні польських військових підрозділів. Служив у Війську Польському.

У 1925—1928 рр. — військовий експерт польської делегації на міжнародних конференціях Ліги Націй, член постійної Дорадчої комісії з військових справ при Лізі Націй.

З 1928 року — дипломований майор запасу.

У 1928—1933 рр. — радник Посольства Польщі у СРСР.

У роки Голодомору відслідковував соціально-економічну ситуацію та політичні настрої населення в Україні, особисто бачив голодних українських селян на вулицях Харкова, повідомляв посольство в Москві про масовий голод в Україні. 28 травня 1932 року констатував факт недосіву, а також те, що скрізь «панує повсюдний голод», селяни їдуть у міста за хлібом, незважаючи на високі ціни. Дипломат доповідав про масовий голод — «люди пухнуть і лежать без сил». Селяни, за спостереженнями польського дипломата, здійснювали напади на склади, розбирали зерно, а в місті Хорол було пограбовановагон кукурудзи та 5 вагонів ячменю, хоча при нападі загинуло 4 селян, 60 арештовано. Передавав чутки про готовність селян Золотоноші виступити зі зброєю проти органів влади. Повідомлення Стебльовського засвідчує факт масового голоду у першій половині 1932 р. в Україні.

З 8 грудня 1928 по 28 червня 1932 р. — Генеральний консул Польщі у Харкові.

З 28 червня 1932 по жовтень 1933 р. — Генеральний консул Польщі у Тифлісі.

З 1933 року член змішаної комісії у справах Верхньої Сілезії, радник Міністерства закордонних справ Польщі, співробітник ряду військових часописів.[1]

Примітки[ред. | ред. код]